WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основні фактори (чинники) і процеси, які призводять до погіршення стану земель - Реферат

Основні фактори (чинники) і процеси, які призводять до погіршення стану земель - Реферат

гектарі, що і без Пилових бур призводить до зносу мільярдів тонн родючого шару грунту щорічно.
Через ущільнення грунту колёсами важких тракторів і комбайнів типу "Дон" (15-20 т) різко знижується родючість. Нормальна об'ємна маса структурного грунту 1,1-1,2 г/куб. см на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/куб. см, що значно перевищує ^критичні величини. У таких грунтах майже вдвоє зменшується загальна пористість; різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність грунту до ерозійних процесів; Колеса трактора "Кировец-700" ущільнюють у колії грунт на глибину до 20 см, і врожайна таких смугах, удвічі нижчий, ніж на ділянках між ними. Лише за рахунок цього чинника загальний врожай на полі зменшується на 20%.
Глобальною проблемою на сьогоднішній день є постійне зменшення вмісту гумусу, .який відіграє провідну роль у формуванні грунту, його цінних агрономічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами. Однією із основних причин цього є споживацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і якнайменше їй повернути. А гумус витрачається не тільки на мінералізацію з вивільненням доступних для рослин поживних речовин, а й виноситься з грунту в процесі ерозії, з коренеплодами та бульбоплодами, на колесах . транспортних засобів, руйнується під впливом різноманітних хімічних речовин.
Нині в Україні кількість гумусу в грунті зменшилася в середньому в шість разів і складає приблизно 3 відсотки. Щорічно грунти України втрачають за рахунок мінералізації 14 млн. т гумусу, за рахунок ерозії --19 млн. т.
Сьогодні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації сільського господарства - погіршуються властивості грунту, його стан, через нагромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, що вносились без належних розрахунків і врахування екологічних законів. До таких хімічних; речовин, в першу чергу, належать міндобрива та різні отрутохімікати-пестициди.
Внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив грунт забруднюється баластними речовинами - хлоридами, сульфатами.
Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують потрібних мікроорганізмів, черв'яків, зменшують природну родючість. Крім цього, гинуть комахи - запилювачі, від чого теж різко знижується врожайність, наприклад, гречки, баштанних культур та ін.
Вже сьогодні в результаті спровокованої людиною пестицидної еволюції близько 500 видів комах є стійкі проти застосовуваних інсектецидів. Така стійкість виникає в рослин, молюсків, гризунів, грибів.
Але це ще не все, оскільки всі без винятку пестициди належать до отрут широкої дії, то, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають великої шкоди здоров'ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили: там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімікати, у місцевого населення ушкоджуються Структури спадковості, розладнуються діяльність центральної нервової системи, важливих органів, у-жінок частішають ускладнення вагітності, випадки народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає алергія. Американські дослідники виявили, що 30% інсектицидів, 60% гербіцидів, 90% фунгіцидів, що застосовуються в США здатні викликати рак. А також встановлено, що пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищі вірусів, зокрема тих, які збуджують небезпечні захворювання людей, руйнують імунну систему. Площа земель, забруднених залишками отрутохімікатів, сягає 13 млн. та.
Грунти також забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які з них виливаються під час роботи на полях. У грунти потрапляють і техногенні забруднення від промислових підприємств - сульфати, окиси азоту, важкі метали та інші сполуки.
Винятково гострою проблемою є вилучення орних земель під забудову-різних об'єктів: промислових підприємств, доріг, міст тощо, а також складування промислових та побутових відходів. За останні шістдесят років в Україні під різні види не сільськогосподарського використання вилучено родючих земель, площа яких перевищує територію Одеської області (333 тис. кв. км або 3,3 млн. га). Понад 700 тис. га родючих земель затоплено водоймищами на Дніпрі. Відвали промислових відходів поглинули 200 тис. га родючих земель.
Негативний бік мають і такі важливі для сільського господарства роботи як зрошення й осушення, земель. Зрошувані землі дають близько 30% продукції рослинництва, але створення водойм і зрошення великих територій призводять до підняття рівня ґрунтових вод і зміни їхнього хімічного складу. Виникає засолення грунтів, заболочування, підвищується сейсмічність території. 50% зрошуваних земель у нашій країні підтоплено, бо втрачається чи перевитрачається на кожному гектарі 700 куб. м на рік. Перевитрата води закладена в самій нормі поливу перевищена на 30%. Взагалі довжина зрошувальних меліоративних водоводів України перевищує довжину екватора Землі (40 млн. м), а площа затоплених угідь у тричі більша такої держави, як Люксембург (2,6 тис. кв. км).
За двадцять років площа перезволожених земель на Україні збільшилась на 1 млн. га. Разом із введенням нових осушених-площ- понад 30% з староорних грунтів виводиться із сільськогосподарського використання. Тобто, щороку вводиться 135 тис. га, а 46 тис. га виводиться із числа меліоративних земель, внаслідок їхньої деградації.
Внаслідок осушення зникають болота, міліють річки. Меліорація змінює склад рослинності, місця мешкання тварин,: призводить до великих втрат лікарських та харчових рослин. Так, на початку шістдесятих років поліські кооператори заготовляли 220 ц валеріани,на1 рік, нині лише 5ц. Із 47 видів лікарських трав, які зростали на поліссі, тепер збирають 6-7 видів. 20 років тому на Поліссі було 80 тис. га журавлини, яка має надзвичайно цілющі властивості, нині ця площа скоротилась до 23 тис. га. Катастрофічне знизилась і врожайність цієї цілющої ягоди. На початку шістдесятих заготівельники збирали по 900-950 кг журавлини з гектара, сьогодні по 100.
Таке використання та погіршення якості наших земель вимагає вжиття термінових науково обгрунтованих заходів, що сприятимуть значному підвищенню родючості грунтів та отриманню екологічно чистих продуктів харчування.
Loading...

 
 

Цікаве