WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських (селищних) рад - Реферат

Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських (селищних) рад - Реферат

народного господарства. Несільськогосподарське землекористування на сьогодні є нераціональним і витратним. Щільність міського населення і житлового фонду у містах в 2-3 рази нижча нормативної, а щільність міської забудови не перевищує 55 % нормативної. Ряд галузей відзначається надмірною землеємкістю. Так, не менше 40 % території підприємств чорної металургії і теплоенергетики займають відвали, хвостосховища, шламонакопичувачі та інші вмістилища. Оптимізація використання забудованих та інших несільськогосподарських земель має здебільшого господарський характер.
Одне із важливих завдань конструювання культурного агроландшафту -формування його зовнішнього вигляду, який відзначався б естетичною привабливістю, впорядкованістю, доцільністю і оздоровчою цінністю. Протягом багатьох століть український етнос сформував культурний ландшафт з його вписаними в ландшафт селами і мостами, ланами, шляхами, фортецями, замками, монастирями, соборами, городищами, степовими могилами, вітряками, ставками і млинами. Цей ландшафт, своєрідний і не-повторний в кожному природно-етнографічному регіоні, відбивав природну й етнічну структурованість України, її історію і здобутки традиційної культури і містив в собі елементи культурного ландшафту минулих епох.
Коеволюція етносу і ландшафту, відбита в культурному ландшафті, передбачає довготривалість, поступовість структурних змін ландшафту відповідно змінам традицій природокористування, адаптації інновацій і запозичень до ментальності, світоглядних підвалин, художніх уявлень етносу. Саме тому культурний ландшафт більшості країн Європи справляє враження впорядкованості, естетичності, доцільності, органічно поєднуючи всі здобутки сучасної цивілізації з традиційною структурою ландшафту.
В Україні процес формування культурного ландшафту відбувався зовсім за іншим сценарієм. Протягом останніх століть політика іноземних держав, у складі яких перебувала Україна, була спрямована на знищення всіх українських традицій, мови, культурного ландшафту. Тому давні структурні елементи ландшафту по-варварському нищились, спотворювались, вилучались з пам'яті народу. Цей процес мав "успіх", досягнувши свого максимуму в XX столітті. На жаль, триває він і досі, в незалежній Україні. Архітектори і землевпорядники настільки "вдало" вписують в ландшафт химерні новобудови в історичних і найбільш мальовничих куточках України, неначе продовжують виконувати замов-лення керівників імперії, що вмерла.
В одному із розділів розробляються заходи з охорони земель - як основи підвищення їх екологічної та економічної ефективності використання. В значній мірі ці питання традиційні. Перш за все акцентується увага на захист земель від найнебезпечніших деградаційних процесів: ерозії (площинної та лінійної), дефляції., заболочування, підтоплення тощо. Приводяться якісні та кількісні показники, що характеризують розвиток цих процесів та їх динаміку. Обґрунтовуються проектні рішення щодо мінімізації розвитку деградаційних процесів.
Обґрунтовується необхідність формування обмежень щодо використання земель та земельних сервітутів.
Проектом передбачається узгодження інтересів товаровиробників та держави, адже товаровиробники зацікавлені перш за все в одержанні високого прибутку, а питання раціонального використання та охорони земель для них другорядні. В той час як держава зацікавлена перш за все в раціональному використанні земель, забезпеченні її продовольчої безпеки і відверненні продовольчої залежності шляхом виробництва конкурентноздатної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, продукції, що доступна купівельній спроможності споживача.
В цьому аспекті важливими є питання управління земельними ресурсами І роль держави при цьому в перехідний період значно зростає. У сфері землекористування адміністративно-командна система змінюється на земельно-регуляторну, яка відносно землекористування чітко прописана правовим полем відповідно суворої юридичної регламентації поведінки землевласників і землекористувачів.
Під регуляторною політикою держави в землекористуванні розуміється система земельно-правових, землевпорядних і фінансово-кредитних механізмів формування економічно і екологічно обґрунтованої територіально-галузевої структури і стратегії господарської діяльності в ме-жах конкретного району, регіону або частини територіально-земельного ресурсу. Ця система забезпечує збалансовану і взаємоув'язану виробничу технологічну оптимізацію і раціоналізацію економічної поведінки господарюючих суб'єктів незалежно від форм власності та господарювання в межах конкретної територіально-галузевої організаційної структури на основі об'єднання земельно-правової, природно-екологічної, соціально-економічної, техніко-технологічної і організаційно-управлінської складових .
Тому центральною ланкою в проекті повинні бути механізми земельно-регуляторної політики держави і виробничо-економічна організація господарського використання територіально-земельних ресурсів відповідно до встановлених видів землекористування або розумно-доцільне правове обмеження прав власників землі і землекористувачів при використанні землі та виробничо-економічній організації життєдіяльності на конкретній земельній території.
Таким чином, в результаті розробки проекту буде сформовано еколого-ландшафтний каркас території сільської (селищної) ради та науково обґрунтовано види землекористувань, як за природним потенціалом, так і за цільовим призначенням.
В подальшому ці розробки повинні стати основою для формування територій новостворених та удосконалення існуючих землекористувань, а також для складання робочих проектів щодо створення захисних лісонасаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, меліоративних систем, суцільного залуження та іншої документації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. - К.: Інститут землеустрою УААПН, 2001.-15с.
2. Осипчук С.О., Погурельський С.П., Романський М.М., Бородавчук Т.С. Ландшафтні передумови використання та охорони земель Західно-Подільського Придністров'я // Землевпорядкування. - 2001.
3. Технические указания по корректировке материалов крупномасштабного обследования почв колхозов и совхозов Украинской ССР.- К.: Укрземпроект, 1977. -126с.
4. Осипчук С.О. Основні положення концепції сталого землекористування в Україні // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспектививирішен-ня. - К.: РВПС України НАН України, 2002. -С. 68-Ч59.
5. Методичні рекомендації зі складання проектів організації використання де-градованих і малопродуктивних земель сільськогосподарських угідь. - К.: Інститут землеустрою УААН, 1999. - 64 с.
6. Новаковський Л.Я., Канаш О.П., Леонець В.О. Консервація деградованих і малопродуктивних орних земель України // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 11.-С. 54-59.
7. Третяк А.М., Стецюк М.П., Дорош Й.М., Дорош О.С. Схема землеустрою адміністративного району - основа для управління земельними ресурсами // Землевпорядкування. - 2002. - № 1. - С. 13-18.
Loading...

 
 

Цікаве