WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна економіка. Наслідки екстенсивного ведення сільського господарства та виробництва - Реферат

Екологічна економіка. Наслідки екстенсивного ведення сільського господарства та виробництва - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Екологічна економіка. Наслідки екстенсивного ведення сільського господарства та виробництва
Екологічна економіка
Екологічна економіка, або іншими словами - екологічна економіка - новий розділ екології, в якому вивчаються питання економічної оцінки природних ресурсів, шкоди від забруднення природного середовища, процеси, явища суспільного життя, що викликані нестачею природних ресурсів, величезним зростанням виробництва й забруднення всіх сфер Землі.
Базою екологічної економіки є знання основних екологічних законів, законів розвитку природи й суспільства.
Екологічна економіка вивчає:
" характер співвідношення позитивних і негативних змін природних умов;
" рівні використання суспільством природного середовища в зв'язку з виробничими відношеннями між людьми за даними конкретних економічних наук, а також геології, біології, ґрунтознавства, лісівництва, демографії, метеорології, гідрології та інших наук;
Як самостійна наука екологічна економіка сформувалася в 60-70 роки ХХ століття. Тобто її виникнення співпадає з 4-им періодом розвитку екології як науки - коли відбувся перегляд основних тез, що були вироблені в 2 і 3 періодах (факторіальної екології та екології популяцій).
Одним з принципових моментів під час вирішення завдань екологічної економіки є необхідність застосування інтегрованого підходу до збереження й раціонального використання й відтворення природних ресурсів, тобто ресурси повинні розглядатися як єдине ціле в умовах багатостороннього впливу на них людини.
Вдосконалення природокористування є міжгалузевою проблемою,
під час вирішення якої мають враховуватися можливості навіть далеких від природи галузей (напр., кібернетики), визначатися альтернативні варіанти і передбачатися досягнення ефекту протягом тривалого періоду.
Основними розділами сучасної екологічної економіки є:
1) особливості всіх типів природних ресурсів, їх еколого-економічна оцінка й охорона;
2) охорона довкілля та транспорт;
3) охорона природного середовища під час видобування та транспортування паливно-енергетичних ресурсів;
4) охорона середовища у процесі виробництва конструкційних матеріалів та будівництва;
5) охорона середовища та металургійна промисловість;
6) ресурсозбереження (економічні та соціальні фактори) - альтернативні види енергетики;
7) економічне стимулювання природоохоронної діяльності;
8) науково-технічний прогрес як основа раціонального природокористування; основи екологічного нормування (водопостачання, водовідведення, паливно-енергетичних і повітряних ресурсів);
9) відходи виробництва; вторинна сировина; кадастр вторинних матеріальних ресурсів;
10) управління та контроль за природокористуванням та охороною природного середовища ( органи управління, правова основа, закони про охорону природних ресурсів, екологічна експертиза;
11) розміщення виробництва з врахуванням екологічних вимог, територіальні промислові комплекси, проблеми й перспективи; урбанізація, народонаселення та продовольство, глобальні екологічні прогнози.
Основними завданнями екологічної економіки є:
1. Визначення економічного збитку, що наноситься народному господарству в результаті нераціонального природокористування і величини витрат, необхідних для ліквідації його наслідків.
2. Оцінка абсолютної і відносної ефективності природоохоронних затрат і вибір найбільш ефективних варіантів природоохоронної діяльності та використання природних ресурсів.
3. Розробка економічних методів управління природоохоронною діяльністю, матеріального стимулювання охорони навколишнього середовища.
Але всі ці завдання можна вирішити тільки тоді, коли буде дана правильна економічна оцінка природним ресурсам - що теж є завданням екологічної економіки. Слід відмітити, що економічна оцінка природних ресурсів - це дуже складна наукова і практична проблема.
Розрізняють три основні проблеми раціонального природокористування:
" Соціально-еколого-економічні принципи природокористування.
" Міжгалузевий характер вирішення проблем природокористування.
" Економічне стимулювання природоохоронної діяльності підприємств.
1. Соціально-еколого-економічні принципи природокористування
Протягом багатьох століть людство в своїй діяльності виходило з того уявлення, що природні багатства невичерпні і що можна безмежно розширювати свої "зовнішні межі" в ході перетворення природи. І перші зіткнення з зовнішніми межами - тобто з обмеженістю природних ресурсних можливостей - викликали не економне відношення до природних благ, а, навпаки, намагання "ефективного" їх використання - тобто хижацького їх використання. Наслідки такого відношення до природних ресурсів нині зрозумілі всім, хто хоче це розуміти. Отже, щоб уникнути серйозних нинішніх і віддалених негативних наслідків хижацького відношення до природи, необхідний облік таких наслідків, а він можливий тільки на основі знань ресурсних можливостей, лімітів експлуатації природних ресурсів і свідомого управління природокористуванням з урахуванням цих обмежень.
На початку 70-х років були досліджені деякі аспекти аналізу взаємодії виробництва і навколишнього середовища і досліджено вплив забруднення навколишнього середовища і природоохоронної діяльності на національне господарство. В результаті проведених теоретичних і прикладних досліджень сформувалася нова галузь наукових досліджень - економіка навколишнього сердовища. Ці дослідження стали основою для прийняття законів про охорону навколишнього природного середовища з метою створення механізму економіко-екологічного регулювання. Найбільш гострим питанням є поєднання економічних пріорітетів виробництва з екологічною переорієнтацією соціально-економічного розвитку, тому що бідність - це головне джерело деградації навколишнього середовища і гальмо на шляху прогресивного розвитку.
Історична зміна взаємовідношення економічних та екологічних цілей суспільного розвитку:
1. Технологія з економічними, але без екологічних обмежень.
2. Технологія і економіка з екологічними обмеженнями.
3. Охорона середовища з технологічними і економічними обмеженнями.
4. Охорона середовища "екологія" без обмежень.
Отже, сучасне виробництво треба розглядати як складну соціально- еколого-економічну систему.
До недавніх пір питання про економічну ефективність тієї чи іншої нової технології розв'язували, встановлюючи, наскільки зведені затрати на додатково вироблювану продукцію ( Зн ) менші від затрат на таку саму продукцію, вироблену за допомогою інших технологій ( Зі). Чим більша була різниця (Зі - Зн ) 0, тим ефективнішою вважалася запропонована технологія.
При екологічному ж підході до економічної ефективності головною умовою розрахунку є включення в нього показника шкоди, спричиненої забрудненням навколишнього середовища, це :
W = Ві + Yі .
Тому нерівність набирає такого вигляду :
( Зі + W - Зн ) 0 .
У цьому випадку навіть відносно дорогий безвідхідний технологічний процес може стати економічно вигіднішим, ніж процес, при якому забруднюється навколишнє середовище. Шкода від забруднення може бути різною, крім того, несприятливі екологічні умови можуть бути причиною плинності кадрів, а це викличе зниження професіонального рівня працівників виробництва і як наслідок - зниження ефективності виробництва, втрату престижності деяких професій, необхідність матеріального стимулювання працівників шкідливих виробництв.
Погіршення якості навколишнього середовища може спричинити міграцію населення з даної місцевості (і мігруватиме, певно, та частина населення, яка
Loading...

 
 

Цікаве