WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи - Реферат

Формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи - Реферат

жорстокого контролю, що зарясніли в нас після аварії на Чорнобильській АЕС, ні педагоги-дошкільники, ні батьки не мають конкретних рекомендацій медиків щодо роботи в екологічно забруднених зонах.
Проблем у нас зараз багато, а економічних можливостей - обмаль. Але ж діти не можуть чекати поки відбудуться кардинальні зміни в підготовці медичних і педагогічних кадрів. Ми повинні ростити підростаюче покоління здоровим і загартованим.
Педагоги займаються самоосвітою, поглиблюють знання з психології, народної педагогіки, фізіології, санітарії, медицин. Але без всебічних знань у сучасних екологічних умовах майже нікому нам не обійтися. І шукати відповіді на всі питання, що ставить перед нами життя треба невідкладно.
Екологічне виховання в дошкільному віці, як і збереження здоров'я дітей - справа не лише батьків, вихователів, а й науковців, керівників підприємств. Кожен на своєму місці, в міру своїх можливостей і знань повинен докласти максимум зусиль, аби захистити землю, природу, допомагати виростити здорове молоде покоління.
Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. Дітей, що не вміють ще ходити, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттями радості, і покладе основи любові до рідної природи.
Виховуючи у малят любов до природи, рідної землі, навчають їх оберігати і примножувати навколишню красу, ми формуємо зачатки екологічної і моральної свідомості, духовності, гуманізму. Виховані в любові юні громадяни України, які житимуть у третьому тисячолітті, мають бути позбавлені жорстокості, користолюбства, усвідомлювати, що святий обов'язок кожного - не завдати шкоди живому світові.
Питання екологічного виховання та освіти населення, а особливо наймолодших, - одне з найважливіших.
Бажано, щоб вихователі всіх дитячих закладів, за можливістю, батьки скористалися методичними рекомендаціями "Дошкільник і екологія", підготовленими кандидатом педагогічних наук Н.В.Лисенко, "Український фольклор та народні традиції в житті дошкільника" (укладачі М.Бальон, О.Максимова. - Чернівці, 1996 р.). У цих та інших публікаціях визначені мета та завдання екологічної освіти, і виховання в дитячих закладах, які можна сформулювати таким чином:
- формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв'язки і залежності;
- виховувати у дітей діяльну любов до природи, вміння піклуватися про рослини і тварини, нетерпеливість до безглуздого псування рослин, знищення тварин;
- формувати у дошкільників вміння пізнавати взаємозв'язки у природі;
- розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів їх живлення та взаємодії із середовищем;
- знайомити дітей з живими барометрами природи, пристосовуваннями рослин і тварин до змін у природі;
- знайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбайливе ставлення до природи;
- вчити культурно поводитись у природі, та найголовнішими завданнями є формування постійної потреби в зміцненні та охороні власного здоров'я і здоров'я інших. Про це часто забувають педагоги і батьки.
Під час здійснення екологічної освіти педагог-дошкільник, по-перше, повинен використовувати такі цікаві форми роботи:
- заняття-вистави "Цілюще зілля", "Дідусь Лісовичок", акторами в яких виступають діти;
- прогулянка, екскурсії в природу, в музеї, на поля, в ліс;
- робота дитячих організацій, гуртків, студій: "Зелена аптека", "Природа і фантазія", "Юні друзі природи";
- перегляд кінофільмів, діафільмів, діапозитивів на природничу тематику;
- збирання лікарських рослин, приготування чаїв та коктейлів;
- організація роботи на городах, проведення дослідів з рослинами і тваринами;
- вивчення казок, легенд, загадок, народних прикмет, обрядів та свят;
- використання художньої літератури відповідного змісту.
Почуття дитини значно випереджають появу знань, які потім сприяють їх зміцненню, зародженню нових або, навпаки, пригашенню тих, що виникли.
Найбільший емоційний відгук на вплив навколишнього середовища спостерігається у віці до п'яти років, а тому цей період найбільш сприятливий для розвитку почуттів.
Дуже важливо, які враження залишаються від першої зустрічі з твариною, рослиною, явищем природи. Дорослий повинен правильно зазвати об'єкт і дати оцінку - зміст її залежить від віку дітей. Так, трирічній дитині досить сказати лише про виразні й виразні й одразу помітні ознаки: "Це сніг, сніг білий і чистий, дуже гарний".
Чотирирічній уже доступна ширша естетична оцінка: "Сніг сліпучо-білий, навіть очам трохи боляче". На сонці сніжинки сяють. Вся земля немов би вкрита білою пухнастою ковдрою". Доцільно також навідними запитаннями спонукати робити це самому. "Чим подобається тобі сніг? З чим його можна порівняти?"
У старшому дошкільному віці завдяки цілеспрямованому виховному впливу діти свідомо оцінюють природне оточення, відчувають задоволення від перебування в ньому.
Але це ставлення ще не стійке, потрібна підтримка дорослого - схвалення, зосередження уваги на інших ознаках: можна запропонувати розглянути форму сніжинок чи простежити за їх рухом.
Завдання дорослого - навчити дитину бачити красиве у природі не тільки у виразному або і в іншому, непомітному або незаслужено засуджуваному. До "поганих" і "негарних" діти найчастіше відносять представників класу комах, земноводних. деякі трав'янолисті рослини. Тому з боку дорослого потрібна тривала, кропітка робота. Для цього доцільно провести спостереження (жаба), бесіди, розповіді (змія). В ході спостереження за жабою слід звернути увагу дитини на пристосованість кінцівок до пересування у певних умовах (короткі передні й довгі задні ноги полегшують стрибання у густій траві), органів живлення до здобуття поживи (великий рот, довгий липкий язик для ловлення комах), забарвлення шкіри до навколишнього середовища.
Про змію необхідно розказати, що вона ніколи не нападає на людину перша, а вкусити може лише з метою самозахисту. Краса ж її очевидна: пружне тіло вкрите лускою різних відтінків, воно - гнучке - то згортається, як канат, то раптово випростовується й легко ковзає по землі й стовбуру дерева.
Діти мають пересвідчитися у розмаїтті барв, форм і звуків у природі. Їм треба показати, як використовують люди красу природи у своєму житті. На багатьох речах ужитку можна знайти візерунки з рослинними елементами, із зображенням тварин: світильник формою нагадує дзвіночок чи лілею. У звуках музики також часто чути голоси тварин, шум вітру, пісню струмка та ін. Ми повторюємо красу природи у різнихпроявах, наближуючи її до себе. Формування ставлення до природи неможливе без виховання чуйності, співчуття, доброти, гуманізму.
Сумно, але факт: нині ми опинилися в стані не лише економічної, але екологічної кризи, яка загрожує всій нашій планеті. І щоб вийти з неї, щоб не допустити можливої катастрофи, потрібні негайні спільні дії мільйонів свідомих громадян, усього суспільства.
Та чи всі це усвідомлюють? На жаль, маємо досить підстав твердити протилежне. І часто це не провина людей, а їхня
Loading...

 
 

Цікаве