WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Тваринний світ і його роль у біосфері - Реферат

Тваринний світ і його роль у біосфері - Реферат


Реферат на тему:
Тваринний світ і його роль у біосфері
Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
Нині науці відомо близько 1 млн. 500 тис. видів тварин.
Перші відомості про живі організми почала нагромаджувати ще первісна людина. Живі організми давали їй їжу, матеріал для одягу і житла. Вже тоді людина не могла обійтися без знань про властивості рослин, місця їх зростання, строки дозрівання насіння і плодів, місця мешкання і звички тварин, на яких вона полювала, хижих і отруйних тварин, які могли загрожувати її життю.
Тварин К. Лінней систематизував, враховуючи будову їхніх кровоносної і дихальної систем. Було виділено шість класів: ссавці (чотириногі)'- серце з двома шлуночками; птахи - кров червона і гаряча; гади (земноводні: амфібії І рептилії) - серце з одним шлуночком; риби - кров червона і холодна; комахи, черви - холодна біла рідина замість крові. Останні два класи були дуже штучними: до комах і червів К. Лінней зарахував усіх безхребетних тварин. Класи К. Лінней поділяв на ряди за особливостями будови зубної системи (у ссавців), дзьоба (у птахів) та за Іншими ознаками.
Дія на тваринний організм факторів середовища опосередкована нервовою системою та органами чуття. Зміна умов існування спричинює зміну потреб тварини. Нові потреби зумовлюють нові дії для задоволення потреб, що приводить до закріплення нових звичок. Внаслідок появи нових звичок одні органи посилено тренуються і змінюються, а інші - ні. Набуті зміни успадковуються і змінюються в наступних поколіннях, що поступово приводить до виникнення нових видів.
Тваринний світ в біосфері розвивається і мешкає не хаотично, а підпорядковується певним законам і принципам.
В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій:
1. Поодинокий спосіб життя (особини живуть окремо, утворюючи пари тільки на репродуктивний період - тетеруки).
2. Сімейний спосіб життя (особини утворюють пари на тривалий період - лебеді).
3. Зграйний спосіб життя (об'єднання тварин в угруповання - птахи).
4. Стадо (найбільш стійка форма угруповання організмів - копитні).
5. Колонії (бджоли, терміти).
6. Прайди (окремий прайд включає одного самця, 2-3 самок та декілька особин молодняку - леви).
Особини у складі популяції виконують різні функції. Між ними постійно відбувається обмін інформацією. Інформаційні процеси представляють собою специфічний механізм формування та підтримання цілісності популяції у просторі і в часі.
Територія помешкання тварин розділяється на певні ділянки, які мають своє призначення (кормова, гніздова, шлюбна територія тощо).
Популяція характеризується динамікою популяції.
Популяція - це сукупність особин одного біологічного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території (ареалі) протягом багатьох поколінь.
Розвиток популяційної екології базувався на формуванні нового підходу аналізу польового та експериментального матеріалу спостереження за сукупностями організмів. Було виявлено, що ці сталі сукупності особинодного біологічного виду володіють рядом специфічних властивостей, які не спостерігають в окремих організмах, тобто мають надорганізменне походження.
Популяції характеризують параметрами:
1. Чисельність - загальна кількість особин в популяції.
2. Запас біомаси популяції.
3. Щільність - кількість особин на одиницю території (або об'єму простору).
4. Народжуваність - кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину.
5. Смертність - кількість померлих особин за певний проміжок часу.
6. Ріст популяції - співвідношення народжуваності та смертності.
Залежно від певних характеристик популяції її структуру підрозділяють за показниками:
1. Генетична структура властива популяціям, які мають дві або більше генетичних форм, що обумовлює генетичний поліморфізм популяції і збільшує її стійкість.
2. Статевої структури популяції - співвідношення особин різної статі. При генетичному контролі це співвідношення дорівнює 50?50. При впливі природного середовища воно змінюється в бік більшої смертності самців.
3. Вікова структура властива природнім угрупованням тварин та рослин, якщо вони не однолітні. В популяціях культурних рослин, в яких завдяки одночасному посіву вік особин однаковий, вікова структура не має значення.
4. Розмірна структура популяцій визначає відмінності особин за розмірами.
5. Просторова структура популяції визначає характер розміщення особин на теріторії ареалу.
Тваринний світ займає важливе місце в кругообізі речовин. Також він виступає важливою ланкою в загальній ланці живлення, без наявност тваринного світу були б порушені всі природні біоценози та ін.
Враховуючи роль тваринного світу в біосфері, важливе місце займає збереження тваринного світу.
Види живих істот можуть охоронятися методом біотехнологій. Тут існує два основних прийоми:
1. Збереження сперми, ембріонів або ДНК в стані глибокого охолодження. У рослин може зберігатися насіння. Така технологія глибокого заморожування сперми, яйцеклітин та ембріонів в рідкому азоті була розроблена ще в 60-ті роки. Ембріони можна потім імплантувати в матку особин близьких видів та отримати потрібні особини в бажаній кількості. Так, на Кубанській станції Інституту рослинництва ім. Н.І.Вавілова під землею при постійній температурі +4,5°С зберігається більше 400 зразків насіння. У ФРН із 1985 року створюється банк взірців навколишнього середовища, що зберігаються при температурі рідкого азоту.
2. Трансплантація ембріонів рідкісних тварин, популяції яких стали такими малими, що в них не вистачає самиць для виношування потомства.
Спеціальною формою охорони природи є переселення рослин, птахів та ссавців. Використовують два способи: акліматизацію та реакліматизацію.
Акліматизація - це процес переселення рослин та тварин в нові умови існування.
Реакліматизація - переселення видів на ті території, де вони жили раніше, але потім були знищені. Прикладом успішної реакліматизації є відновлення популяцій бобрів на території України. У період із 1973 року в США, Австралії та Канаді було проведено переселення 93 видів тварин у нові місця.
Використана література:
1. Закон України "Про охорону земель". - К., 2003.
2. Дедю І. Екологічний словник. - Кишинів, 2000.
3. Основи екології. Підручник. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве