WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи) (Курсова обота) - Реферат

Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи) (Курсова обота) - Реферат

цьому продавці маєть скоротити викиди.
Банківські зобов'язання передбачають можливість накопичення ліцензій на викиди. Якщо фірма знизила свої викиди нижче рівня, передбаченого стандартом, то на різницю вона отримує аккредитив, який може покласти у спеціальний банк. Це полегшує потенційним покупцям ліцензззій пошук продавців.
Торгівля квотами на забруднення - найгнучкіший метод економічного регулювання стану довкілля. Він сполучає економічні вимоги та прагнення до економічного росту, ділової активності, запровадження досягнень НТП. Підприємство - джерело шкідливих викидів - має різні мотиви для укладення економічної угоди. Воно може проводити таку політику, щоб зменшити платежі за недозволені викиди, щоб створити запас дозволів на викиди тощо.
В основу рішення підприємства - покупця екологічної ліцензії покладені дві умови: екологічна допустимість, економічна можливість.
Екологічна допустимість описується рівнянням:
? aij ( xi(0) + xi ) + a0y (x0 (o) + x0) ‹ S
i
aij , a0j - внесок і-го, базового підприємства в забруднення j-ї контрольної точки (базове підприємство - те, що купляє ліцензію.).
хі(0) та х0(0) - кількість викидів, що забезпечені ліцензією на і-му та базовому підприємствах.
х0 та хі - кількість викидів не забезпечених ліцензією на і- му та базовому підприємствах;
s- допустимий показник ГДК для окремої речовини або групи речовин.
Але підприємство зацікавлене в укладанні угоди, якщо вона економічно вигідна.
? di (xi ) › D(x0 )
i
де di (х0 ) - функція витрат підприємства і на зниження викидів у масі хі
D(х0 ) - ціна ліцензії.
D(х0 ) не враховує витрат на проведення переговорів та на обгрунтування доцільності угоди. Значення di(хі ) можуть встановлюватися експертами або можливими партнерами.
Найбільш старим та надійним економічним інструментом в охороні довкілля є заставна система. Повернення порожніх пляшок, використаних елементів живлення, пластикових контейнерів. Незважаючи на простоту даний механізм суттєво знижує надходження забруднень до навколишнього середовища (у тому числі і токсичних), зберігає значні кошти і ресурси завдяки утилізації
Можливим економічним механізмом запобігання або пом якшення наслідків екологічних катастроф є екологічне страхування - страхування відповідальності підприємства-джерела підвищеного ризику за завдання шкоди через аварію, технічний збій або стихійне лихо.
До екологічного страхування належать:
- страхування загальної громадянської відповідальності перед третіми особами, яке передбачає відшкодування збитків майну юридичних осіб та громадян, а також шкоди здоров ю населення в результаті аварій та катастроф.
- страхування відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу. Під цим розуміють страхування власників потенційно небезпечних об єктів в зв язку з необхідністю відшкодування збитків третім особам. Цей вид страхування передбачає покриття витрат на ліквідацію наслідків забруднення та прямих майнових збитків постраждалих третіх осіб.
Екологічне страхування може здійснюватися в добровільній та обов язковій формі. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страховником та страхувальником. Умови і порядок визначаються Законом України про страхування від 7. 03. 1996.
Обов язковим є страхування підприємств, внесених до затвердженого законодавством переліку екологічно небезпечних об єктів. З цією метою створюється банк даних (екологічний архіваріус) про небезпечні для навколишнього середовища підприємства та виробництва.
В основі рангування підприємств за ступенем їх екологічної небезпеки лежать оцінки вірогідності страхового ризику (події щодо якої проводиться страхування) та потенційних економічних збитків. В залежності від величини останніх виділяють три групи:
-особливо небезпечні - група А. Повинні обов язково підлягати страхуванню.
-небезпечні - група Б. Рішення про страхування приймають регіональні природоохоронні органи.
-малонебезпечні - група В. Підприємства страхують ризик екологічних аварій на добровільній основі.
Страхове відшкодування виплачується в розмірах, передбачених чинним цивільним законодавством і визначається в результаті розгляду справи в судовому або іншому порядку. Страхове відшкодування містить:
- компенсацію збитків пов язаних із пошкодженням або загибеллю майна;
- суму збитків, пов язаних із погіршенням якості життя та стану навколишнього середовища;
- витрати необхідні для врятування життя та майна осіб, яким завдано шкоди;
Не відшкодовуються збитки, пов язані з генетичними наслідками забруднення навколишнього середовища.
Забезпечення екологічної безпеки населення та господарських об єктів на всіх рівнях реалізується через створення системи екологічного страхування. До неї входять такі фонди:
-Страхові фонди підприємств - джерел підвищеного ризику:
-Фонди взаємного страхування, що створюються галузевими чи регіональними об єднаннями таких підприємств;
-Фонд страхування екологічного ризику, який забезпечує захист інтересів третіх осіб, у випадку завдання їм збитків аварійним забрудненням, та компенсацію збитків самого страхувальника. Фінансові ресурси цього фонду формуються за рахунок коштів екологічного фонду та страхових компаній, що стимулюють природоохоронну діяльність.
Страхові фонди підприємств та фонди взаємного страхування призначені для компенсації, як правило, невеликих збитків. Розміри внесків та величина відшкодування збитків з цих фондів визначаються спільним рішенням учасників в кожному конкретному випадку. Схема роботи таких фондів полягає в тому, що підприємства-забруднювачі та громадяни (реципіенти) вносять деяку суму в один чи кілька фондів, які у випадку виникнення страхового випадку компенсують постраждалим збитки. об єднання фондів в єдину систему дає можливість переміщувати капітал, тимчасово розміщувати вільні кошти на депозитних банківських рахунках.
Практично підприємство не може власноруч ліквідувати наслідки страхових випадків, викликаних техногенними аваріями. Єдиною формою захисту інтересів і населення, і підприємств є страхування.
Країни, що вводять у себе систему екологічного страхування найчастіше стикаються з такими проблемами:
-відсутність методології страхування екологічного ризику;
-відсутність методик нормальних оцінок збитків, особливо завданих здоров ю населення;
-необхідність пошуку перестраховика для виконання зобов язання або створення резервних фондів.
В механізмі екологічного страхування не передбачені часові рамки відповідальностістраховика, а також способи визначення хкарактеру забруднення (постійне, поодиноке).
Угода укладається на один рік і може бути продовжена забажанням підприємства. При укладенні визначається сума страхових платежів. Вона встановлюється, як правило, в % від річного обороту підприємства. Найвищий він може бути в енергетичному комплексі, нафтохімічній, хімічній та лісообробній промисловості, металургії.
Підприємства, з якими
Loading...

 
 

Цікаве