WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія лісу - Реферат

Екологія лісу - Реферат


Реферат з екології на тему:
Екологія лісу
Готується новий Лісний кодекс України. Хотілося б, щоб це був виважений документ, який би врахував пропозиції вчених, господарників, широкого кола громадськості. Тож і я поділюся деякими думками.
Спершу невеликий екскурс у дендрологію - базу лісу. На вченій раді однієї академічної ботанічної установи винесено вирок нашому рідному клену гостролистому, побратиму того, який є символом Канади. Мовляв, він другорядна рослина, від якої треба очищати насадження. Отже, одну з найцінніших наших порід віднесли до бур'янів і велять знищувати. Водночас зріс попит "нових" українців на кленову деревину, нею облицьовують офіси, зали і навіть салони автомобілів, бо вірять, що клен надає силу і спонукає до активізації розумових здібностей. І що цікаво, спритні ділки видають нашу деревину за канадську. Та що говорити про клен, коли охочим до дорогих облаштунків втелющують звичайну березу з іменем "карельська".
Були часи бездумного захоплення чужоземним за принципом - хоч погане, аби чуже. Тоді лісівники наввипередки вводили в лісові культури екзоти без оцінки їх якості, не завбачуючи можливі негативні наслідки. Засилля "чужаків" відчутно позначилось на видовому складі лісів та озелененні, потіснивши наше, національне.
Згадаймо, як ще недавно вздовж поліських шляхів буяли верби. Ними обсаджували ставки, вони зберігали від замулення річечки й джерела. Верба продукує багато чудової деревини, дає ранньовесняну поживу бджолам, служить ліками від багатьох хвороб, наповнює приємним ароматом довкілля.
Та на землях, де колись буяли верби, нині розкошують канадські тополі. Могутні крони їх притіняють величезні ділянки родючої землі. Тополиний пух викликає в багатьох алергію. В лісах Америки - це дерево-одиночка, в лісових посадках воно миршаве, стовбури тонкі та покривлені. Якість деревини нікудишня, навіть дрова з неї погані. Наші ж чорний та білий осокори мають набагато кращу деревину. З бруньок осокора чорного готують ліки від простатиту.
Заполонив наше озеленення, частково ліси, клен американський, який отруює грунт, глушить культурні рослини і, на наш сором, став показником занепаду села, розрісшись у непролазні хащі.
Кажуть, псевдотсуга дає багато деревини. Але її не можна порівняти з модриною українською - деревом Карпат. Маємо цінний генетичний фонд, а заглядаємо в Америку. Росте ж у Карпатах ялиця, висота якої буває понад 50 метрів, а з гектара дає 1200 кубічних метрів високоякісної деревини.
Під гаслом "За якість не ручаюсь, а кількість забезпечу" поселили в лісах дуб червоний. Цей екзот дуже програє нашому дубові - деревина крихка і швидко загниває. Зате агресивний надміру - дуже розселяється самосівом, знецінюючи ліси. Мова, звичайно, не про те, щоб "чужинцям" поставити суворий заслін. Якщо вони корисні, то чому б ними не збагатити наші насадження. Скажімо, біла акація завоювала степові простори і стала на захисті грунту, призупиняючи пилові бурі. Іншим корисним деревом степових лісосмуг є гледичія. Правда, забули про ялівець віргінський, який є її природним напарником. Ялівець під захистом гледичії сам захищає грунт від сонця.
Настав час відновити дендрологію лісів та озеленення і активно культивувати місцеві породи. Наші дерева краще будь-яких екзотів забезпечать нас деревиною, тож повинні буяти в лісах завтрашнього дня.
Ліси займають 15,6 відсотка території України, але залісення держави різне: в Карпатах - 42-45 відсотків, в Степу - 5-9. На одного жителя країни припадає 0,18 гектара насаджень і 33 кубометри запасу деревини. Дуже мало стиглих лісів - лише 11 відсотків. Переважають середньовікові - 44 відсотки, за ними йдуть молодняки - 32.
Останнім часом має місце варварське вирубування лісів, що завдає великої шкоди природному середовищу, веде до розбазарювання лісових багатств та до економічних збитків, природних катастроф. Лише на законних підставах лісозаготівлею займається 800 підприємств. Через вакханалію в цінах багато деревини безпідставно відправляється в зарубіжжя. Україна минулого року експортувала лісу на 290 мільйонів доларів, з яких на приватний експорт припадає 78 відсотків. І це при відсутності приватних лісів. Немає належного нагляду за вивезенням лісу за кордон, тому й допускаються численні зловживання.
На Буковині мені довелося бачити, як заготовляють шпали для зарубіжжя. На них величезний попит, бо хвалений струнобетон не витримує таких навантажень, як дерев'яні шпали. От і працюють сотні дрібних пилорам. Ліс крадуть ночами, вдень виготовляють шпали, а вивозять за кордон вдень і вночі.
Нищення карпатських лісів велось споконвіку, і ніхто його, як не прикро, не зупиняє. Такий факт. У п'ятдесяті роки приїздив до нас лісовий кондуктор, який раніше працював у Карпатах. Йому з гордістю розповіли про лісівників, які кошиками наносили на Говерлу родючої землі і посадили ліс. Гість оцінив це саркастично:
- Так вам і треба. Не вміли берегти ліс, от і потекла земля у підніжжя гір. Тепер носіть її на гору.
Повені зародились не сьогодні. І раніше пилка вправно ходила по насадженнях, оголюючи крутосхили, на яких затримується вода. А у вирі "реформ" пилка на всю потужність розгулялася в Карпатах. На їхньому лісові виросли мільярдери. Населення ж збідніло, а декого повені позбавили житла і навіть життя. Віддуватись доводиться всій Україні.
Останніми роками ліси нищаться особливо безжально і дико. Миттєва вигода зваблює багатьох. Спритники діють за принципом: після нас - хоч потоп. Це небачене варварство, оскільки сьогоденні посадки дадуть урожай лише через сто років. Дуже тривожить те, що руйнівна реформаторська рука вже простяглася до лісу спробами розпаювати його в Карпатах. Призупинено. Чи надовго?
Наше щастя, що ліс сьогодні переважно державний. А є ж немало випадків привласнення лісових угідь та селянських земель, на яких процвітає невігластво і спустошення. Якось мені довелося побувати в Трахтемирові - величезному маєтку олігарха Ігоря Бакая, що афішується як приватний заповідник, а про людське око значиться як Агроекологічне об'єднання "Трахтемирів". Тут незабаром можна буде запозичувати досвід по впровадженню ерозії лісу та яроутворення. Все підпорядковано в "заповіднику" розведенню диких свиней. Ніякої заповідності немає. І порядку в лісах теж.
У Трахтемирові знищується людська пам'ять про героїзм козаків. Поряд з історичним цвинтарем - шикарний особняк. Бачив вивалені хрести, будівельне сміття на могилах, безладдя. І це в колишній козацькій столиці. Не можна віддавати ліси для задоволення примх жирних котів. Був би цей "заповідник" в держлісгоспі, не розводили б у ньому свинства. Недавно на Харківщині знайомився з практикою тамтешніх лісівників. Вони вміло і вдало поєднують науку з практикою лісового господарства та підготовкою кадрів. У Гутянському держлісгоспі дуже розумно вирощується ліс. Мають власну клонову плантацію сосни, сіянці вирощують в оранжереях, що дуже прискорює і здешевлює лісовідновлення.Скрізь - порядок, відчувається турбота про ліс і людей.
Так і має бути. Згадаймо, як оцінювалось лісорозведення та державна важливість причетних до нього фахівців за царя. У рангах були урівняні піп, полковник і лісничий.
В Україні нема на державному рівні Лісної академії, тому лісова наука губить свої позиції. Втрачений дендропарк "Веселі Боковеньки", позбулась своєї бази Кримська лісостанція.
Мінекоресурсів перебрало на себе роль санітарної служби, після чого в його діяльності, пов'язаній з лісами, екологією і не пахне, бо займається усуненням наслідків людського нехлюйства, смітниками та технологічними отруєннями. Є, правда, в міністерстві управління вирубок, тому, щоб зрубати сухостій в дендропарку, треба міністерський дозвіл, а от коли шкоди завдається пейзажам - міністерству нема до цього діла. Тому практично екологію довкілля забезпечує Державний комітет лісового господарства. Для відвернення в Карпатах трагедії багато робить Міністерство надзвичайних ситуацій. Але це боротьба знову ж таки з наслідками, а не з причинами, оскільки такий статус цього відомства. Необхідна станція по боротьбі з ерозією грунтів.
На закінчення зазначу, що, як на мене, назріла потреба відновлення Міністерства лісового господарства з передачею йому ряду функцій Мінекоресурсів та Міністерства надзвичайних ситуацій.
Loading...

 
 

Цікаве