WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Карпатський біосферний заповідник - Реферат

Карпатський біосферний заповідник - Реферат


Реферат з екології
КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК
ВСТУП
Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на європейському континенті. В Українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалось пiзнiше, нiж в Захiдних Карпатах. Завдяки цьому тут на значних площах збереглися дiлянки дикої природи, зокрема унiкальні пралiси. Питання про їх охорону постало ще на початку XX століття, коли було створено кілька лісових резерватів в Чорногорі та Марамороських Альпах для збереження i вiдновлення зникаючих представникiв флори та фауни. Особливо активiзувалася робота вчених щодо територiальноїй охорони природи Українських Карпат пiсля другої свiтової вiйни. Вже в 1949 роцi на північних схилах Чорногірського хребта був видiлений цiнний лiсовий масив площею 3,9 тис. га, який в 1955 роцi оголошено заповiдним. Велика увага питанням територiальної охорони природи придiлялась i на Закарпаттi. В 1958 роцi на пiвденних схилах гiрського масиву Красної, в басейнах Великої i Малої Угольки, створений Угольський лiсовий заказник площею 4600 га, а в 1969 роцi в басейнi Лужанки - Широколужанський флористичний заказник площею 5644 га. Таким чином були створенi всi необхiднi передумови для органiзацiї бiогеографiчно репрезентативного заповiдника в регiонi Українських Карпат.
В 1968 роцi уряд України для збереження унiкальних гiрських ландшафтів прийняв Постанову про органiзацiю Карпатського заповідника на площі 12,6 тис. га. За тридцятирiчну iсторiю iснування його територiя неодноразово збільшувалася. На сьогодні майже 2,5 відсотки території регіону знаходиться під охороною заповідника, що з 1992 року входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У складі Карпатського біосферного заповiдника (КБЗ), загальна площа якого складає 57880 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв, а також регiональний ландшафтний парк "Стужиця" та ботанічні заказники державного значення "Чорна Гора" і "Юлівська Гора". Заповiднi масиви розмiщуються на висотах вiд 180 до 2061 м.н.р.м. в захiдному, центральному i схiдному секторах Українських Карпат. Така територiальна структура КБЗ практично повнiстю репрезентує ландшафтне та бiогеографiчне рiзноманiття Схiдних Карпат. Тут представленi мало порушені та практично незачеплені людською діяльністю передгiрні дiброви, гiрські букові, мiшані та смерекові лiси, субальпiйські та альпійські луки з сосново-вiльховим криволiссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90% територiї заповiдника вкрито лiсами - переважно пралiсами. В заповiднику охороняється понад тисячу видiв вищих судинних рослин, 64 види ссавцiв, 173 види птахiв, 9 видiв плазунiв, 13 видiв земноводних, 23 види риб, понад 10000 видiв безхребетних тварин. Тут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi служать сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин i тварин. В заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП i України, а також до Європейського Червоного списку.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
Карпатський бiосферний заповiдник є природоохоронною науково-дослiдною установою мiжнародного значення. Науковий колектив заповiдника придiляє значну увагу розробцi екологiчних засад збереження природних екосистем i методiв управлiння ними в Карпатському регiонi. За результатами проведених дослiджень випущено десятки томiв Лiтопису природи, декiлька монографiй та сотнi iнших наукових публiкацiй. Поряд з цим, заповiдник є полiгоном для екологiчних дослiджень багатьох стороннiх науково-дослiдних установ. На його базi проводяться науковi конференцiї, семiнари та симпозiуми. Тут проходять наукову практику i пiдвищують квалiфiкацiю студенти та спецiалiсти в галузi бiологiї, лiсового господарства, охорони природи, заповiдної справи тощо.
В заповiднику налагодженно екологiчний монiторинг, тобто проводиться багаторiчне безперервне стеження за станом екосистем i ходом природних процесiв у них. У рiзних природно-клiматичних зонах створена система стацiонарних монiторингових дiлянок, розгорнута сiтка постiйних пробних площ, фенологiчних, метеорологiчних та гiдрологiчних постiв, постiйних облiкових маршрутiв.
Територiально заповiдник подiлено на функцiональнi зони: заповiдну, буферну, регульованого заповідного режиму та антропогенних ландшафтiв, які відрізняються, в першу чергу, режимами природокористування. Функцiональне зонування територiї заповiдника сприяє поєднанню завдань охорони природи з iнтересами мiсцевого населення. В зонi антропогенних ландшафтiв проводяться комплекснi заходи, спрямованi на покращення як екологiчних, так i економiчних засад природокористування в регiонi розташування бiосферного заповiдника.
В заповiднику значна увага придiляється екологiчнiй освiтi та вихованню населення. Для цього в центральнiй садибi в мiстi Раховi створено музей екологiї Карпат, видається Всеукраїнський екологiчний науково-популярний журнал "Зеленi Карпати", створена мережа iнформацiйних центрiв, екологiчних науково-пiзнавальних стежок. Природа заповiдника та його дiяльнiсть вiдображається в численних науково-популярних відео- та кiнофiльмах, книгах, буклетах, листiвках, конвертах, значках тощо.
Карпатський бiосферний заповiдник є членом мiжнародної Карпатської асоцiацiї заповiдникiв та нацiональних паркiв, i пiдтримує тiснi контакти з природоохоронними установами Польщi, Румунiї, Словаччини, Угорщини, Чехiї та Швейцарії.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Українські Карпати володіють значним курортно-рекреаційним потенціалом. Всупереч цьому, сучасна господарсько-виробнича орієнтація регіону полягає в екстенсивному використанні місцевих ресурсів. Розроблена науково обгрунтована модель сталого розвитку гірських районів передбачає екологічно зорієнтовану переорієнтацію економіки Українських Карпат на розвиток туристично-рекреаційної індустрії. В усьому свiтi розумної альтернативи туризму i рекреацiї в гiрських регiонах не iснує.
В останні десятиліття у всьому світі активно розвивається і пропагується екологічний туризм. В Карпатському заповіднику, завдяки природним особливостям, а також функціональному зонуванню території, представлені найкращі умови саме для розвитку цього напрямку рекреації.
В цьому контексті, перспективним напрямком подальшого розвитку Карпатського біосферного заповідника повинно стати, поряд з охороною та виченням унiкальних природних екосистем, використання потужного рекреацiйного потенцiалу.
ЧОРНОГІРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Розмiщений на пiвденному макросхилi Чорногiрського хребта в межах висот вiд 700 до 2061 м.н.р.м. На територiї масиву, площа якого складає 16375 га, знаходиться найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м). Головний хребет Чорногори утворений флiшовими породами (аргилiти, алевролiти, пiщаники, гравiлiти тощо) крейдяного i палеогенового вiку. Сучасна геоморфологiчна будова Чорногори датується мiоцен - голоценовими перiодами. Рельєф високогiр'яносить слiди давнього зледенiння з характерними льодовиковими формами - карами та троговими долинами.
Клiмат Чорногiрського масиву помiрно континентальний: вiд прохолодного гумiдного до холодного евгумiдного. Iз збiльшенням висоти над рiвнем моря температура повiтря понижується, а кiлькiсть опадiв зростає. За даними метеостанцiї Луги (613 м.н.р.м.) середня температура самого холодного мiсяця (сiчня ) рiвна мiнус 6,8 градуса, самого теплого (липня) - 15,7, середньорiчна 5,4 градусiв. Рiчна сума опадiв 1001 мм. На метеостанцiї Пожижевська (1430 м.н.р.м.) середня температура сiчня рiвна мiнус 6,4 градусiв, липня - 11,5, середньорiчна - 2,8 градусiв. Рiчна сума
Loading...

 
 

Цікаве