WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Державне управління природокористуванням і природоохороною в Україні - Реферат

Державне управління природокористуванням і природоохороною в Україні - Реферат

та відомств та їх органів, зокрема Міноборони, Мінчорнобиля, Держводгоспу, Мінрибгоспу, Держкомгеології та Національної гвардії України.
За даними статистичної звітності, в 1995 році спеціально уповноваженими державними органами з охорони навколишнього природного середовища було виявлено близько 110 тисяч правопорушень по 107 тис. з яких винесені рішення про накладення адміністративних стягнень, накладено 12 та стягнуто 9,9 млрд. крб. штрафів з посадових осіб та громадян пред'явлено позовів на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 1112 млрд. крб. стягнуто - 44 млрд. крб.
Безпосередньо органами Мінекобезпеки обстежено в 1995 р. 63 тис. підприємств та організацій за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності близько 39 тис. посадових осіб та громадян на яких накладено 5,3 млрд. крб. та 112 тис. $ ( на іноземних фізичних та юридичних осіб ) штрафів пред'явлено позовів на відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 1084 млрд. крб. стягнуто 27,1 млрд. крб. У 585 випадках призупинялась виробнича діяльність підприємств цехів та агрегатів внаслідок чого було припинено скид забруднених стоків в обсязі 240 тис. куб. м та скорочено викиди шкідливих речовин в атмосферу на 9 тис. тонн. За порушення природоохоронного законодавства 450 справ передано до слідчих органів притягнуто до карної відповідальності 127 посадових осіб та громадян.
З наведених даних можна зробити висновок, що стан природоохоронної роботи в міністерствах та відомствах України на підприємствах в організаціях військових частинах та на кораблях незадовільний заходи спрямовані на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу часто не виконуються повільними темпами вводяться в експлуатацію нові потужності очисного обладнання. Внаслідок неефективної роботи перевантажених очисних споруд та значного ступеню зношеності технологічного обладнання та каналізаційних мереж не скорочується і скид забруднених стічних вод.
При загальному зменшенні обсягів виробництва збільшується кількість випадків перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Збільшується кількість порушень правил лову риби та полювання, а також кількість випадків забруднення грунтів не дотримуються режими природокористування на заповідних територіях порушуються технології і правила рубки лісонасаджень.
Перевищуються встановлені терміни експлуатації джерел іонізуючого випромінювання допускається наднормативне накопичення радіоактивних відходів. Все це вимагає підвищення ефективності державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, виправлення ситуації коли цілий ряд міністерств і відомств самі контролюють свою виробничу діяльність а єдина цілісна система державного контролю в галузі охорони природи відсутня.
Удосконалення екологічного законодавства
Утвердження правових засад в регулюванні ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки сприяли законодавчі акти які були прийняті у розвиток основних принципів та положень Закону України про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 р. зі змінами та доповненнями на 6.03.1996 р.
Згідно із ст. 2 розділу І "Загальні положення" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" : "Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством".
Вінцем кодифікації екологічного законодавства можна визнати розробку та прийняття Верховною Радою України Закону України про екологічну експертизу від 9.02.1995 р.
Закон про екологічну експертизу чітко визначає мету та завдання, принципи, об'єкти цієї експертизи форми участі громадськості в еколого-експертному процесі. Передбачається що екологічна експертиза має спрямовуватися на запобігання і прогнозування негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінку ступеню екологічної небезпеки господарської діяльності і екологічної ситуації на окремих об'єктах і територіях. Відповідно до цього головним завданням екологічної експертизи є визначення ступеню екологічного ризику і небезпеки запланованої чи здійснюваної діяльності, здійснення комплексної науково обгрунтованої оцінки об'єктів, що передаються на експертизу, перевірка дотримання вимог екологічного законодавства, стандартів, лімітів та нормативів екологічної безпеки, оцінка можливого чи реального впливу об'єктів на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів та ефективності, повноти, обгрунтованості й достатності природоохоронних заходів і підготовка на цій основі об'єктивних, науково обгрунтованих висновків, їх своєчасна передача державним органам та заінтересованим особам, інформування громадськості про результати екологічної експертизи.
Здійснення екологічної експертизи відповідно до встановлених вимог має базуватися на гарантуванні пріоритету безпечного для життя і здоров'я навколишнього природного середовища, врахуванні екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів, забезпеченні екологічної безпеки, територіально-галузевої, еколого-економічної доцільності реалізації об'єктів, що піддаються еколого-експертній оцінці, наукової обгрунтованості, незалежності , об'єктивності, комплексності, варіантності, гласності, превентивності, врахуванні громадської думки та дотриманні норм і правил міжнародних угод, чинного законодавства.
В якості об'єктів екологічної експертизи передбачаються проекти законодавчих і нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, проекти нормативно-технічних та інструктивно-методичних документів, проекти створення нової техніки, технології, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози для здоров'я людей, а також екологічної ситуації та діючі об'єкти і комплекси, що мають значний негативний екологічний вплив.
Норми Законувизначають форми участі громадськості в процесі екологічної експертизи та її суб'єктний склад. Для врахування громадської думки особи, які проводять екологічну експертизу ( суб'єкти експертизи ) зобов'язані провести публічні слухання або відкриті засідання за участю населення. В той же час громадськості надається право викласти свою думку стосовно об'єкту експертизи у засобах масової інформації, чи подати письмові зауваження, пропозиції, рекомендації її замовникам або суб'єктам експертизи, чи доручити своїм представникам працювати у складі еколого-експертних комісій та груп.
Проводити екологічну експертизу уповноважуються відповідно Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, його еколого-експертні підрозділи чи спеціально створювані організації і установи, організації та установи Міністерства охорони здоров'я України, інші органи виконавчої влади та їх експертні формування, громадські об'єднання, громадяни та різні установи, організації і підприємства, в тому числі за участю іноземних
Loading...

 
 

Цікаве