WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вплив природних катастроф - Курсова робота

Вплив природних катастроф - Курсова робота


В той же час такі симптомокомплекси як відчуття неповноцінності (5,5 2,6 і 16,4 4,3; р 0,01),конфліктність (15,2+ 4,2 і 28,7 5,3; р 0,001), труднощі спілкування і (5,5 2,6 і 28,7 5,3; р 0,001), депресивність (0 і 17,8; р 0,001) в середньому шкільному віці достовірно зменшуються. На нашу думку, таке явище пов`язано із психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. В цей період надзвичайно актуальними є проблеми адаптації до вимог шкільного режиму, побудови міжособистісних стосунків тощо. Пізніше, в міру особистіного зростання, такі проблеми стають більш .збалансованими. З іншого боку, наявність недовіри до себе (12,3 3,8 і 31,9 5,4; р 0,01) у середньому шкільному віці може свідчити про відсутність впевненості у своїх силах. На наш погляд, це спричинено відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням у ситуації хронічного стресу.
Розглянемо інші показники, отримані за допомогою тесту Люшера. Тут надзвичайно часто зустрічається ситуація заперечення основних (1,2,3,4) кольорів, наданння переваги додатковим, (5,6,7,0), використання останніх у групі компенсації.
7 5 1 2 3 6 4 0 7!
+ + х х = = - -
5 1 7 4 6 2 3 0 4!
+ + х х = = - -
Крім того, високий рівень емоційного напруження у школярів зони РЕК зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05). Що стосується низького рівня емоційного напруження, то в контрольній групі даний показник достовірно вищий (44,8+4,1 і 59,6+0,7 р<0,001). Простежується певна динаміка у рості рівня емоційного напруження. Так, середній показник достовірно вищий у молодших школярів (38,3+5,6 і 20,8+4,7; р<0,05). Низькі показники рівня емоційного напруження суттєво не відрізняються (43.8+5,8 і 45,8+5,8; р<0,05). Високі показники цього параметру залишаються практично однаковими в обидвох вікових групах (8,2+3,2 і 9,7+3,4; р<0,05).
Такі дані дають підставу стверджувати про вплив екологічної ситуації на психоемоційну сферу дітей. Слід підкреслити, що наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напуження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.
Підвищений рівень емоційної напруги може призвести до невротизації дітей. Про це свідчить наявність негативної тенденції емоційного реагування дітей, виявленої за допомогою спеціальної медико-психологічної методики вивчення рівня невротизації (опитувальник Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва). В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 6,1 і 9,5 4,5; р0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.
В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).
В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).
Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзавичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.
Відомо, що у плода з 12 тижня розвитку починає функціонувати щитовидна залоза. Тому для нього може мати значення надходження радіоактивного йоду через організм матері.
Отримані нами дані дають можливість прослідкувати динаміку інтелектуального розвитку 10-літніх школярів, матері яких були вагітними в момент катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Вст. 1
На думку експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), найбільша імовірність прояву патогенних радобіологічних ефектів можлива серед дітей, які підпали під радіаційний вплив у пренатальному періоді, особливо на 8-15 тижнях внутріутробного розвитку - в "критичний період раннього цереброгенезу". Ідентифікація порушень розвитку серед дітей, опромінених пренатально, дозволить закласти основи для можливих досліджень генетичних ефектів в майбутніх поколінь.
Як свідчать дані, отримані Ігумновим, у дітей 6-7 років, які були опромінені пренатально, виявлено достовірне збільшення поширення психічних відхилень, основним чином за рахунок збільшення частоти ЗПР, резидуально-органічних нервово-психічних розладів, невротичних та неврозоподібних порушень, частіше, ніж в контролі, зустрічались показники вербального, невербального і загального інтелекту, які відповідали "заниженій нормі", ЗПР, а також якісні типи порушень окремих компонентів інтелектуального розвитку (темпу психічної діяльності, уваги, короткочасної пам'яті, перцепції, аналітико-синтетичної діяльності, запасу знань про навколишнє, мови і моторики).
В підгрупах дітей, де вплив радіаційного фактору припав на критичний період раннього цереброгенезу (8-15 тижнів гестації) і кортикогенезу ( 16-25 тижнів гестації), виявлена тенденція до збільшення форм порушень психічного розвитку в порівнянні з підгрупами дітей більш ранніх (0-7 тижнів) і пізніших ( ? 26 тижнів) строків гестації. [Ігумнов. Автореферат дис.канд.мед.наук. - Минськ, 1994].
Патогенні радіоембріологічні ефекти проявляються та інтенсифікуються на фоні несприятливої соціально-демографічної обстановки в районах, постраждалих від аварії на ЧАЕС, що призводить до соціально-психологічної депривації дітей. В той же час несприятлива соціпальна ситуація призводить до формування тривожних станів у батьків, які відіграють важливу роль в ??7 порушень емоційногорозвитку в дітей. Останні, в свою чергу знижуть рівень психічної адаптації дітей, їх стійкість до психосоціальних стресорів, що призовдить до виникнення невротичних розладів.
,
??2.3. Загальна характеристика методів дослідження.
Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження, опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику "Дім-Дерево-Людина", яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективним методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.
З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою
Loading...

 
 

Цікаве