WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вплив природних катастроф - Курсова робота

Вплив природних катастроф - Курсова робота

що дитячий вік взагалі характеризується підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища, крім того, дія на цьому фоні додаткових негативних факторів (в даному разі підвищеного радіаційного фону) робить деяку частину дітей схильними до нервово-психічних порушень різного ступеня глибини.
В дитинстві існує особливо тісний зв`язок між здоров`ям і психічними станами. Накопичуеться все більше даних про те, що рівень нервово-психічної і фізичної працездатності особистості, стійкість до цілого ряду захворювань залежить від стану центральної нервової системи, від характеристики "емоційного фону" .
У дітей емоції проявляються набагато виразніше, ніж у дорослої людини. Дитинству властива особлива безпосередність і повнота відчуттів, яскравість їх вираження. Будь-які емоції невідривно пов`язані з напруженістю в роботі серця, ендокринної системи та іншими життєво важливими внутрішніми органами, які включаються в емоційне збудження автоматично, мимоволі і зумовлюють характерний прояв синдрому емоційного стресу. Негативні емоції мають властивість довго утримуватися в центральній нервовій системі і переходити в "застійні" стани (4,с.10).
Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на дитячий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи з появою синдрому екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього, до навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного "субстрату" (Студьонкін М.Я., Вельтіщев Ю.Є., Чур`янова М.І.).
Несприятливий вплив радіаційно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей та підлітків підтверджують дані інших авторів про порушення психоемоційного стану, наявність фобічної настроєності, труднощів соціальної адаптації (9,с.8).
У зв`язку з цим існує необхідність діагностики передпатологічних нервово-психічних порушень у дітей та підлітків, які постійно проживають на радіаційно забруднених теритеріях.
З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.
Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група ) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група ). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії "практично здорових" учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).
Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіонуУкраїни.
Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження,опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику "Дім-Дерево-Людина", яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективрим методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.
Розглянемо отримані результати експериментальних досліджень (див. таблицю 1).
Характеристика емоційних станів школярів
в зоні посиленого радіоекологічного контролю
Зона РЕК Контроль
Емоційні
симптомо-
комплекси заг к-сть Позит рез
% + m заг к-сть позит рез
% + m
t
P
1. незахищеність 145 114 78,6 3,4 178 47 26,4 3,3 11,1 0,001
2. тривожність 145 105 72,4 3,7 178 51 28,6 3,4 8,7 0,001
3. недовіра до себе 145 32 22,1 3,4 178 2 1,1 0,8 6 0,001
4. відчуття
неповноцінності 145 16 11,0 2,6 178 7 3,9 1,5 2,3 0,01
5. ворожість 145 43 29,7 3,8 178 20 11,2 5,6 2,7 0,001
6. конфліктність 145 32 22,1 3,4 178 18 10,1 5,1 1,9 _
7. труднощі
спілкування 145 25 17,2 3,1 178 37 20,8 9,6 1,1 _
8. депресивність 145 13 8,9 5,6 178 2 1,1 0,8 1,4 _
Як видно з приведених в таб.1 даних, в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК) у школярів простежується наявність таких негативно забарвлених емоційних симптомокомплексів: незахищен?сть (87,3+4,0 і 34,2+5,4; р тривожність (86,3 4,0 і 51,3 5,7; р 0,001), недовіра до себе
(12,3 3,8 і 2,6 1,8; р 0,.01), відчуття неповноцінності (16,4 4,3 і 3,9 2,2; р 0,01), ворожість (29,7 3,8 і 11,2 5,6; р 0,001). Дещо вищими показниками вирізняється конфліктність (22,1+3,4 і 10,1+5,1) та депресивність (8,9 5,6 і 1,1 0,8), хоча результат не досягає статистично значущого рівня, В той же час простежується високий показник симптомокомплексу, пов`язаного із труднощами спілкування у контрольній групі (17,2 3,1 і 20,8 9,6), хоча результат також не досягає статистично значущого рівня. Таке явище, на наш погляд, може бути зумовлене соціальними факторами і не пов`язане із впливом навколишньгосередовища.
Якщо прослідкувати динаміку розвитку симптомокомплексів, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах як незахищеність (81,9 4,5 і 75,3 3,4 ), тривожність (58,3 5,8 і 86,3
3,7), ворожість (31,9 5,4 і 27,4 3,8) залишаються відносно стабільними як в молодшому так і в середньому шкільному віці. Виходячи з цього, можна зробити попередній висновок про те, що дані негативно забарвлені симптомокомплекси виникли під впливом несприятливої екологічної ситуації, тобто підвищеного радіаційного фону і є результатом реагування психічної сфери школярів у відповідь на забруднене довкілля.
Loading...

 
 

Цікаве