WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні проблеми Карпатського регіону - Реферат

Екологічні проблеми Карпатського регіону - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Екологічні проблеми Карпатського регіону"
План роботи
1. Питання охорони життєвого середовища.
2. Екологічні проблеми України.
3. Українські Карпати.
4. Прикарпатський регіон України.
5. Кліматичні умови регіону.
6. Висотно-зональні рослинні смуги.
7. Програма наукових робіт.
8. Індустріальна діяльність людини.
Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови, його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.
Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.
У 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. За 2 роки до цього спеціалістами-географами Української Академії наук була вперше розроблена й складена карта стану навколишнього середовища України, за окремими компонентами природи.
Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.
Такими регіонами уряд визнав:
Донецько-Придніпровський;
Поліський,
Карпатський,
Азово-Чорноморський.
Серед основних природоохоронних проблем на Україні охорона природи Карпат привертає до себе постійну увагу спеціалістів різних галузей.
Карпати належать до порівняно молодих гірських систем. Вони виникли в альпійській геосинклінальній зоні в період рухів мезозойської ери. Головна роль у геологічній будові Карпат належить кайнозойським відкладам. Палеогенові верстви цієї ери складають власне Карпати, а неогенові - Прикарпаття і Закарпаття. Українські Карпати є нині однією з найбільш перспективних зон для масового відпочинку та лікування трудящих нашої країни. На великій території Карпат зростає більше половини усіх видів нижчих і вищих рослин.
Карпати за винятком певної території високогір'я були до початку агрокультурного періоду повністю вкриті лісами. Внаслідок господарського впливу лісистість тут скоротилася у 3 рази.
Охорона лісу - це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, їхній добробут і здоров'я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто приходить у ліс, був його другом. Отже, ліс вимагає любові й розуміння.
Українські Карпати - не лише один з наймальовничіших куточків України, це також регіон дуже важливого економічного значення, зона цінних лісових масивів, що очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи. Карпати відзначаються багатими й різноманітними біологічними ресурсами.
Головні хребти Карпат - важливі частини Європейського вододілу між Балтійським і Чорним морями. Маючи загальну довжину понад 1500 км, вони охоплюють значну площу п'яти братніх (колишніх соціалістичних) країн і відіграють в їх економічному житті важливе значення.
Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість цієї території - одна з найвищих в Україні. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Проте протягом останніх десятиліть Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності. Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, порушення ґрунтового і рослинного покриву, але й від хімічного пере забруднення, кислотних дощів.
Українські Карпати - це також центральна і найбільша частина Східних Карпат, які починаються від Лупківського перевалу на заході і кінчаються в масиві Бучедж на території Румунії. Їх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. Висота Українських Карпат з північного заходу на південний схід поступово зростає.
Кліматичні умови мають вирішальний вплив на формування екосистеми, їх географічне поширення, структурні особливості й функціонування.
В Карпатах за характером зволоження і температурного режиму можна виділити 3-и райони. Перший район - напіввологий, дуже теплий і теплий. Для характеристики клімату наведемо дані метеостанції в Ужгороді (117 м), де середньорічна температура +9,3о, річна кількість опадів становить 782 мм. У Чернівцях (234 м) середньорічна температура +7,9о, річна кількість опадів - 683 мм. Тут в основному поширені грабово-дубові, грабово-ясенево-дубові та липово-дубові ліси.
Другий район - вологий, помірний і прохолодний. Середньорічна температура в Кобилецькій Поляні (410 м) становить +8о, річна кількість опадів - 1154 мм. В Микуличині ці кліматичні показники відповідно +6,2о і 881 мм. Тут поширені букові, ялицево-букові, смереково-ялицево-букові ліси.
Третій район дуже вологий, помірно холодний і холодний. Середньорічна температура на Квасівському Мензулі (1250 м) +4,1о , річна кількість опадів становить 1358 мм. На полонині Пожижевській (1428 м) середньорічна температура +3,1о, річна кількість опадів - 1400 мм. Переважають буково-ялицево-смерекові та смерекові ліси.
Висотно-зональні рослинні смуги. Географічні закономірності розміщення рослинного покриву залежно від впливу кліматичних факторів найбільш виразно проявляються у широтній зональності та вертикальній поясності.
Українські Карпати, подібно до інших гірських систем, мають свою регіональну специфіку формування рослинних смуг, обумовлену їх географічним положенням, історією розвитку рослинності, впливом сусідніх геоботанічних провінцій, напрямком гірської системи, геологічною і зокрема складною геоморфологічною будовою.
В Українських Карпатах, включаючи прилеглі рівнинні території, вичленовано дванадцять рослинних смуг, або ступенів, у тому числі 6 підступенів. Розташовані вони в такій вертикальній послідовності:
І - смуга дубових лісів із дуба звичайного;
ІІ - дубових лісів із дуба скельного;
ІІІ - буково-ялицево-дуобвих і дубово-букових лісів із дуба звичайного;
IV - смуга буково-дубових і дубово-букових лісів із дуба скального;
V - смуга букових лісів;
VI - смуга високогірних буково-яворових і яворово-букових лісів;
VII - смуга ялицево-букових та буково-ялицевих лісів;
VIII - смереково-ялицево-букових і смереково-буково-ялицевих лісів;
IX - буково-ялицево-смерекових і ялицево-буково-смерекових лісів;
X - смерекових лісів;
ХІ - смуга криволісся і субальпійської рослинності з домінуванням зеленої вільхи.
У Карпатах також досить перспективним є розвиток туризму, але цивілізованого, з урахуванням екологічної витривалості рекреаційних зон і заповідних територій.
Програма наукових робіт передбачає виконання таких досліджень, як гігієнічні аспекти охорони природи, охорона екосистем і ландшафтів, охорона водних ресурсів та ряд інших. Діяльність карпатської природоохоронної комісії може бути корисною у вирішенні цих питань в Карпатському регіоні.
Індустріальна діяльність людини в багатьох аспектахведе до небажаних явищ і так званої ланцюгової реакції процесів шкідливих для органічного світу і, насамперед, для людей.
Використана література:
1. В.Ф. Верес "Земне намисто Карпат". - Ужгород, видавництво "Карпати", 1989 р.
2. С.М.Стойко "Карпатам зеленіти вічно". - Ужгород, видавництво "Карпати", 1977 р.
3. Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй "Основи екологічних знань". - Київ, видавництво "Либідь", 1997 р.
Loading...

 
 

Цікаве