WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні аспекти геологічної діяльності людини - Курсова робота

Екологічні аспекти геологічної діяльності людини - Курсова робота

промисловості. Це свідчить про те, що можливості екстенсивного розширення відтворення вичерпані. Продовження даної технічної політики експлуатації залізорудних родовищ призведе до кризового становища, яке буде виражене у різкому зменшенні обсягів видобутку, не дивлячись на великі запаси залізних руд у басейні.
Таблиця 5. Відчуження земель у Криворізькому басейні ( в тис. га )
під об'єкти гірничовидобувної промисловості
Розподіл земель по об'єктах 1985 р. 1986 р. 1987 р. 1988 р. 1989 р. 1990 р.
Гірничий відвід 34 34,3 34,5 35 34,8 35,8
Промислове будівництво - - - 14,9 14,9 15,3
Відвали 5,6 5,5 5,1 5,3 5,3 6,0
Хвостосховища 7,5 7,3 7,2 7,2 7,2 7,1
Кар'єри 3,6 3,6 3,9 3,9 4,0 3,9
Зона обвалення - - - 2,9 1,7 1,7
Всього 50,7 50,7 50,7 69,2 67,9 69,8
Запилення і загазованість повітряного басейну.
Викиди газу і пилу в атмосферу - неминучі наслідки сучасної технології видобутку залізних руд відкритим способом. Кар'єри, відвали і хвостосховища тільки одного гірничозбагачувального комбінату щорічно забруднюють атмосферу 35 - 39 тис. т пилу.
Відвали Криворізького басейну в залежності від висоти ( 45 - 105 м ) виділяють за рік 42 - 65 тис. куб. м пилу. Шламосховища додають ще 30 - 70 тис. т залізо - кварцового пилу.
Масовий вибух в кар'єрі призводить до утворення газопилової хмари об'ємом 15 - 20 млн. куб. м. З неї протягом 2 - 5 годин в радіусі до 2 - 6 км випадає від 200 до 500 т пилу. Тільки від масових вибухів в кар'єрі п'яти гірничозбагачувальних комбінатів, які проводяться через кожні 7 - 10 діб, на місто випадає щоденно до 500 т пилу, який складається з оксидів заліза, кремнію та інших хімічних елементів. Під час вибухових робіт у нас використовується в основному тротил, від якого вже давно відмовилися у всьому світі. Внаслідок цього у газопиловій хмарі утворюється великий об'єм токсичних газів ще й від тротилу.
Загальні річні викиди пилу і газу в атмосферу від стаціонарних джерел по Криворізькому басейну визначені у 1,2 - 1,8 млн. т, що складає 1,5 - 2,4 т на кожного мешканця м. Кривий Ріг. Місто буквально потопає в газопиловому смозі, склад якого наступний ( в тис. т ) : пил - 207, CO - 902, SO2 - 98, NO2 - 37, NH3 та ін. - 2. Забруднення повітряного і водного басейну міста вже вийшло з - під контролю.
Всі вище згадані чинники не могли не позначитися на здоров'ї людей, які населяють цей регіон. Кількість професійних захворювань у м. Кривому Розі серед робітників гірничо - рудної промисловості в 20 - 30 разів вище, ніж в Україні в цілому. Природний приріст населення за 15 років ( 1974 - 1989 ) знизився з 8,1 до 3,7 чоловік на 1000 чоловік ; дитяча смертність на 5 - 7 % вище, ніж в середньому по Україні. Мешканців пенсійного віку менше, ніж по Україні, а також і по Дніпропетровській області. За онкозахворюваннями легень м. Кривий Ріг вийшов на перше місце в колишньому СРСР.
Зупинимося на аварійних викидах нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько - Донецькій западині - 43, Передкарпатському регіоні - 28 і в Причорноморсько - Кримському - 15 ), які іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з хімічними реагентами.
Аварійне фонтанування нафтогазоводяної суміші може тривати від декількох діб до 2 - 3 років ( наприклад, свердловина 61 Степова - 132 доби, сверд. 6 Павловська - 194 доби, сверд. 125 Глинсько - Розбишівська - 197 діб, сверд. 10 Матвіївська - 453 доби, а сверд. 35 Західно - Хрестищенська -- 661 доба.
Можливо, сукупність цих змін вплинула на процеси, які відбуваються в атмосфері регіону. Встановлено, що у повітрі міста відбуваються періодичні коливання концентрації шкідливих речовин, таких як оксиди азоту, фенол, окис вуглецю, оксиди сірки. Ці коливання несинхронні. Максимуми різних складників не співпадають у часі, хоча й мають спільний період 2 - 3 роки. Встановлено, що це явище не пов'язане з обсягом продукції, що виробляють підприємства - забруднювачі, а також з сонячною активністю. Отже, в антропогенному повітрі також маємо нові штучні процеси.
Науково технічний процес таекологія .
Метою науково технічного процесу є збільшення об'ємів виробництва, підвищення різноманітності продуктів виробництва та їхніх споживацьких якостей. Досягнення науково-технічного прогресу щодо цього відомі. Однак, в більшості країн світу та в Україні зокрема, науково технічний прогрес другої половини 20-го ст. виявився зорієнтованим, перш за все, на непропорційно потужний розвиток промисловості на шкоду іншим галузям виробництва та за рахунок майже повного ігнорування екологічного імперативу.
У ході науково технічної революції була здійснена глибока трансформація промислового виробництва. Галузева та територіальна структури промисловості набули домінантного характеру, підкоривши собі інфраструктуру інших галузей економіки. Відбулося стрибкоподібне нарощування потужностей виробництва.
За досягнення науково технічного прогресу видавався, наприклад, відкритий спосіб видобування кам'яного вугілля та руди. При цьому продуктивність праці одного робітника стає в 6 разів вищою ніж при шахтному способі проте з ладу виводиться тисячі гектарів землі та створюється величезні території відвалів порожньої породи. У середньому видобуток 1 млн. тонн вугілля відкритим способом супроводжується знищенням 20 га природних угідь, а видобуток такої ж кількості вугілля шахтним способом - лише 5 га.
У цілому, для промислового виробництва епохи науково-технічної революції висока відходність стала гострою проблемою. Досить сказати, що в США у рік формується 265 млн. тонн екологічно небезпечних відходів, за П. Бусоном (1989), складає 400 млн. тонн. Екібазтузька ГРЕС-1 лише за 1986 рік викинула в повітря 177 тис. тонн сірчистого газу, 48 тис. окислів азоту та дала, 1,281 млн. тонн попелу. При підрахунках витрати на ліквідацію завданої шкоди виявляються вищими, ніж прибуток від виробленої електроенергії.
Так серйозні екологічні проблеми породжує металургійна промисловість України. Вона в основному працює на старих, високовідходних, ресурсо- та енерго- високо витратних технологіях. Домни, сталеплавильні печі, коксові печі та інші подібні об'єкти дають на рік до 1 млн. тонн небезпечних відходів та до водойм
Loading...

 
 

Цікаве