WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічне виховання в молодших класах (бакалаврська робота) - Реферат

Екологічне виховання в молодших класах (бакалаврська робота) - Реферат

емоційне сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об єктів природи.
Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби
молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із
засобів формування в учнів екологічної культури.
Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на
різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального
інтересу учнів.Новизна змісту матеріалу, який вивчається,
різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання
нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя,
взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення - всі ці
фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу
на уроці.
-16-
2.3.Застосування екологічних дослідів для формування екологічної культури
Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних.Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів 15 .
Навчальний дослід -це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду.Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об ектів
природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо 6 .
Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в "чистому вигляді ", а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить.Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обгрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.
Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема :
-17-
1.Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває.Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.
2.Причинно-наслідкові зв язки між об єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т.ін.
У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.
Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:
а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;
б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв язків, що існують в природі;
б) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті - проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;
г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.
Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв язується конкретне дидактичне підзавдання.Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і служить джерелом емпіричного фактичного матеріалу або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.
-18-
Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення
3.1. Застосування екологічного експерименту
на уроках природознавства
Одним із напрямків екологічного виховання учнів, який ми застосовуємо у своїй роботі є екологічні досліди.На відміну від ігор вчителі рідко застосовують цю методику у своїй роботі. Очевидно це пов язано з тим, що для реалізації дослідів потрібно принаймі невеликий обсяг реактивів та обладнання.
Наш досвід доводить високу ефективність екологічного виховання саме через екологічний експеримент.Останній здійснює сильний психоемоційний вплив на учнів і вони надовго запам ятовують його результати. Нижче наводимо кілька дослідів, які використовуються при проведенні уроків природознавства у молодших класах Кийданецької
ЗОШ І-ІІ ступенів
Дослід 1
Тема : забруднення води.
Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.
Обладнання : 1.Чашка Петрі - 2 шт.
2.Розчин, що має кислу реакцію
3. Розчин, що має лужну реакцію
4. Голубі та рожеві квіти або їх пелюстки (фіалка)
Місце проведення: клас
Виконання досліду.У широку невисоку скляну посудину налити слабокислий розчин оцту і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки або цілу квітку.Через деякий час пелюстки стануть рожевими.В іншу посудину налити розчин харчової соди ( лужний) і покласти в нього рожеві пелюстки, які через час стануть голубуватими.
Даний дослід побудований на властивостях пігменту антоціану (змінювати свій колір залежно від реакції клітинного соку.)
Демонстрування цього досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти дощової води, особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому середовищі пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме антоціани надають забарвлення квітам (троянди,фіалки,жоржини тощо), плодам, брунькам, листкам.У листків вони зумовлюють різні відтінки осінніх барв.
-19-
Дослід 2
Тема: кислотний дощ
Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів
на довкілля.
Обладнання: 1.Вапно негашене (кам яне )
2.Піпетка
3.Оцет 9% або CL
4.Чашка Петрі.
Місце проведення: клас
Виконання досліду: У невисоку склянку (чашку Петрі) або пластмасову посудину покласти 4-5 шматочків кам яного вапна розміром з лісовий горіх.Із піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти ( з HCL може працювати тільки вчитель).
Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою:
На камінчиках з являться бульбашки -це виділяється вуглекислий газ
( чути шипіння,
Loading...

 
 

Цікаве