WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічне виховання в молодших класах (бакалаврська робота) - Реферат

Екологічне виховання в молодших класах (бакалаврська робота) - Реферат

здатна виховувати найкращі людські якості.
Екологічна культура молодшого школяра охоплює:
- знання про взаємозв язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- розуміння естетичної цінності природи ;
- негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу.
Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.
Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.
Зміст навчально - виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи 12 .
Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам яті дітей глибокий слід, обов язково впливало б на почуття і свідомість.
Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури в учнів молодших класів.
-8-
1.2.Педагогічні вимоги до екологічного виховання школярів
Успіх екологічного виховання великою мірою залежить від врахування ряду педагогічних вимог.
У вчених - педагогів поки що не склалося єдиної думки в питанні, які саме умови сприяють ефективному засвоєнню учнями екологічних знань та вихованню їх на основі екологічної культури. На думку педагогів,
головною умовою успішного формування в учнів екологічної культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі.
У психологічній та педагогічній літературі обгрунтовані загальні положення щодо процесів сприймання і засвоєння учнями знань, виховання дітей певного віку. Психологи відзначають, на різних етапах свого життя школярі по різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. До того ж кожен учень володіє йому одному притаманними особливостями пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі характеру, поведінки. Кожен школяр потребує індивідуального підходу на основі вивчення і врахування психологічних особливостей формування його особистості.
Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті і вихованні учнів важливо брати до уваги як і вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до навчання, потреби і здібності кожного школяра. Лише за цієї умови вчитель зможе забезпечити свідоме і повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу, вибрати у неї правильне відношення до навколишнього середовища, сформувати екологічну культуру 10 .
Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання.
Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи
-9-
це зокрема, такі вимоги:
-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв язків;
-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;
-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;
-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;
-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів 12 .
Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.
-10-
Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури
2.1.Основні методи екологічного виховання засобами природних
традицій
Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів.
Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи 16 .
Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література),наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо).При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об єкти з раніше засвоєної і запам ятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.
Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (репродуктивний метод).Приміром, вчитель називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше.
У рамках методу проблемного викладу, вчитель може ставити перед учнем проблему, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його суперечностях, розкривати хід думки.Цей метод дає можливість учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв язку між неживою і живою природою, а учням - стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання процілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.
-11-
Приміром, за допомогою цього методу вчитель може пояснити учням другого класу на уроці "нежива і жива природа" суть таких народних прикмет : "ластівки літають низько перед дощем", "риби вискакують з води і ловлять комах - на дощ". Учитель ставить перед учнями проблему:
чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води? Проблемний виклад учителю доцільно будувати на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими , і вони спускаються нижче до землі.
Комахами живляться птахи і риби.Тому перед дощем птахи літають низько
Loading...

 
 

Цікаве