WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства (магістерська) - Реферат

Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства (магістерська) - Реферат

створюються, не руйнуються і не змінюються. Цей принцип називають законом збереження маси. Закони термодинаміки описують особливості змін енергії.
Так як закони природи не знають винятків, їх прогностична цінність дуже значна. Можна з упевненістю сказати, що будь-які спроби порушити або ігнорувати закони природи скінчаться невдачею. Вона не обов'язково буде помітною відразу; звичайно між дією і кінцевим результатом існує, як у прикладі з людиною, яка пригнула зі скелі, визначений період "життя у позику".
Спроби визначити, стане подія або процес розвиватися у потрібному напрямку, треба звернутися до законів природи. Це більш очевидно у випадку плигуна зі скелі. Але навіть дуже поінформовані люди іноді натикаються на помилки. Так, космічний корабель багаторазового використання "Челенджер" був запущений, не дивлячись на відомий вплив температури на кільцеві прокладки. Його "життя у позику" склало 90 секунд. У середині 1980-х років одна людина запропонувала новий тип двигуна, який начеб-то виробляє більше енергії, ніж використовує (порушення другого початку термодинаміки). Граючи роль невизнаного генія, який веде нерівну боротьбу з заздрісним науковим "істеблішментом", він отримав могутню підтримку в широкий процес і добув декілька мільйонів доларів на устаткування свого винаходу, в той же час уникаючи будь-якої його критичної перевірки. У решті решт навіть його спонсори почали наполягати на демонстрації чудо-машини. Тут і з'ясувалося, що все це містифікація, а сам він сховався з отриманою кругленькою сумою. Мораль: знай фундаментальні закони природи і, зустрівшись з суперечливими їм заявами, треба відноситися до ним надто обережно. Безглуздя, неосвіченість і брехня більш ймовірні, ніж винятки з законів природи.
1.4.Наука і технологія
Фундаментальна, або чиста, наука має на увазі придбання знань за ради них самих без питань про те, як їх використовувати або чи можна їх використовувати взагалі. В основі її лежить тільки прагнення людини до розширення світогляду. Технологія, навпаки, - використання наукових знань заради досягнення визначеної мети. Вона заснована на бажанні вирішити практичне завдання або отримати конкретний результат. Технологія може рухатися вперед методом спроб і помилок, накопичуючи досвід того, що можна і чого неможна. Таким чином зроблені деякі вдалі винаходи. Але невдач було більше. Метод спроб і помилок звичайно занадто марнотратний щодо часу, грошей, а іноді й людського життя.
З іншого боку, принципи, закони природи і теорії можуть ефективно використовуватися інженерами для досягнення бажаної мети. Наприклад, цілком здійсненним запуск людини на Місяць методом спроб і помилок, але яка буде його ціна? Чітко слідуючи відповідним теоріям і законам, можна зробити це з першої спроби.
Таким чином, технологічний процес використовує знання, отримані фундаментальною наукою. Але й вона в свою чергу залежить від технології за двома основними причинами. По-перше, технологія розробляє нові прилади, які розширяють можливості спостережень і перевірки гіпотез. По-друге, це "дослідницький полігон" для нових теорій і принципів. Той факт, що технологічна новизна працює, доводить правильність покладених за основу конструкції теорій і принципів. Наприклад, політ людини на Місяць і її щасливе повернення - вагомий аргумент на користь теорії руху планет і гравітаційних взаємодій. Таким чином, наука і технологія взаємно багатіють.
Науковий підхід дозволяє пізнавати будову світу. В свою чергу, використовуючи технологію і діючи у відповідності з отриманими знаннями, можна досягти бажаних результатів. Ми не просто бажаємо літати на Місяць, ми працюємо в рамках необхідних для вирішення цього завдання теорій і законів природи і досягаємо успіху.
1.5.Наука і ціннісний підхід
Наука дозволяє краще розуміти об'єктивний світ. При цьому ми використовуємо знання для досягнення конкретної мети. Але наука не може вказати, якої мети слід прагнути. Що і коли робити, якому завданню або лінії поведінки віддати перевагу - такого роду рішення визначаються ціннісним підходом, тобто моральними, релігійними, етичними, та емоційними сторонами нашого життя. Наприклад, наука дозволила зрозуміти властивості атомів, а рішення, слід або не слід використовувати ці знання для створення ядерної зброї, основане на ціннісному підході, дуже далекому від науки. У той же час наукові знання допомагають визначити істинні цінності, віщуючи наслідки конкретних дій. Тут знову допустимо міркування типу "Якщо ..., то...". Наприклад, якщо виникне великомасштабний ядерний конфлікт, то, по суті, буде винищене все життя на Землі.
Крім того, сама наука не потребує від нас слідування згідно з визначеними принципами або теоріями. Можна, наприклад, навмисне або за необачністю ігнорувати принципи та теорії будівельної справи. Наука тільки віщує, що будівля завалиться.
1.6.Наука про довкілля і області її застосування
Як викладене вище пов'язано з наукою про довкілля? Вивчаючи взаємовідношення рослин і тварин в природних умовах, вчені відкрили основні екологічні принципи і закони, які визначають стійке існування життя на Землі. Повинно бути зрозуміло, що, якщо людська цивілізація, включаючи сільське господарство, промисловість і под., потребує стійкості, вона повинна відповідати цим законам і принципам. Але досі ми розвивали її, в головним чином керуючись уявленнями і бажаннями, які слабо відносяться до природних екологічних законів. Цей процес нагадує будівництво хмарочосу без урахування будівельних норм. Дійсно, нарощування числа проблем, пов'язаних зі станом довкілля та виснаженням ресурсів, кризи, з якими ми зіштовхнулися, - є наслідком і свідоцтвом хибного шляху розвитку. Не виключено, що ми вже стоїмо на краю прірви. Але можна відмовитися від падіння і піти шляхом стійкого розвитку, усвідомивши основні екологічні принципи і пристосувавши до них людську цивілізацію. У решті решт від нас самих залежить, чи вважати стійкий розвиток метою, гідною зусиль і жертв, необхідних для її досягнення.
Розділ II
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО СТОСУНКИ
"ЛЮДИНА-ПРИРОДА"
Проблема взаємодії людини, людського суспільства і природи виникла з появою самої людини. "Але якщо практична проблема взаємодії природи і суспільства має місце протягом всієї історії їх співіснування, то наукова, теоретична проблема ідейного відображення практичної взаємодії змогла виникнути лише з появою духовною культури вже в соціально розвиненому суспільстві. У рефлексивній форміекологічне взаємостосунки, по суті, пронизує всі види суспільної свідомості і світовідчуття, починаючи з міфології та релігії, переходячи в мистецтво та філософію, у природничі й суспільні науки, і, зрештою, стає предметом особливих наукових досліджень близько ста років тому"[45, 23]. Аналіз літератури дозволяє виділити різні підходи до проблеми розвитку екологічних уявлень, які реалізуються, як правило, в рамках філософської традиції. При зверненні до розуміння "екологічні уявлення" мова йде про те, яким чином репрезентуються у побутовій свідомості стосунки "людина-природа", як людина уявляє положення своє і свого соціуму у навколишньому світі, яке місце займають у
Loading...

 
 

Цікаве