WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства (магістерська) - Реферат

Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства (магістерська) - Реферат


Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства
Магістерська дисертація на здобуття кваліфікації магістра державного управління
З М І С Т
ВСТУП 3
Розділ I
Роль і місце екології у сучасному світогляді 10
1.1.Наука про довкілля 10
1.2.Місце екології у системі наук 13
1.3.Принципи і закони природи 14
1.4.Наука і технологія 15
1.5.Наука і ціннісний підхід 16
1.6.Наука про довкілля і області її застосування 17
Розділ II
Аналіз сучасних уявлень про стосунки "людина-природа" 18
Розділ III
Правове регулювання у галузі захисту довкілля 32
3.1.Міжнародні правові акти 32
3.2.Конституція та закони України 33
Розділ IV
Громадськість як вагомий чинник захисту довкілля 40
4.1.Активність громадськості як запорука збереження довкілля 40
4.1.1.Спільний інтерес 42
4.1.2.Порушені зв'язки. Баланс 42
4.2.Ключовий термін 43
4.3.Необмежені можливості впливу 43
4.4.Необхідність громадської активності та її переваги 44
Розділ V
Організаційні умови екологічного менеджменту в місцевих державних адміністраціях та органах самоврядування 47
5.1.Структури місцевого самоуправління, необхідні для більш
спішного екологічного менеджменту 48
5.2.Завдання адміністративних підрозділів 49
5.3.Класифікація завдань 51
5.4.Інтегрування екології в адміністративні структури 52
5.4.Екологічні відомства (підрозділи) 52
Висновки та пропозиції 59
Використана література 61
Додатки 66
…як нам дійти до злагоди і згоди
в буденних пристрастях, в суєтній метушні?
Є вищий смисл в гармонії природи,
дай, Боже, нам гармонії в душі.
Віталій Іващенко
В С Т У П
Глобальна екологічна криза є реалією нашого часу. Але на фоні політичної і економічної ситуації, яка склалася в Україні, проблема стосунків з природним оточенням відкладається в побутовій свідомості на задній план. Найбільшу увагу привертають такі аспекти загострення екологічної ситуації, як погіршення якості життя в результаті забруднення довкілля і наслідки антропогенних катастроф, перш за все - наслідки аварії на ЧАЕС. Від цієї проблеми, певно, ми позбавимось ще нескоро, мине чимало десятиліть, а, можливо, і століття, поки ми будемо згадувати про це як про історичний факт із життя України. Тому для українського суспільства проблема формування екологічної свідомості є нагальною, і у найближчих десятиліттях вона повинна стати найважливішим фактором його розвитку.
Відповідно, в психологічних дослідженнях, які торкаються проблеми "людина-природа", переважає аналіз психологічних аспектів проблем, які виникають у зоні екологічного лиха. Головна увага при цьому приділяється задачам психологічної реабілітації потерпілих. Переважно в такому ж контексті екологічно незадовільних умов життя розробляються проблеми екологічного виховання, навчання і екологічної пропаганди. Визнаючи значення такої роботи, слід підкреслити актуальність вивчення не тільки наслідків, але й психологічних причин виникнення антропогенних екологічних порушень.
Системний аналіз сучасної екологічної ситуації приводить до розуміння значення побутових уявлень про щоденні, профанні форми взаємодії з природним оточенням, оскільки врешті саме ці уявлення мають визначальне значення у розвитку антропогенних криз як на мікро-, так і на макрорівні.
Коли у 1960-ті роки людство почало усвідомлювати серйозність посталих перед ними екологічних проблем, виникло питання: скільки часу у нас залишилось? Скільки років мине, перш ніж ми зіткнемося з трагічними наслідками нашого недбайливого ставлення до довкілля? Відповіддю було: 30-35 років. Зараз, коли ми наблизились до кінця зазначеного тридцятирічного терміну, цей прогноз, нажаль, має своє підтвердження і він був недалекий від істини, бо вочевидь потеплення клімату, дірки в захисному озоновому шарові над полюсами, повсякчасна присутність токсичних хімічних речовин у ґрунтових водах багатьох країн світу, голод у Африці, забруднення харчових продуктів залишками пестицидів і вимирання численних видів в міру відступання лісів перед зростаючим народонаселенням планети. У нас просто немає інших тридцяти або хоча б десяти років для вивчення і обговорення екологічних проблем. Необхідно вже зараз вжити рішучих заходів задля спасіння біосфери. Ще через тридцять років ми або створимо стійке суспільство, або станемо свідками згасання цивілізації на Землі.
Все це дуже прикро, але втішно те, що перераховані проблеми вивчені і вже розроблені (принаймні теоретично або на рівні дослідних установок) технології, які дозволяють їх вирішити, а значить, забезпечити стійкий розвиток суспільства. Треба серйозно взятися до справи.
Яким би ми хотіли бачити довкілля? Якщо б нас попросили його описати, ми б, ймовірно, згадали такі речі, як чиста вода, чисте повітря, родючий ґрунт і високопродуктивне сільське господарство, відсутність небезпечних відходів та недоторканий людиною простір з багатим рослинним і тваринним світом. Але більше за все ми, мабуть, прагнемо, щоб взаємозв'язок людства з довкіллям був стійким, тобто можна було б з упевненістю дивитися у майбутнє, знаючи, що наведені вище риси не деградують і не зникнуть, а будуть зберігатися, постійно відновлюючись, і в майбутньому доступність їх, принаймні, не зменшиться.
Через засоби масової інформації лунають попередження про неминучі, екологічні лиха. Забруднюється повітря і вода. Їжа отруєна пестицидами. Кислотні дощі загрожують озерам та лісам. Ерозія призводить до втрат ґрунтів. Руйнується захисний озоновий шар, котрий зберігає все живе на Землі. Клімат планети теплішає через надмірне виділення двоокису вуглецю при спалюванні різних видів палива - це парниковий ефект. Воді, якою ми користуємося, загрожує забруднення, або вона вже містить токсичні відходи. Дика природа зубожіє: тисячі видів наближаються до межі вимирання, а сотні вже перейшли цю межу. Багато ресурсів виснажені надмірним використанням. Перенаселення загрожує поринанням світу в епоху безмежного голоду за прикладом Ефіопії. Коротше кажучи, наші теперішні взаємостосунки з довкіллям дуже далекі від стійкості. Наші дії призводять до її виснаження та деградації. Якщо так буде продовжуватися й надалі, середовище в решті решт стане непридатним для життя.
Отже, те що ми маємо, вочевидь відрізняється від того, чого ми прагнемо. Існує давнє китайське прислів'я, яке несе за своєї простоти глибинний зміст: "якщо не отримуєш бажаного - зміни свої дії". Зміни стосуються самого погляду на проблему і глибину її розуміння, а також змісту, якого ми надаємо різним бокам життя. Наші цінності змінюються в міру розуміння проблем, а роблячи у відповідності з переглянутими цінностями, ми змінюємо ситуацію. Справді, дбайливе ставлення до довкілля веде до добре помітних змін у поглядах, діях, а отже свідомості людей і суспільства у цілому.
Але як показує досвід, не маючи ефективно функціонуючих державних структур в галузіохорони довкілля в Україні, і маючи переважно громадські (а інколи навіть просто аматорські) структури, реалізація зазначеної проблеми не досягає бажаних результатів у вирішенні проблеми,
Loading...

 
 

Цікаве