WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Взаємодія людини і суспільства із природним середовищем, їх життя: сучасний стан, перспективи - Контрольна робота

Взаємодія людини і суспільства із природним середовищем, їх життя: сучасний стан, перспективи - Контрольна робота

35-40 %. Але, на жаль, родовища розташовані занадто сконцентровано, що значно підсилює негативний вплив залізовидобувної промисловості на довкілля.
Екологічні проблеми, викликані гірничовидобувною діяльністю мають комплексний характер. Комплексність пояснюється тим, що розповсюдження забруднюючих речовин віюбувається усіма головними шляхами: повітряним ( під час дроблення, збагачення породи, складування відходів) і водним (під час водовідведення з шахт, стоків з шламосховищ та технологічних стоків при збагаченні).
Крім того, Кривбас - найбільший залізорудний басейн в Україні. На сьогодні в Кривбасі діють: 20 експлуатаційних шахт, 3 дренажних комплекси, 6 гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) з найбільшими в Україні кар'єрами та численні кар'єри по видобутку будматеріалів та інших корисних копалин.
Дев'ять величезних залізовидобувних кар'єрів та множина менших, загальною площею понад 100 кв.км, значно зменшують захисні властивості середовища. В місцях їх розташування разом із спотворенням природного рельєфу виникають від'ємні схилові явища - відвали, зсуви, площинні і лінійні ерозії. Групові вибухи в кар'єрах є одним із найбільш інтенсивних джерел забруднення атмосферного повітря району на площі радіусом біля 100 км і більше. Агломераційне виробництво ГЗКІв у значній мірі підвищує концентрацію в атмосфері сірчаного газу, оксиду вуглецю та пилу, який вміщує окисли заліза, марганцю, магнію, кальцію, алюмінію, кремнезему, титану, ванадію, фосфору та інших елементів.
Зони обвалення шахтних полів займають біля 100 км.кв; відвали розкривних порід і некондиційних залізних руд з кар'єрів та шахт - більше 200 кв.км. Останні займають дорогоцінні орні землі, акумулюють значні об'єми атмосферних опадів, що призводить до підтоплення прилеглих ділянок, розвинення зсувів та інших екзогенних процесів. Відвали розкривних порід піддаються вітровій ерозії, що спричиняє пилові бурі та хімічне забруднення грунтів та поверхневих вод.
Дуже актуальною є проблема скиду, утилізації та захоронення високомінералізованих шахтних вод, щорічна відкачка яких у ставки-накопичувачі становить понад 40 млн.куб.м. Вміст солей в них коливається в інтервалі 4,5 - 23 г/л, а загальна площа водойм - приблизно 100 кв.км. Результатом дії цього антропогенного навантаження на довкілля є підтоплення значної площі промислово-міської агломерації та прилеглих територій, що складає понад 500 кв.км. Головною причиною забруднення поверхневих та підземних вод є недосконалість сховищ мінералізованих вод, в результаті чого відбуваються інфільтраційні втрати рідкої фази з наступним забрудненням порід зони аерації, а потім і підземних вод солями (SO4, NH4, NO2 та інші). Від осередків забруднення токсичні компоненти мігрують у підземні води як по водоносному горизонту, так і по вертикалі. Наявність двох водотривких горизонтів (червоно-бурі та київські глини), в багатьох місцях потужністю 3-10 метрів, затримує забруднюючі речовини, але в тих місцях, де ці горизонти відсутні формуються ореоли забруднення підземних вод.
Необхідною умовою видобутку залізних руд з великих глибин є осушення водоносних горизонтів, бо підземні води не дозволяють прокладати шахти на глибинах більше 1300 м, загрожуючи затопленням. Але інтенсивна відкачка підземних вод призвела до виникнення потужної (більше 1000м) депресивної воронки, яка обумовлює виникнення цілої низки негативних техногенних процесів, таких як стиснення грунтів, осідання поверхні тощо.
Аналіз стану природного середовища Кривбасу, погіршення якого зумовлене діяльністю гірничовидобувної галузі, дозволяє зробити висновки, що найбільш потужні і інтенсивні джерела забруднення довкілля пов'язані з наступними міграційними потоками:
* пилові викиди, які виникають під час видобутку руд відкритим шляхом, забруднюють атмосферу і створюють потужні геохімічні аномалії в грунтах;
* дефляція і розмивання хвостовищ збагачувальних фабрик та відвалів розкривних порід, які створюють інтенсивні потоки розсіяння в водних системах і локальні ореоли в грунті;
* стік високомінералізованих вод з підземних гірничих виробок і кар'єрів, які зумовлюють інтенсивні і потужні потоки розсіяння в водних системах;
* стічні води збагачувальних фабрик після очисних споруд, які забруднюють водні екосистеми;
* розсіяння рудного компоненту при транспортуванні, яке створює ореоли забруднення грунтів;
* організовані і неорганізовані викиди в атмосферу при збагачувальному циклі;
* природні геохімічні аномалії (ореоли розсіяння в грунтах та поверхневих водах), гідрохімічні аномалії в підземних водах;
* екзогенні процеси (зсуви, осідання, провали, підтоплення тощо).
Наслідками діяльності цих міграційних потоків є забруднення 3 основних складових довкілля: атмосфери, грунту, поверхневих і підземних вод та виникнення антропогенних форм рельєфу.
Порівнюючи небезпеку забруднення повітря, водостоків, водойм і грунтів, необхідно врахувати не тільки абсолютну кількість і відносну концентрацію забруднюючих речовин в цих середовищах, а і засвоєння їх живими організмами, надходження забруднюючих речовин у системи життєзабезпечення (їжу, повітря, питну воду). Все це зумовлено особливостями міграції хімічних елементів в техногенних ландшафтно-геохімічних комплексах і потребує комплексного вивчення.
Оцінюючи загальну картину забруднення довкілля необхідно приймати до уваги наступне:
" забруднення (за виключенням вуглекислого газу) у повітрі не нагромаджується, тоді як у водних системах і грунтах воно може діяти тривалий час;
" воду можна очистити перед вживанням, тоді як повітря і грунти нереально;
" забруднення викидами і стоками є розсіяним, а забруднення твердими відходами - локалізовано;
" грунти є багатолітнім (десятки-сотні років) депонентом забруднення.
Отож, в результаті аналізу стану Криворізького залізорудного басейну я дійшов висновку, що його треба вважати незадовільним і він потребує докорінного покращання. Звичайно, сьогодні наша країна знаходиться в скрутному економічному становищі і наш уряд докладає усіх зусиль дляподолання усіх економічних негараздів та виведення суспільства на рівень стабільного розвитку та процвітання. Тож зрозуміло те, що, хоча офіційно питання подолання екологічних проблем в Україні вважається одним з найприорітетніших, насправді ж екології зараз приділяється недостатньо уваги. Але якщо ми збираємося жити не тільки сьогоднішнім днем, а і хочемо забезпечити своїм дітям гідне майбутнє, питанням екології треба надати першочергового значення.
Ось чому я вирішив обрати екологію своєю майбутньою спеціальністю. На мою думку еколог - благородна і шанована професія. Як лікар, що піклується про хворе людське тіло, чи психіатр, що дікує хвору людську душу, еколог, в свою чергу, лікує хворе тіло та душу природи.
В Україні багато екологічних проблем, і кожна з них не є легкою і потребує чимало зусиль для свого вирішення. І, як еколог, я буду намагатися зробити свій внесок у подолання екологічної кризи в Україні.
?
Список використаної літератури:
1. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України за 1991р. - Київ, 1992.
2. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского басейна. Наук.думка., Киев, 1977, 544 с.
3. Михайлов А.М. Охрана окружающей среды про разработке месторождений открытым способом. - М., Недра, 1981.
Loading...

 
 

Цікаве