WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сковорода й духовне обличчя України у ХVІІІ сторіччі - Реферат

Сковорода й духовне обличчя України у ХVІІІ сторіччі - Реферат

держави.
Це завершення важливого етапу борні України з царатом, борні двох світів, двох ідей, двох духів. Духове обличчя Катерини зовсім ясне. Це втілення розбещеної відьми, її ідея це ідея монгольського деспотизму. Вона хоче знищити саму назву "гетьман", не тільки "Січ", - щоб сама назва забулася, щоб сама пам'ять пропала. Вона виразно бореться не з людьми, а з самою ідеєю козацького ордену.
Де ж її ворог? Де її абсолютний антагоніст, дух так само сильний, як і вона, але ясний і добрий?
Як вона уявляла собі можливість своєї перемоги? Дати маєток, мільйони гектарів роздарувати, дати владу, дати блиск дворянства, позволити закріпачувати, - чи може ще чогось іншого прагнути людина? Як бачимо це мате-ріялістичний світогляд лежить в основі панування і ладу, що його собі уявляла Катерина II. Заспокоївши матеріяльні прагнення козацькоїверхівки, думала вона покласти тверду основу під своє деспотичне панування, їй це вдавалося там, де стрічалася з таким самим матеріялістичним по суті розумінням цілей народу чи козацтва.
Але цей її світогляд, що був основою для її діяльності, зовсім не знайшов свойого філософічного завершення (хоч її симпатії для французького раціоналізму не були випадкові). Вона не усвідомила собі повністю філософських принципів свойого панування. (Треба буде ще дальшого розвитку подій. Треба буде ще деспотизму, спертого саме на матеріялістичному, усвідомленому і розвиненому світогляді. Треба буде ще продовжувача її "великого" діла. Треба буде ще Сталіна.)
Не забудьмо цього. Розкладова сила царів в усіх злих силах людської душі. Розкладова сила Катерини в матеріялістичному розумінні історії. Розкладова сила царів це грубе, практично-матеріялістичне сприймання світу. Сили, на які вони спираються це страх, ненависть, зависть, злоба, прагнення наживи, засліплення "блиском" двору, засліплене прагнення влади, їх найглибша сила це темінь- або в мові філософії- матеріялістичний світогляд.
Не забудьмо про це, коли будемо шукати абсолютного ворога Катерини II.
Як був можливий її тріюмф? Покажім це на історичних фактах.
Своє панування завдячує вона між іншим т. зв. "українському гетьманові" Кирилові Розумовському. Щоб опанувати царський престіл, мусіла відьма скинути з престолу свойого мужа, Петра III. Саме в цім ділі допомагає їй т. зв. "гетьман" Кирило Розумовський.
А що, якби Катерина вийшла була заміж за Розумовського? А він, коли помагав усунути мужа Катерини, може й сподівався цього, що стріне його доля брата. Тоді кожний цар Росії був би козацьким гетьманом? Чи цього бажав Розумовський?
Але навіщо царям марний додаток до титулу військового ватажка одного із його військ? Смішно! їм вистачить один - цар!
Щоб навіть ім'я гетьмана забулося в Україні, - скаже колись Катерина.
У доказ своєї вдячності цариця наказує йому... "добровільно" зректися "гетьманського уряду" (серед обставин, що їх згодом розглянемо).
Вона ж бажає дослівно, "щоб навіть сама назва гетьмана зникла, а не те, щоб якусь особу вибрали на цей уряд".
Вона бажає, щоб навіть сама назва "гетьман" зникла. Бо міг би настати колись гетьман, що пригадав би собі козацькі традиції. Вона хотіла б- і вона це зробить і - ще більше. Вона хотіла б і сліди після Січі заорати, - бо ідея хоч і зовсім слабого в той час Лицарського Ордену промінює і стається атракційним центром навіть серед чужинців. Відомий німецький математик Ойлер (Euler) вважав для себе честю належати до Козацького Ордену. Вона хотіла б, щоб і сліду із Січі не стало.
Що ж робить мурин Розумовський? Він слухає покірно своєї цариці і 1764р. видає цариця маніфест, що Кирило Розумовський добровільно зрікся свойого уряду (так, це був урядник), а задля добра українського народу засновується (на ново!) Малоросійську Колегію з генералом Петром Румянцевим на чолі.
Дивно лагідно розплачується цариця з Розумовським. Чи він мав рідке щастя муринів ще сорок літ брати велику пенсію і управляти величезними дарованими йому маєтками? Що більше, після зруйнування Січі Розумовський дістає ще додаткового хабаря із поділених земель, що були власністю січового козацтва (Напр., Вяземський - в ласках - дістає 200 000 десятин - ціле князівство!;
Потьомкін 150 000; а Розумовський - на милий спомин колишніх ласк цариці - тільки 35 000 десятин.)
3 таким помічником розплачуються звичайно інакше. Але він мав щастя, - чи цариця мала до нього таку велику слабість, - чи може справді він був такий зовсім немужеськи не небезпечний і сорок літ не встрявав дослівно в ніякі громадські справи і жадна іскра протесту не спалахнула в ньому проти цієї безсоромної грабежі земель козацьких?
Ось вам, малороси, наука від цариці Катерини. Збагачуватися вам вільно, збирати землі, закріпощувати селян і козаків вам вільно, - але встрявати у політичні справи царату - ніколи!
Такий ганебний був кінець т. зв. "гетьмана" Кирила Розумовського. Але який був його початок? За які бойові і лицарські заслуги висунули на чоло такого славного з традицій козацтва саме такого завзятого і безстрашного лицаря... Катерини II?
Отже його вибір був такою самою ганьбою, як його кінець. Одна цариця дала, друга забрала. Кирила Розумовського видвигнула на "геть-мана" примха, ласка чи слабість іншої цариці.
Простий козак із Козельця причарував своїм чудовим голосом царівну Єлисавету. Від цього факту належиться велика слава українській пісні, співацькому хистові козаків, а головне, слава їх мужеській красі і всезаполонюючій сексуальній силі. Але що цей факт має спільного з гетьмануванням над козаками? Знаємо про них, що вони на свою Січ не допускали жінок саме тому, щоб не мішати громадських і політичних справ із справами сексуальної принадливості.
Не було ще в тому ніякого лиха, коли бравий співак і козак став мужем цариці. Але при чому тут гетьманування? А отже молодшого брата цього козака відривають від його пастушого діла і посилають за границю на науку. Тут за кілька років він настільки лизне цієї західньої культури, що вона зможе його зіпсувати. Вісімнадцятилітнього хлопця призначує цариця... президентом Російської Академії Наук. Цей глум із науки запишім російським історикам. В розумінні цариці на це становище надається кожний, що його стріне така ласка цариці з божої ласки.
Але цього дотепного "парнішку" мають зробити гетьманом України. Тут стій. Тут не руш! Гетьман це святе діло українського козацтва і любовні історії цариці тут зовсім ні при чому. Це заборонено основною заповіддю запоріжської чесноти: не мішати бабу до бойових справ козацтва.
Loading...

 
 

Цікаве