WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Видатні представники Італійського Ренесансу - Реферат

Видатні представники Італійського Ренесансу - Реферат

принаймі, що Дюрер переслав Рафаелеві свій малюнок і той його зберігав, як дорогу реліквіюю.
На кінець перебування Рафаеля у Флоренції і Мікеланджело, і Леонардо її залишили. Перший працював у римі - солиці папської держави, другий - у Мілані. І хоч Рафаель визнаний майстер у Флоренції, можна твердити, що такої гучної світової слави, що лунає крізь віки, він не мав би, якби щаслива доля не привела його до риму в 1508 році.
При дворі папи Юлія ІІ мав він впливових знайомих, у числі яких були його земляк і далекий славнозвісний зодчий П'єтро Броманте і П'єро Бембо, вчений та письменник, частий гість урбінського замку. Нарешті, сам папа був уц свояцтві з герцогом да Монтефельтро. Отож не дивно, що в Римі на двадцятип'ятирічного урбінця чекало добре приймання.
Амбіції Юлія були неосяжні. Браманте мав спорудити найбільший і найпрекрасніший у світі храм - собор Св. Петра. У цьому мсоборі Мікеланджело мав збудувати величну гробницю, у якій спочине Юлій; у своїх апартаментах, у Ватиканському палаці, які вже були почасти розписані видатними художниками - П'єтро делла Франческо, Содомою, Лукою Синьйореллі та іншими менш знаними, - вирішив папа перетворити на прижиттєвий пам'ятник своїй особі.
Нарешті, й каплиця св. Сікста, заступника роду Реверо, з якого походив Юлій, мала перетворитися на мистецьке диво: папа змусив Мікеланджело відкласти на потім працю над гробницею й розписатифресками плафон каплиці. Мікеланджело обурився й утік до Флоренції (щоправда ненадовго). Тоді Юлій доручає розпис стану Рафаелеві: хай зрозуміє впертий флорентієць, що не є незамінним майстром.
Трохи більше року працював молодий майстер над ескізами розписів, а тим часом дедалі більше чарував суворого й гнівливого Юлія та його далеких від святості кардиналів і придворних своєю чемністю, люб'язністю, вмінням розуміти будь-якого співрозмов-ника.
Та ось 1508 року розписи попередників Рафаеля у ватіканських станцах були безжалістно знищені, і він приступив до роботи (слід віддати йому належне: фрески свого вчителя Перуджино він пощадив).
Те, що намалював Рафаель за три роки на стінах папського кабінету (станца підписів), поряд з розписами Мікеланджело у Сікстинській капелі стало класикою монументального живопису часів Високого ренесансу. З найвищою можливою досконалістю Рафаель розв'язав проблему синтезу мистецтв, яка хвилює нас і сьогодні. На стінах станци ми можемо побачити багатофігурні композиції, присвячені теології ("Диспут"), філософії ("Афінська школа"), поезії ("Парнас"), та алегоричні постаті - уособлення справедливого законодавства (Мудрість, Міра, Сила), все це завдяки Юлію ІІ процвітає у Ватікані, всім цим він оточений, коли працює, підписує офіційні папери.
1513 року войовничій і суворий Юлій помер. Новим папою під Ім'ям Лева Х став кардинал Медічі, великий життєлюб та веселун, син знаменитого правителя Флоренції Лоренцо Пишного. Крім інших численних праць, додалися Рафаелеві нові: брати участь у папських розвагах, ммалювати декорації до комедійних вистав, після смерті Браманте відати будівництвом собору св. Петра, керувати археологічними розкопками у Римі, реставрацією античних пам'яток. Розписи ватіканських станц за ескізами Рафаеля тепер виконували його учні, в числі яких були: видатний художник Джуліо Романо, вони ж розписали палац Агостіно Кіджі, відкриті галереї - лоджиї у Ватикані, малювали вівтарні образи за начерками вчителя.
Славнозвісна "Сикстинська мадонна" (Дрезденська калерея) - вершина творчості Рафаеля - схожа обличчям на жінку, яку кохав Рафаель, але наділена іншею душею.
"Сікстинська мадонна" силою свого впливу на глядача перевершує всіх інших мадон, будь-коли створених, не виключаючи й мальованих чарівним пензлем Рафаеля. Наївною, і саме своєю наївністю зворушливою, порівняно з нею здається "Мадонна Констебіліте". Рафаель, ще далеко не стара людина, далеко не естетичного побуту, створив картину, гідну мудрого філософа - людинолюба.
Довгий час нікому не спадало на думку, чoму, перебуваючи в зениті своєї слави, переобтяжений замовленнями папи, кардиналів, королів, фінансових магнатів, геніальний художник написав свій кращий твір на замовлення "чорних монахів" далекого від Рима провінціального містечка П'яченци, чому поряд з мадонною намалював він саме святих Сікста та Варвару, - це теж не зовсім ясно допитливому глядачеві. А справа в тому, що "Сікстинська мадонна" створювалася як не вівтарний образ для собору П'яченци. Мала вона висіти над місцем поховання благодійника Рафаеля - Юлія ІІ. Ось чому тіара, яку зняв святий Сікст, покровитель роду Роверо, перед мадонною, увінчана жолудем - гербовим знаком Юлія, ось чому рисами обличчя Сікст дещо нагадує Юлія, ось чому рисами обличчя Сікст дещо нагадує Юлія, ось чому явилася йому мадонна із святою Варварою, яка за повір'ям, полегшує муки вмираючих. Нарешті, завіса і постаті ангеляток, що виглядають з-під нижнього краю полотна, є властивими деталями ренесансних скульптурних надгробків.
У який спосіб опинився в П'яченці шедевр з шедеврів геніального живописця, лишається гадати і думати. Через якихось два - три роки після його створення несподівано для учнів і друзів Рафаель помер. Папа незадовго перед тим обіцяв йому кардинальску шапку, Бібієна настирливо сватав свою родичку. У заповіті хуожник передусім подбав про матеріальне забеспечення жінки, яку кохав і яка надихнула його на створення "Сікстинської мадонни".
З 1754 року найліпша з мадон Рафаеля оселилася у Дрездені (її придбав король Август ІІІ за суму, значно меншу, ніж була сплачена за "Мадонну Констабіле"). Перед цією картиною схилялися такі видатні особи як: В.Жуковський, О.Пушкін, М.Гоголь, В.Белінський, О.Герцен, О.Іванов, В.Суриков та багато людей у всьому світі.
Висновок
Таким чином, перехід до культури Нового часу містить в собі два великих рухи - Ренесанс і Реформацію, що змінюють звичний середньовічний образ світу. Ренесанс знаменує собою світський напрямок, Реформація - релігійний. Ренесанс поширився в Італії, інших країнах Західної Європи, де набув більш релігійного характеру. Ці ж країни, майже не торкнувшись Італії, охопив рух Реформації. Ідеї Ренесансу утвердилися в основному лише у верхах суспільства. Вони не спиралися на широкі народні маси, в той час як ідеї Реформації знайшли відгук в усіх верствах суспільства і в різних країнах. Італійський гуманізм дав про себе знати на новому витку руху в епоху Просвітництва - часу рішучої секуляризації теоретичної і практичної думки. Взаємні відносини Ренесансу і Реформації складні і неоднозначні, однак саме ці культурні феномени знаменували собою Новий час.
Список використаної літератури
1. Культура средних веков: В 2 Вып. / Сост. Б. Пуришев. - М., 1995.
2. Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 1962-1980.
3. Кертман Л. История культуры странЕвропы и Америки. 1870-1917. - М., 1987.
4. Литература Средних веков. Хрестоматия. / Сост. Б. Пуришев и Р. Шор. - М., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве