WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Весілля на Коломийщині - Реферат

Весілля на Коломийщині - Реферат

їхали на конях просити на весілля, до шлюбу, а молода ходила пішки до шлюбу, їхала на фірі.
Весільний хід. Давні весілля на Коломийщині відбувалися окремо, у молодого і в молодої, а тому і весільний хід до шлюбу був окремим. У молодого: попереду йшов староста з бисагами на плечі з деревцем у руці, за ним - граючи музики, відтак - взявшись позашию парубки - товариші молодого, співаючи спеціальних парубоцьких пісень - коломийок, далі йдуть на конях посередині молодий, а з боків - дружби. За ними йдуть світилки, рідні, гості.
У молодої всі їхали на двох возах: на одному молода з дружками, братами, старостою і деревцем, на другій - весільні гості: жінки з музиками, які співають жіночих сумних пісень.
Деревце. Молода смерічка заввишки один метр і більше - від стола сільської хати до стелі. Молодому рубали в лісі деревце, за яке він платив. Молодій рубали брати деревце, воно неодмінно мало бути з вершком. Прикрашати починають рідні: спочатку тато бере галузку калини, обкладає її кількома гусячими пір'їнами, роблячи своєрідну китицю, а тоді білими нитками прив'язує цю китицю до вершка деревця. Відтак так само робить мама. Коли бояри приїжджали до молодої, староста молодого брав деревце. Коли "завили молоду" старший дружба швидко виносить деревце з хати і зачіпає на солодку яблуню.
Розплітання молодої. В день, коли молоді йдуть в село, розплітали молоду. Згодом цей термін зазнав змін, і звичаї стали називати "заплітанням молодої". Перед тим як іти до шлюбу, княгиня сідала на стільчик, брати розплітали їй косу, а це означало що вона не втратила дівочої цноти. Жінки розплітали коси до кінця, розчісували і мастили вінок медом. Молода роздавала вуплітки дівчатам (крім рідних сестер, які незабаром будуть дівувати).
Бояри. Ввечері після шлюбу молодий з весільними гістьми їхав по молоду. Вони називалися "Бояри", а жінки - "свахами". Коли молодий під'їжджав до обійстя молодої, то йому назустріч виходили усі, крім молодої, дружок і старости. Між молодою і старостою сідав брат. Коли староста виходив з хати, то князь вистрілював кілька разів з пістолів і приступав до дверей. У хаті дружби зкуповували дружок. Староста молодого з дружбою обходив тричі стіл, а молода з кумою і старшим братом сиділи на лаві. Всі тpoє вилазили на лаву і обходили тих трьох, що сиділи, тримаючись за хустки. Княгиня в той час пригиналася до стола і дивилася крізь калач. Після такого обходу молодий платив братові за місце і той йшов геть. Молода обдаровувала родину молодого, молоді обходили стіл і просили прощі.
Завивають молоду. Останнього весільного дня завивали молоду. Молода з світилкою починала танцювати в капелюхах: в однієї капелюх молодого, а в іншої дружби. Далі посеред хати стелили верету, клали одну з подушок молодої, на яку сідали княгиня. Своячки знімали їй з голови вінок, розчісували на дві половини волосся і плели дві коси. Коси заплітали в колач поверх голови, на них клали чепець, яким свекруха тричі хрестила невістку. Поверх чепця ставили рубок: довший його кінець складали увосьмеро і обводили попід бороду. Другим кінцем обводили чепець, а врешті зрівняні кінці перев'язували на потилиці і спускали вниз по плечах, поверх його на чолі молодій зав'язували вінка.
Завивши молоду, поряд з нею сідали дві молодиці. Всіх їх трьох накривали великою хусткою, коли молодий впізнає молоду, то знімає їй вінок з голови, і намагається зав'язати їй хустку. Княгиня тричі скидає хустку, а свахи при цьому співають.
Молодий брав у танець молоду, а гості намагалися підсунути перебрану молоду. Молоду завивали дві жінки: нанашка або вуйна. Мама подавала уплітки, а ставили у кіски гроші. Коси заплітали навиворіт і складали у кіски.
Обдаровування молодих. До почесного спочатку йшли батьки: кожен з них накривав пальці правої руки хустинкою. Після того, як батьки дали почесть, староста кликав інших, починаючи від найближчої родини.
Благословення. У місцевих говірках - прощі. Прощі просили кілька разів. Уперше - за день до шлюбу, або як був посаг. Староста обводив молоду з дружками, чи молодого з дружбами за сонцем навкруги столу: всі трималися між собою за хусточки, крім молодшої дружки. З краю сідали тато з мамою, тримаючи в руках калачі і топки солі. Коли молода чи молодий ставали перед батьками, то староста всіх зупиняв і казав: "Прощі! Слава Icy су Христу". Родичі відповідали: "Навіки слава!". Тоді староста промовляв прощу: "Стала ці молода перед вами, як свічка перед образами, і просить вона наперед пана Бога милосердного, Пресвяту Діву Матінку Господню, і вас тату, як панотця, і вас мамо як паніматку, дуже покірно, а всіх уклонно, аби-сте простили і благословили в час добрий, добру дорогу поступати". На це увесь весільний збір відповідав: "Най Бог простиг і благословит". Удруге просили прощі того ж вечора. Коли молода чи молодий обходять стіл перед процею то гості співають:
Лежьили берви, бервінковії,
Похилилисі лози, -2 р.
Покотилисі слози,
Знизенька вклоняючи,
Батечка цілюючи - 2р.
(с. Великий Ключів)
Цілюй, цілюй, (Михайлику),
Свого татка в ноги,
Що він тебе віправйиї,
На добрі дороги,
Цілюй, цілюй, (Михайлику),
Свого татка в руки,
Що він тебе віправйиї,
На добрі науки.
(с. Мишин)
Весільні дні. Весілля припадало на скоромний день. Перший день, або день перед шлюбом називався посагом: дівчата приходили до молодої і молодого вбирали "деревце", княгиня з дружками йшла в село кликати на весілля, жінки шили вінки, пекли прощеві хліби, а в князя - коровай, приходили музики, щоб випровадити молодих на благословення до священика і в село. Тато й мама починали весілля, убирали першими деревце, увечері молодь йшла до почесного. Посаг тривав до ранку а молодь співала, танцювала. Другий день - це власне саме весілля: молодій перед шлюбом розплітали коси, княгиня зі своїм весіллям, а молодий зі своїм їхали до церкви. Гості сходилися на весілля несучи приніс. Від молодого приїжджали по молоду бояри і свахи, молодий скуповував молоду, а дружби - дружок. Третій день молода вже у свекрухи зранку замітає хату. Відтак завивають молоду, виносять деревце і весілля закінчується.
Як починалося весілля то співали такої:
Лежьили берви, бервінковії,
Сходисі роде, родочку, -2 р.
Ти не маєш із-за мене встидочку. -2 р.
Ой хоть же я ізпарубками ходила, -2 р.
Я цноточку тай при собі носила. -2 р.
Та й хоть же я вечорами гуляла,
Я цноточку тай при собі тримала. -2 р.
Як треба було вставати весільним гостям з-за столу, то співали спеціальні пісні:
Ой старосто старесенький,
Та як голу сивесенький,
Виведи нас надвір з хати,
Ми хочемо йти гуляти.
А нам старим пиво пити,
Молодим сі веселити
(с. Великий Ключів)
СУЧАСНЕ ВЕСІЛЛЯ У СЕЛІ МИШИН.
Неділя за тиждень до свята. У неділю, після Служби Божої, де виголошується остання заповідь, майбутній князь, і княгиня (так називають... молодого й молоду) разом із дружбами і дружками одягають перед весільний одяг "заплетені" (так називається цей обряд) і ходять просити на весілля. При цьому родину, сусідів і нанайок (хрещених батьків) просять із спеціально випеченими для цього калачами. Окремо просять газдів та парубків з дівчатами.
Четвер. Запах голубців нагадує про гостину. У четвер під вечір збираються
Loading...

 
 

Цікаве