WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сучасна західна культура - Реферат

Сучасна західна культура - Реферат

позиції;
- зростання соціологічної захищеності особистості;
- збільшення тривалості життя, а значить, і можливостей для самореалізації особистості, для досягнення повноти життя;
- зміна стилів поведінки і мислення в межах одного життя, що закріплює ідею розвитку, змін, діалогу поколінь.
Отже, культура, зорієнтована на розвиток людської свободи, несумісна з насиллям над особистістю.
3. ЕЛІТАРНІСТЬ І МАСОВІСТЬ.
Відносне розшарування культури на "культуру усіх" і "культуру обраних" існувало завжди. Навіть у первісні часи шамани й жерці складали культурну еліту,володіючи особливими пізнаннями, які виходили за межі загально-племінної культури. З появою писемності виникли відмінності між елітарною культурою "грамотних" людей і фольклорною (народною, етнічною культурою). У XX ст. і відмінності отримали форму елітарної й масової культури.
Елітарна культура зорієнтована, на думку її творців, на сприйняття елітою як кращої частини суспільства, яка має особливу сприйнятливість: форма культури, що включає образотворчі види мистецтва, літературу, музику і призначена для вищих прошарків суспільства.
Об'єм інформації, що міститься в сучасних наукових виданнях, надзвичайно важкий зміст сучасного мистецтва малозрозумілі, важкі для сприйняття і потреюують для свого розуміння певних розумових зусиль і відповідного рівня знань.
Не маючи ніяких знань в галузі історії мистецтва, естетики, літературознавства, культурології тощо, важко повною мірою оцінити багато видатних шедеврів літератури (наприклад Джойса,- Гессена, Боргеса, Хаколі -поетів-символістів; музики -Стравінського, Малера, Шнітке. Дебюсі; живопису - кубізму, абстракціонізму, сюрреалізму; кіно - Тарковського чи Сакурова). Висока культура стала спеціалізованою. Час енциклопедично освічених універсалів, що відчувають себе як вдома у всіх сферах культури, минув. У кожній сфері культури тепер є своя, порівняно небагаточисленна еліта.
Для масової культури характерні загальнодоступність, легкість сприйняття, спрощенність, розважальність. її світ багатоликий: пригодницька і детективна література, любовна лірика, кінематографія з бійками, вампірами, вбивцями, еротикою, поп-музика, рок, реп, реггі, популярні нариси про наукові, навколона-укові та псевдонаукові справи, зразки техніки, магазини, сенсаційні новини, реклама, спорт, містика... Масова культура не потребує від людини ні знань, ні роздумів - навпаки, під її впливом вона деградує, бо її знання спираються на безпосередні емоційні реакції. Тому не дивно, що вона звертається до стародавніх міфів з їх іраціонально-емоційним настроєм і створення нових міфів, що сприймаються також безпосередньо - "не розумом, а серцем" (чаклунство, астрологія, гадання, віра в чудеса, расистські, націонал-соціалістичні, більшовистські утопії).
У масовій культурі протистоять дві тенденції: одна спирається на примітивні відчуття й бажання, майже до біологічних інстинктів (секс, агресія), і у своєму крайньому відображенні породжує контр-культуру і антикультуру войовничо-вульгарну і ворожу до існуючих у світі порядків взагалі; інша з урахуванням властивого простим людям бажання підвищити свій соціальний статус і освітній рівень (популяризація науки, комікси з коротким викладенням сюжетів творів класичної літератури тощо). До кінця XX ст. друга тенденція помітно посилилася і культурологи почали казати про зростання мідкультури - культури середнього рівня. Проте відмінність між масовою та елітарною культурою так само залишається гострою проблемою.
4. ПЛЮРАЛІЗМ ТА УНІФІКАЦІЯ.
Сучасна культура плюралістична (від лат. Pluralis - множинний): ніколи раніше не було такої різноманітності культурних систем і підсистем, поглядів, напрямів, як тепер. З одного й того ж питання можна зустріти багато різних точок зору - наукової, філософської, художньої, релігійної, етичної, юридичної, політичної... При цьому визнається їх відносна неза-лежність. Плюралізм виявляється і в середині кожної системи чи підсистеми: існує множинність релігій, філософських концепцій, математичних і природничо-наукових теорій, художніх стилів, шкіл у мистецтвознавстві, медичних вчень, теорій особливості. Таке протиріччя між цілісністю культури та її оволодінням суб'єктом через множину мінливих галуз знань призводить до того, що замість цілісної картини світу людина отримує осколки розбитого "дзеркала", які вона зібрати сама не в змозі.
Культура в цілому "надлишкова" - в тому плані, що породжує надлишкову множинність можливих підходів до будь-якої проблеми, яка у ній виникає. Проте не всі з них ефективні, але це створює культурний фон, на основі якого зароджуються нові ідеї.
Одночасно ця надлишковість є не тільки результат, але й джерело творчого розвитку культури.
Але механізми масової культури діють і в зворотньому напрямку - в сторону уніфікації, шаблонізації культурного життя. її принцип - ти-ражування і поширення в суспільстві одних і тих же матеріальних і духовних цінностей. Сотні мільйонів людей є різних країнах одночасно можуть отримувати один і той же комплект сьогоденних новин дивитися одні й ті самі фільми : спортивні змагання, слухати одних і тих же співаків чи політич-них діячів. Масова культура стандартизує все - від умов побуту, харчування й одягу до бажань, думок та ідеалів. І все це завдяки ЗМК (засоби масової комунікації), які нав'язують індивідам, що належать до різних соціальних прошарків, однакові соціальні стереотипи. У масовій культурі здійснюється "втеча від свободи": особистість звільнюється від вибору власної позиції, перегляду множинності можливих варіантів, з яких потрібно вибрати, взявши на себе відповідальність за вибір. Право вибору передається іншому - авторитету, лідеру, телеведучому, священику чи просто владі. Уніфікація, шаблонізація смаків, поглядів, ідеалів поєднується з конформізмом, втратою самостійності автономності особистості (я - "як всі"), неприйняттям інших ідей, що не збігаються із "загальною думкою": "надлишковість" культури на цьому рівні зникає. Формується вузьке, одноманітне, примітивне бачення світу, характерне його сприйняттю для більшості з низьким рівнем освіти. Примітивізм і неосвіченість тут якою мірою навіть роблять свій внесок у плюралізм сучасної культури: вони зрівнюють науку з міфом, логіку - з містичними одкровеннями, а це призводить до формування в громадській думці "норм", що мають право на
Loading...

 
 

Цікаве