WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Естетика і мистецтвознавство - Реферат

Естетика і мистецтвознавство - Реферат

поезії, Ерато - любовної лірики, Тепсихора - танців, Кал - ліопа - епічної поезії, Талія - комедії, Клю - історії.
Міфологічний образ Аполона пройшов складний шлях розвитку, який дає змогу зрозуміти поступовий процес усвідомлення специфіки естетичної діяльності, її зв'язку з красою, своєрідністю. Міф свідчить, що спочатку Аполон - син Зевса і Лето, брат Артеміди - охороняв родину від горя і нещастя. Пізніше його почали ототожнювати з Геліосом богом Сонця. На честь Аполона Греки будували храми (на острові Делос і у Дельфах). Ці храми мали загальнодержавне значення. Поступово за Аполоном (він став богом музики) закріплюються культуротворча,культурозахисна функція. У науку через образну, символіку - метафоричну інтерпретацію приходить проблема видової специфіки і синтезу мистецтв - проблема, яка інтегрує естетику і мистецтвознавство.
Людина вперше усвідомлює себе у міфах і використовує міф як розповідь про Всесвіт, явища природи, про традиції та звичаї людей, історичні події. Міфи Стародавньої Греції систематизувалися, дописувалися різними поетами або використовувалися ними у професійній творчості. Відомо, що Гесіот саме на основі міфів написав "Теогонію" - поему про походження богів. Важливу роль для європейського читача відіграли "Метаморфози" - відомого римського письменника Овідій - виклад стародавніх міфів.
Поетичні образи стародавніх міфів не лише залишалися в історії світової культури, а й вплинули на долю мистецтва, викликали численні інтерпретації в творчості більшості видатних митців. До грецької міфології зверталися Данте і Шекспір, Боттічелі і Леонардо да Вінчі, Рубенс і Рембрандт, Шіллер і Гетте, Сковорода і Шевченко, Франко і Леся Українка.
Практика звернення до міфопоетичних символів збереглася і в ХХ ст.. Звертаючись до творчої спадщини Д.Джойса, Б.Брехта, А.Франса, А.Камю, М.Булгакова та ін., ми бачимо, яке велике значення мали міфи не лише в образній структурі цих творів, а й у формуванні філософської концепції, в обґрунтуванні морально-психологічної позиції конкретних героїв.
Подальше вивчення проблеми естетичної специфіки мистецтва пов'язане з такими роботами англійського філософа й естетика Бернарда Базанкета (1848-1923), як "історія естетики" (1892), "Аекції з естетики" (1915), "принципи індивідуальності і цінності" (1911), "цінність і доля індивідуума" (1912). Послідовник Гегеля Бозанкет розглядав мистецтво як шлях до опанування світової гармонії. При цьому він намагався обґрунтувати більш широке, ніж це було прийнято в історії естетики, розуміння гармонії яке є, на думку філософа, серцевиною "абсолютної реальності" - цілісності, що долає просторову і часову роз'єднаність предметів і явищ. Мистецтво ж намагається поєднати людину, яка існує на рівні природної чуттєвості, з "абсолютною реальністю" як з носієм досконалості. Проголосивши "Божественну комедію" Данте еталоном мистецтва, Бозанет, по суті, сприймав естетику як науку, що опановує та інтерпретує функціональну специфіку мистецтва. Англійський теоретик на початку ХХ ст.. намагався не лише знакйти нові аргументи, щодо Гегелівської ідеї обмеження предмета естетики мистецтвом, а й пов'язати естетику, мистецтвознавство з логікою, раціональним ставленням до дійсності.
Проблема співвідношення естетики і мистецтвознавства привернула увагу і німецького естетика Макса Дессуара (1867-1947). Він чітко і послідовно відокремлював загально естетичну проблематику від мистецтвознавства. Як у теоретичних дослідженнях - "Естетика і загальне мистецтвознавство" (1906), "Систематика і історія мистецтв" (1914), так і в організаційній діяльності щодо об'єднання європейських естетиків у теоретичній школі "Естетика і загальне мистецтвознавство", Дессуар виходив з тези про підпорядкованість сфери художнього сфері естетичного (як більш об'ємній). Існуючи самостійно, мистецтвознавство - сфера художнього - має враховувати можливості естетики - сфери естетичного. Водночас Дессуар намагався відокремити мистецтвознавство від філософії мистецтва, адже філософія мистецтва руйнує "теоретичну чистоту" наук про мистецтво.
У працях Дессуара присутнє поняття "естетично - мистецтвознавчий", але ставлення до філософії як основи естетики загалом негативне, адже філософія "принижує" естетику. Розмірковуючи на проблемою місця естетики в структурі міжнародних зв'язків, Дессуар орієнтував естетику на пошук зв'язків з етнологією, історією, психологією.
Спробами знайти нові шляхи зближення естетики і мистецтвознавства позначена позиція, найвпливовішого французького естетика ХХ ст. Етєна Сурио (1892-1979). Ще у 30-50-ті роки в роботах "Майбутні естетики" (1929), "Співвідношення мистецтв. Елементи порівняльної естетики" (1947). Сурио намагався розглядати твір мистецтва як становлення нової реальності, а види мистецтва він визначав через специфіку чуттєво - смислових елементів - квалій (від лат. duaiia - якість). Саме через засоби оформлення квалій, а ними є звук, колір, світло, слово, рух, може виникати самобутній "космос" - художній твір позначений оригінальністю, неповторністю, авторським баченням світу.
Проблема співвідношення естетики і мистецтвознавства досить активно розробляли представники російської естетики - Ю. Борев, А.Єремеєв, А.Зісь.
Вивчення предмета естетики з урахуванням широкого кола проблем мистецтвознавства було і залишається на сучасному етапі розвитку естетичної науки складною і дискусійною проблемою. Неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в структурі предмета естетики, суперечливість щодо масштабів і специфіки взаємодії естетичної та художньої сфери призводило до спрощення, а іноді і до вульгаризації естетики, спроб перетворити естетику на прикладну науку. У другій половині ХІХ ст. французький етнограф і антрополог Ш.Латурно намарався обґрунтувати так звану естетичну палеонтологію. Вчений був переконаний, що тільки антропологія здатна опанувати внутрішній зміст естетики і мистецтва.
Список використаної літератури:
- Бореєв Ю.Б. предмет та завдання естетики // Естетика. М., 1985;
- Міфи Давньої Греції. - К., 1980. Міфологічний словник. М., 1985;
- Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. К., 1989;
- Словник античної міфології. - К., 1985;
- Шкуратува Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект // Етика, естетика і теорія культури: 3б. - К., 1992. - № 35.
Loading...

 
 

Цікаве