WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Доба бароко - Реферат

Доба бароко - Реферат

забарвлене сумішкою білої і брунатної барв, покроплене тінню і світлом і в затуманеному блискові творило поєднання ранкової зорі з місяцем". Вираз ставав багатшим, слово витонченішим, разом з тим замість цілісності і лаконізму переважає красномовство і риторика.
Бароко, продовжуючи тенденції ренесансу, намагається глибше проникнути в глибини внутрішнього життя людини. Якщо Джоконда Леонардо об'являється у повноті самовладання і внутрішнього спокою, то Тереза Берніні відкриває внутрішні таємниці людини. Бароко активніше черпає з життя, розширює коло тематики. В малярстві поширюється жанровий живопис і натюрморт. Бароко сприйняло від античностінатуралізм пристрастей, антична драма воскресає в бароковій опері. В пластичних мистецтвах (скульптурі) збагачується світлотінь, в малярстві - вільна лінія і загальний колорит, в архітектурі - глибина і просторовість.
Україна впродовж ХУІ - початкуХУІІ ст. перебувала у полі різноманітних впливів, різноукладної економіки, різного звичаєвого права, тут панував калейдоскоп світоглядів, архітектурних стилів, мов і національностей. Мовою професійної культури була книжна, яку знало невелике число мешканців. Культура орієнтується на слово і казання. На межі ХУІ-ХУІІ ст. настали зміни в менталітеті українців, вони зрозуміли, що їх країна є наступницею великої середньовічної держави Київської Русі. У середині століття Україна внаслідок визвольної війни очоленої козацтвом, відновлює свою державність, школу, мову, храми. Народжується література, музика, живопис і архітектура, в яких риси європейського Нового часу поєдналися з національною специфікою і проблематикою. Саме в козакові, як пише Є. Маланюк, народився неповторний для всього слов'янського світу героїчний тип людини - як для Європи лицар чи джентльмен. ("Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак!"). Україна поділялася на полки і сотні, до яких належали міста, містечка і села. При цьому військовому правлінні міста мали свій суд і магістрат.
Козацтво було не лише військовою силою, але й взяло на себе культурну розбудову держави в період першого українського культурного відродження ХУІІ ст. З середовища козацтва вийшла верства політичних провідників і культурної еліти - Михайло Дорошенко, Кшиштоф Косинський, Іван Сулима, Пилип Орлик, Петро Могила, Іван Мазепа. Козацька еліта, як і православно-наукова еліта, утверджувала власну державність, освіту, будівництво храмів, громадських будівель, опікувалася мистецтвом, надавала матеріальну підтримку. 1620 р до Київського братства записався гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний з усім Військом Запорізьким. За прикладом гетьмана кожен воєначальник ставав ктитором монастиря або церкви і дарував кошти на їх будівництво та оздоблення. Серед інтелектуальної еліти.
Добу ХУІІ-ХУІІІ століть називають "козацьким бароко", адже саме козацтво того часу було носієм нового художнього смаку; воно ж виступало в ролі основного і багатого замовника; козацтво мало власне творче середовище і виступало творцем художніх цінностей, серед яких козацькі думи, пісні, поеми, козацький танок, портрет, ікони, козацькі собори; істориками цієї доби стали її безпосередні творці - козаки. Вони були авторами козацьких літописів - Густинського, літопису Самовидця, "Сказанія" Граб'янки, літопису Самійла Величка.
Тоді відбувалася реформа церкви (Петро Могила). Українське православ'я встановило обов'язкові літургійні правила, національно відродилося, починаючи вшановувати власних святих, регіональні реліквії та ікони, використовуючи місцевий християнський фольклор.Греко-католицька церквіатакож оновлювала духовну освіту та ієрархію, виробила настанови на активну освітньо-місіонерську роботу.
Козацтво підтримувало освіту, зокрема КМА і братські школи. В Києво-Могилянській академії створилося барвисте інтелектуальне середовище: З. Копистянський писав слов'янською, Мелетій Смотрицький - польською, Іван Домбровський - латиною, що сприяло інтернаціональним зв'язкам з Західною Європою і розповсюдженням барокових мистецьких зразків на Україні. З неї вийшли філософи й державні діячі, поети й історики, композитори й медики, полководці і юристи: І. Гізель (історик), Ф. Прокопович (поет і вчений), Г. Сковорода, М. Ломоносов, Я Козельський. Академія підтримувала наукові зв'язки з Краковом, Магдебургом, Константинополем, університетами Франції, Італії, Німеччини.
Тут формувалася українська літературна мова, філософська думка, складалася літературна школа. КМА заснувала колегії в Гощі, Вінниці, Кременці, Чернігові, Переяславі, Харкові. Харківський колегіум був центром освіти Слобідської України.
Освітні заклади, як від давнішого часу монастирі, сприяють книговидавничій справі. Діяли друкарні в Острозі, Дермані, Крилосі, Почаєві, Уневі, Новгороді-Сіверському, Києво-Печерського монастиря. Поповнюються колекції картин, книг і художніх виробів, які зберігаються у храмах Софійському соборі, Києво-Печерському монастирі, маєтках Собєського у Жовклі, Синявського у Бережанському замку, Вишневецьких у Вишнівці, Розумовського в Батурині (найбільша у Східній Європі нотна бібліотека).
Глибоке розчарування українців внаслідок поступового втрачання державності і занепаду національної освіти і культури впродовж ХУІІІ ст. передає поезія і живопис ХУІІІст. Поглибилися трагічні мотиви пізнього ренесансу, розчарування у всемогутності людини-творця як характерні для бароко ідеї На відміну від західноєвропейського і російського, українське бароко - ширше виявило себе у демократичних жанрах дум, пісень, церков, міському фольклорі. Певні елітарні мотиви присутні лише в українській бароковій літературі, яка просякнена вірою в чудо. (Чудеса описуються в історичних хроніках (Острог, 1637-47): тут і ангели з оголеними мечами, таємничі письмена на будинках, і свічки, що самі собою спалахують на церковних банях, і відьми, і зачарований замок. Хроніку чудес складає навіть Петро Могила.) Світ образотворчого мистецтва виповнюється складною символікою. Реальність органічно поєднана з алегоріями, метафорами, гіперболами. Наприклад, поет І. Галятовський у книзі "Душі людей померлих" (1667) доходить висновку, що кожна з латинських літер, що складають ім'я Ісус Христос, символізує Голгофську жертву Ісуса: літера І - хрест, Х - 30 срібників, Й - кліщі тощо.
Пишуться проповіді, "слова", казання, повчання
Loading...

 
 

Цікаве