WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Спільний одяг для чоловіків і жінок в українських селах - Реферат

Спільний одяг для чоловіків і жінок в українських селах - Реферат

барви селянських свит, тобто природній колір овечої вовни, чорних овець. Нова свита, зі свіжотканого сукна якийсь час буває чорна, а потім під впливом сонця, вітру і дощу рудіє і стає темнобрунатною. В Галичині фарбували колись свої свити, очевидно з білої вовни, на червоний колір.
Матеріялом для фарбування домотканої вовни була там марена красильна, а також кошеніля.
Орнаментація свит, оздоблювання вишиттям, чи нашиттям теж не по всій Україні однакова.
Наприклад, на Лівобережжі свити не мають оздоб у вигляді вишивок, барвистих шнурків, петельок, чи спеціальних ґудзиків, лише іноді трапляється обшивка вузенькою шкіряною стрічкою та ще "вилоги" на рукавах. На Київщині та на Волині з'являється досить бідна орнаментація у вигляді кольорових шнурків навколо кишень і коміра. На Поділлі та на західній Волині ми вже зустрічаємо свити розкішно вишиті червоними шнурками, а в Галичині, крім шнурків, на свиту нашивають металеві декора-тивні ґудзики.
Запинають свиту справа наліво, застібають з лівого боку на шкіряний ґудзик. На Київщині в останній час були поширені "свити на гапликах", що застібалися на металеві гачки. Комір свити високий стоячий, але не скрізь, бо в Галичині, наприклад, шиють свити з великим відкладним коміром. Рукава рівні і одномірні: верхня і долішня частини однакової ширини.
Все це опис чоловічої свити, а свита жіноча має деякі свої особливості. Перш за все слід відмітити як позитивний факт, що жіноча свита значно архаїчніша ніж чоловіча. Це одна з прикмет позитивного консерватизму наших жінок, що завжди уважно ставляться до звичаїв своїх предків. Жіноча свита по всій Україні не знає ні "риз", ні "зборів", а скрізь шиється тільки з "вусами". Виріз для коміра жіночої свити робиться заокруглений та значно ширший ніж у чоловічій свиті, щоб видно було намисто та дукачі. Сам комір стоячий, дуже низенький, а на кінцях перед пазухою сходить нанівець. Відкладний комір до свити принта-, вають не тільки в Галичині, а й на Київщині. Рукава жіночої свити ще й тепер часто шиють-v ся з вирізаними "закаврашами", але в більшості випадків обмежуються тільки невеличкою обшивкою з чорної шкіри І або червоного сап'яну. Поли жіночої свити робляться широкими і скошуються так, щоб права пола далеко заходила на ліву і прикривала її.
Улюблений колір свит для всіх жінок в Україні є білий, хоча є багато і чорних свит, але чорна свита завжди вважається гіршою. Жіночі свити ліпше оздоблені кольоровими шнурками ніж чоловічі. В Галичині та на Буковині жінки, а тим більше дівчата вишивають свої свити кольоровою вовною; вони кладуть невеличкі візерунки на комірі та ззаду на "вусах".
Свита - це найстародавніший і найпоширеніший верхній одяг українських селян.
Крім свити, з саморобного овечого сукна наші селяни ще шили й інший одяг, що його етнографи вважають за різновидність свити. Це казочка, семряга, сукман, монта, гуля, гуга, лемківська гуга, опошняк, опонча, кобеняк.
Чемерка або чумарка
Цей одяг значно пізнішого походження ніж свити з овечого сукна.
Чумарка шиється з легкої тканини; звичайна довжина чумарки дещо нижче колін. Рукава вузькі без відлогів, комір стоячий. Головна прикмета чумарки - це добре вшитий "стан" (талія) і навколо стану дрібні збори. Чумарка завжди буває однобортою і застібається посередині грудей на гаплики.
В останній час в Україні було модно шити кожухи чумаркою з відкладним хутряним коміром.
Чемліт
Чемліт шиється з тонкого фабричного сукна білого кольору, з коміром та відлогами на рукавах, що оздоблені чорним оксамитом, а часом і вишиті барвистими вовняними нитками.
Чемліти були колись переважно жіночим одягом. Тепер цей одяг є великою рідкістю і трапляється тільки в околицях Києва.
Полотнянка
Полотнянка - це свита, яка шиється не з сукна, а з полотна. Найбільше поширені полотнянки в околицях Львова та далі на захід в Галичині. Через те, що полотнянку можна прати, її часом одягають і зимою поверх суконної свити і це надає одежі святкового вигляду.
Юпка
Юпка - це верхній одяг жінок, що своїм виглядом нагадує свиту тільки вона шиється не з овечого сукна, а з черкасину або китайки. Шиється юпка без коміра, з вузькими довгими рукавами, а ззаду з" "вусами" такої самої будови, як у жіночої корсетки, Бувають юпки до трьох, п'яти і до семи "вус". Колись ті "вуса" були прикметою заможности: чим багатша жінка або дівчина, тим "вусів" було більше. За козацьких часів юпка оздоблювалась "золотим узороччям", а тепер обшивається лише чорним або темночервоним оксамитом.
Крій юпки дуже подібний на крій жіночої корсетки, тільки юпка довша і шиється з рукавами, а корсетка, як відомо, коротша і без рукавів.
Колись були ще "байкові юпки", що їх тили з зеленої або червоної байки. Така юпка обшивалася вся від гори до низу "мушками" - клаптиками червоної матерії, якщо сама юпка була зелена, або навпаки - нашивалися зелені "мушки", якщо юпка була червона. Цей досить оригінальний вид юпки тепер уже є великою рідкістю.
Жупан
Жупан - це типовий одяг козацьких часів на Україні, що, на жаль, дуже мало зберігся серед сучасного населення.
Жупан шився з синьої китайки або з доброго сукна фабричного виробу. Крій чоловічого жупана буває двох видів: жупан без коміра, що нагадує свиту, і однобортий жупан зі стоячим коміром, з "вусами" ззаду, що нагадує чемерку. Жіночий жупан був набагато кращий ніж жупан чоловічий, хоча жіночий жупан своїм кроєм подібний до звичайної свити. Шився жіночий жупан з тонкого сукна блакитного або темночервоного кольору, з двома "вусами", що оздоблювалися золотими шнурками або позументами. Такими ж оздобами іноді обшивалися і всі шви на жупані. Такі жупани були лише парадним одягом, що вбирався з нагоди якоїсь небуденної оказії.
Комір жіночого жупана був відкладний, заокруглений і обшивався чорним або темно-вишневим оксамитом, а часом були коміри і з бобрового хутра. Відвороти на грудях обшивалися парчею, або тим самим матеріялом, що ним обшивалися закавраші на рукавах, найчастіше це був оксамит.
Як жіночий так і чоловічий жупан був не селянським, а козацьким і шляхтянським одягом.
Капота
Серед міщанок західніх земель України подекуди ще й досі зберігся верхній одяг, що називається капота. Своїмкроєм і виглядом капота подібна на жіночий жупан. Капота так само шиється до двох "вусів" по боках спини і так само розшивається позументами по швах, але має дуже довгий і широкий заокруглений комір з сивої кожушанки. Такою ж кожушанкою обшивалися і поли каптана та ввесь низ навколо.
Шиється капоту з сукна, але завжди темнішого кольору ніж жупан. Капота має великий викот біля шиї, щоб видно було намисто та дукачі.
Кунтуш
Характеристичною особливістю кунтуша є довгі і вузькі рукава з широкими прорізами повздовж. Через ці прорізи просувалися руки, а саміж рукава звисали додолу, або їх відкидали через плечі на спину. Шляхта і високі козацькі старшини шили свої кунтуші з шовкових або парчевих дорогих тканин. Інші прошарки населення, для яких такі кунтуші були задорогі, шили цей одяг з тонкого сукна. Суконні кунтуші обшивалися галунами та кольоровими шнурками.
Кунтуші були не тільки чоловічим, а й жіночим одягом. Різниця поміж чоловічими і жіночими кунтушами полягала в тому, що чоловіки одягали під кунтуш жупан або піджупанник і вузькі рукава того одягу просовувалися у подовжні розрізки кунтушових рукавів. Жінки під кунтуш жупан не одягали, а пришивали додаткові вузькі рукава з іншого матеріялу, іншого і якістю, і кольором. Одягнувши додаткові рукава на руки, жінка просовувала їх у подовжні розрізки кунтушового фальшивого рукава. Отже, жіночий кунтуш мав аж дві пари рукавів: одна пара справжніх, а друга фальшивих.
Loading...

 
 

Цікаве