WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Характерні особливості культури другої половини XX століття - Реферат

Характерні особливості культури другої половини XX століття - Реферат

країнами, що розвиваються. Соціолог їх назвав би країнами "традиційної культури". Прибуток на душу населення в розвинутих країнах в 15- 17 разів вищий, ніж в країнах слаборозвинутих. Навіть в таких країнах, як Непал, що не потерпіли від колоніального гніту, становище мало чим відрізняється від становища в колишніх колоніях і залежних країнах. Більш того, економічна статистика показує, що ще двісті років тому світ був в економічному відношенні однорідним. Отже, розкол відбувся за рахунок використання наукових знань. А якщо не вжити заходів, то відстань між бідними країнами Сходу і заможними країнами Заходу буде рости і створитьзагрозу світові. Причому ще десять-п'ятнадцять років тому допомога слаборозвинутим країнам розглядалася в економічних, а не в культурних термінах.
На думку нідерландського еколога Етьєна Фермеерса, сили, які рухають нашу світову систему вперед, генерують внутрішні суперечності: а) позитивно оцінена уніфікація світу нерозривно зв'язана з прагненням споживання, яке не відповідає вимогам довкілля. Наприклад, світові запаси нафти, яка сьогодні є ледве чи не основним видом палива, вичерпаються через 90-100 років; б) зростаючій ідеї принципової рівноправності протистоїть велика фактична нерівноправність реального задоволення потреб. А, все це разом спроможне спричинити вибухову ситуацію.
Серед ознак системи "наука, технологія, капіталізм" (НТК), що здійснює експансію на довкілля, знаходяться і додаткові рушійні сили, які ще більше сприяють руйнуванню природи. Першою з них є сучасна мораль та ментальність споживання у розвинених промислових країнах. Саме в них стимулююється прагнення до різноманітності їжі, напоїв, одягу; прагнення все більшого комфорту, цікавих подорожей, предметів розкошу та інших ознак високого соціального становища. Недарма в 60-х роках соціологи Західної Європи назвали свої країни "суспільством споживання". А це призвело до появи другої рушійної сили - тенденції промислових підприємств відтворювати самих себе та розширюватися.
Третя рушійна сила спричинена відставанням країн, що розвиваються. Процес уніфікації та принципи рівноправності викликали бажання покласти цьому край. Заклики сповільнити розвиток науки, технології, капіталізму важко обфунтувати: адже бідні країни не хочуть бути бідними, а багаті не можуть їм заборонити прагнути добробуту, від якого й самі відмовлятися не збираються. Та якщо з злиднями буде покінчено, то і перша, і друга рушійні сили продовжуватимуть діяти.
Неослабною залишається дія четвертої рушійної сили. Якби людству вдалося за допомогою величезних коштів впродовж 80-100 років забезпечити всім однаково високий рівень життя, то виявилося б, що з цього нічого не вийшло, тому що населення Землі на цей час зросте вдвічі. Де ж вихід?
Переорієнтація досліджень суспільних наук на проблеми людини
Сьогодні є три групи проблем НТП. І всі вони в центрі уваги ставлять людину. По-перше, це дослідження тенденцій розвитку науки, що ведуть до принципових змін технологій. Друга група проблем пов'язана безпосередньо із гуманістичним змістом НТП. Мається на увазі усвідомлення буття людини в сучасному складному світі. Мова йде також і про соціально-економічний і культурний зміст нових технологій. Третя група - це екологічна проблема НТП. Збереження довкілля, гармонія зв'язків людини і природи - обов'язкова умова розвитку цивілізації людства.
На Заході суспільствознавців ділять за їх відношенням до цінностей постіндустріального суспільства. До першого розряду відносяться "технофіли щасливі" (люблячі техніку). Вони вірять, що комп'ютеризація принесе гармонію і щастя. "Технофіли стурбовані" хоч і не дуже цьому вірять, та все ж сподіваються на гуманізацію НТП. Навпаки, "технофоби" (ті, що ненавидять техніку) вважають, що, йдучи в ногу з НТП, цивілізація прямує до загибелі.
Філософська антропологія
Численні народознавчі та етнологічні дослідження, проведені на початку XX століття, стали основою для виділення антропології. В США її називають культурною антропологією, в Англії - соціальною, в Німеччині - філософсько-релігійною антропологією. У Франції під впливом ідей К. Леві-Стросса виник напрямок структурної антропології, який використовує при аналізі культури старих чи нових цивілізацій методи структурної лінгвістики.
Остаточно філософська антропологія склалася в ФРН після Другої світової війни. Одним із найвидатніших її представників був А. Гелен. В основі філософської антропології А. Гелена лежить біологічний підхід. А. Геленвзяв участь у розробці проблем "індустріального суспільства". У книзі "Душа в епоху техніки" А. Гелен створив таку теорію, яка б допомогла зрозуміти сучасну людину. Особливістю людини як біологічної істоти є її безпомічність і беззахисність, - вважає Гелен. Тому суттю історії людства є прагнення до подолання цих недоліків. Це прагнення робить людину активною.
Культурантропологи із США б'ють тривогу з приводу порушення психологічної рівноваги особи і розкладу культури Заходу. Так, К. К. М. Клакхон зауважує, що велике значення матеріальних речей в американській культурі і величезний успіх фізичних наук привели до відпливу кращих умів в юриспруденцію, бізнес і природничі науки. Поки що американське суспільство витратило більше грошей на один телескоп в Маунт Вілсон, ніж на трьохрічні дослідження життя людини (включаючи медицину).
І все ж таки світогляд європейців поступово змінюється. В результаті цього з'явилися нові науки - порівняльне релігієзнавство, етнологія, орієнталістика. Розвиток психології і систематичних досліджень символізму допомогли народам Заходу ввійти в сферу духовного життя "екзотичних" і "примітивних" народів Сходу.
Теорія "постіндустріального суспільства"
Предтечею цієї теорії є концепція "індустріального суспільства", яка мала найбільше розповсюдження в кінці 50-х - на початку 60-х років. Вона фіксувала найвищий розвиток корпорацій. Цей процес супроводжувався зміцненням бюрократичного стилю управління, масової однотипової свідомості.
Та в кінці 60-х - на початку 70-х років в країнах Заходу визначилися межі їх розвитку на попередній старій технологічній основі. Новий етап НТР почався в другій половині 70-х років. Відбулися якісні перетворення в продуктивних силах. А це, в свою чергу, вплинуло на всю сукупність еко-номічних відносин капіталізму, в результаті чого виникла теорія
Loading...

 
 

Цікаве