WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Розвиток інтелекту - Реферат

Розвиток інтелекту - Реферат

інженер О. Полумордвінов подав заявку на "світлорозприділювач для апарату, який слугує для передачі зображень на відстань". Це був один з 25 запропонованих на той час винахідниками різних країн проектів механічних телесистем і третій проект електропередачі кольорових зображень. Проте деякі вчені основоположником телебачення вважають росіянина В. Зворикіна. На думку інших творцем першого телеприймача був Борис Грабовський (син відомого українського поета-народника), який створив прилад в 20-ті роки. Але навіть і після початку промислового виробництва телевізорів навряд чи хто міг передбачити, яке важливе місце посяде телебачення в житті людства.
Нову галузь знання - імунологію створив росіянин І. Мечников і німець П. Ерліх, за що обоє отримали Нобелівську премію.
3. Фрейд, австрійський психолог, першим висунув гіпотезу про роль підсвідомості як важливого фактора соціальної поведінки людини. Сформульована 3. Фрейдом теорія психоаналізу справила величезне враження на мистецтво і літературу не тільки Австрії, а й усього світу. Вона стала інструментом художньої творчості.
Появились кораблі з двигунами внутрішнього згорання - теплоходи, спочатку в Росії, а потім і в країнах Західної Європи. Як і завжди, всі досягнення технічної думки застосовувались перш за все у воєнній галузі. Вони використовувались при знищенні людей і матеріальних цінностей. В роки Першої світової війни армії багатьох воюючих сторін мали на озброєнні танки, літаки, а Німеччина - навіть підводні човни з радіоустановками. Вже не вперше в історії людства найдосконаліші досягнення техніки вживались для знищення його ж самого.
В 1930 році американець Норберт Вінер сформулював задачі про "поведінку параметра, що регулюється". Через рік він разом з іншим вченим - Лі запатентував прилад, що вирішував одну з таких задач. Технічно ж вона була втілена тільки через двадцять років. А потім студент Вінера, гені-альний Клод Шеннон виклав у загальних рисах основи теорії інформації, яка у поєднанні з роботами Н. Вінера дала світові кібернетику.
Правда, пріоритети американців у розвитку наук визначалися досить довільно. В передвоєнні роки в США тратили за рік в десять разів більше грошей на збір зоологічних і ботанічних зразків, ніж на збір незамінних даних, що стосувалися людських культур, які швидко щезали під натиском цивілізації, яку несла с собою біла людина.
В кінці 30-х років вчені-економісти запропонували розглядати суспільне виробництво як сукупність трьох основних секторів - первинного, до якого відносяться ресурсодобувні галузі і сільське господарство; вторинного, який включає в себе обробну промисловість; третинного сектора, який складається з сфери послуг. Розквіт індустріальної епохи в євроамериканських країнах прийшовся саме на ці роки, коли частка вторинного сектора як в структурі ВНП, так і в структурі зайнятості, посіла головне місце.
На відміну від західних країн наука в СРСР розглядалась як реальна виробнича сила. На перше місце висувались соціальне замовлення і потреба виробництва. Наука виконувала дві основні функції: задовольняла потреби техніки і служила зміцненню ідеології пануючого класу.
Що таке освіта ?
Освіта - специфічний феномен епохи писемної культури. Вона є способом передачі соціального і духовного досвіду, який фіксується в записах і має переважно форму знання. Передача поколінню, яке підростає, накопиченого досвіду культури - це основна умова будь-якої системи вихо-вання і освіти. Освіта виокремлюється в загальних рамках суспільного поділу праці в особливу сферу діяльності, названу школою, яка містить всі ознаки професіоналізації. Відносини, які складають структурну основу школи - вчитель-учень, є одним з базових у світогляді цивілізованої людини. Шкільна освіта як основна форма успадкування культурного досвіду, послідовного зв'язку між поколіннями, відрізняє цивілізацію від варварства. Це тим більш справедливо, що у останнього його усна фольклорна культура є невід'ємною часткою мови практичного життя.
Перехід до загальної освіти був якісним стрибком в історії людства. Відбувся цей стрибок в буржуазно-демократичну епоху і став її специфічною ознакою. В основі цього переходу знаходиться декілька підстав. Серед них була необхідність подолання соціального патерналізму, яке вимагало долучення всіх громадян до знань, їх розумового розвитку як умови самостійних суджень і дій.
Освіченість, загальнообов'язкові стандарти якої постійно зростали від елементарної грамотності до середньої (на початку XX століття), а в кінці його в найбагатших країнах - і вищої освіти, стали вираженням громадянської правоздатності і людської зрілості особистостей, їх самопова-ги і гідності. Освіченість створювала аристократизм духу навзамін аристократизму походження. Колись батьки пов'язували майбутнє своїх дітей з вдалим шлюбом. Сьогодні ж вони пов'язують це з престижними вузами.
Дійсно, ліквідація феодалізму і перетворення народів у нації вимагали знищення станових, етнічних та інших відмінностей як джерела соціальних конфліктів. Треба було виробити таку мову соціальної комунікації, яка могла б об'єднати людей, незважаючи на існуючі відмінності. Такою мовою стала мова освіти, науки, мова раціонального мислення. Справді, західноєвропейський раціоналізм і становить здатність народів цього континенту до вдосконалення. В цьому й полягає таємниця їх цивілізації.
Завдяки шкільній освіті діти дізнаються, що таке Сонце, Місяць та зірки, з чого складається сонячна система, чим зумовлені грім та блискавка, дощ та засуха, чим викликаються захворювання та як їх уникати. Діти дістають уявлення про основні закони природи та їх зв'язок з явищами при-роди. Традиційні міфи не витримують конкуренції з цим потоком інформації. Це призводить до уніфікації уявлення про світ у освічених людей, і, як наслідок цього, до феномена десакралізації. Проте світосприйняття маленького ескімоса, так само як і бушмена, зовсім не скидається на сві-тосприйняття маленького француза.
А загальна школа якраз і була покликана навчити дітей універсальній мові. До того ж, капіталістична промисловість вимагала великої кількості грамотних працівників, вільних від забобонів, В індустріальному суспільстві люди реалізують свої можливості в рамках професійних занять, які вимагають довготривалого, систематичного навчання. Загальна підготовка, формування широкого кругозору є необхідними для наступної спеціалізації діяльності. В свою чергу, здійснення такої спеціалізації є важливою функцією сучасної освіти. Тобто загальна, спільна в своїй основі система освіти стала одним з найважливіших інститутівнайбагатших євроамериканських країн.
Освіта є продуктом не тільки писемної, книжкової культури, а й культури повсякденної. В кожному суспільстві діяли і діють два способи передані досвіду соціальної культури. Перший відбувається через систему освіти, яка визначає і висловлює критерії оцінок і напрацьовані людством цінності і систему знань, які необхідні кожній людині для виконання своїх соціальних функцій.
Другий шлях освіти людини складається стихійно в її повсякденному житті. Він фіксується і передається через систему традицій, звичаїв, щоденних необхідних дій чи в мовних
Loading...

 
 

Цікаве