WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Розвиток інтелекту - Реферат

Розвиток інтелекту - Реферат

писав:
Мир - рвался в опытах Кюри Атомной, лопнувшею бомбой На электронные струи Невоплощенной гекатомбой.
Але ж до вибуху першої атомної бомби було ще 34 роки часу, її не було навіть в проектах. А за 24 роки до події І. Еренбург в повісті "Хуліо Хуреніто" написав, що американці будуть випробовувати зброю масового знищення на японцях...
Під впливом успіхів в науці, техніці, політиці і мистецтві Європа, безумовно, повірила у прогрес, ототожнивши його з історією. Ідея прогресу - це видумка епохи Просвітництва, що знову була взята на озброєння в XX столітті. Насправді ж розгортання світового процесу відбувається в режимі "важкої нерозвинутості принципу" (Гегель).
Дійсно, раціональний розум не спрямовує еволюцію системи НТК на заздалегідь визначену мету. Наука прагне до накопичення знань, техніка - до удосконалення засобів, а капіталістична економіка - до розповсюдження засобів виробництва. Та ніхто не задумується над тим, яку мету кожний з цих напрямків переслідує, заради чого це все.
А далі все XX століття пройшло під знаком всесвітньої історії, який на кінець століття став глобальним. Нічого більш природного не було в тому, що Макс Вебер в 1904, а, наприклад, Вернер Зомбарт в 1912 роках відчували себе в центрі Європи людьми, що перебувають в самому осередді світу науки, розуму і логіки. Макс Вебер в цей час міг дозволити собі розкіш роздумувати над тим, якою повинна бути людина, щоб мати право вставити свої пальці в спиці колеса історії.
Початок XX століття характеризується принаймні трьома основними досягненнями культури - кінематографа, психоаналізу і теорії відносності. Сформувалась більша фундаментальність культурних напрямків думки і мистецтва.
А ще на межі XIX і XX століть капіталістичні країни світу вступили в епоху імперіалізму. Перерозподіл ринків збуту, утворення фінансової олігархії - зрощування фінансового капіталу і промисловості, вивіз капіталів за кордон, боротьба за сфери впливу привели до надзвичайного розширення міжнародних економічних зв'язків. Починають виникати міжнародні трести, картелі, синдикати, монополії. Конкуренція виробників на ринках збуту переросла в конкуренцію між транснаціональними компаніями. Все разом сприяло небувалому розвиткові усіх видів транспорту, шляхів сполучення, перших сучасних засобів зв'язку.
Результатами успіхів науки була така галузь машинобудування як автомобільний транспорт. У 1898 році був проданий перший автомобіль Даймлера в Німеччині. В 1902 році піднявся в повітря перший літак братів Райт, що протримався в небі 57 секунд. А через 11 років, в 1913 році був здійснений безпосадочний переліт з Лондона до Парижа. У цьому ж році в Петербурзі здійснив свій перший політ "Руський витязь" - чотирьохмоторний літак конструкції українського інженера Ігоря Сікорського. Перед цим саме в небі Києва І.Сікорський випробовував свої перші літаки. А у дворі батьківського дому вперше у світі заторохтів і відірвався від землі сконструйований ним гелікоптер.
В працях російського вченого М. Жуковського було зроблено теоретичне обґрунтування літакобудування, а Перша світова війна прискорила розвиток нової галузі. Вчений заклав основи сучасної аеродинаміки, створивши праці з теорії авіації, винайшов аеродинамічну трубу і в 1904 році під Москвою заснував Аеродинамічний інститут.
Вчені довели, що атом не є найдрібнішою часткою речовини, тому що була відкрита перша мікрочастка - електрон. Англійський фізик Е. Резерфорд і американський - Ф. Содді розробили загальну теорію радіоактивності. Е. Резерфорд вважається основоположником ядерної фізики як типово прикладної науки. Датський фізик Н. Бор вніс поправку в цю теорію, довівши, що електрони у своєму русі стрибкоподібно переходять з однієї орбіти на іншу, випромінюючи при цьому порцію (квант) енергії. Так було доказано, що закони класичної ньютоновської фізики не можуть бути застосованими по відношенню до мікросвіту.
Згодом виявилось, що так само не можна застосовувати закони класичної фізики і в космосі. Нові уявлення про співвідношення часу і простору були розроблені німецьким вченим А. Ейнштейном в його фундаментальній науці - теорії відносності. У відповідності з нею при швидкості, близькій до швидкості світла, плин часу уповільнюється, а розміри тіл зменшуються. Тобто часовий відрізок перетворюється в просторовий обсяг. Отже, кожна система координат повинна мати власний годинник, який би знаходився в ній, тому що рух змінює ритм годинника. Таким чином А. Ейнштейн в теорії зумів об'єднати простір і час і втілив це у формулі, за якою енергія дорівнює масі, помноженій на квадрат швидкості світла. Тобто було змінене розуміння простору, часу і руху: тіло рухається в чотирьохвимірному просторі, координатами якого стали довжина, ширина, глибина і - час, так що тепер це вже не просто простір, а простір-час.
Тоді ж були зроблені перші кроки у пізнанні матеріальних основ мислення. Завдяки науковим досягненням Менделя-Моргана і відкриттю закону гомологічних рядів М. Вавіловим виникла нова наука про походження організмів. Тобто була створена теорія спадковості, що згодом стала називатись генетикою.
Світове визнання досягнень російських вчених висловилось в присудженні їм престижних премій і присвоєнні почесних звань членів зарубіжних академій наук. А тим часом російський фізіолог І. Павлов відкрив, що матеріальні фізіологічні процеси, які відбуваються в корі головного мозку, лежать в основі поведінки людини. Тобто він довів, що процес мислення є особливою властивістю високоорганізованої матерії. Тому в 1904 році йому було присуджено Нобелівську премію за дослідження в області фізіології травлення.
Розквіт фізики і її практичне застосування базувалося на досягненнях математики. К. Ціолковський в 1903 році опублікував працю "Дослідження світових просторів за допомогою реактивних приладів", тим самим розпочавши історію ракетної техніки і заклавши основи сучасної космонавтики.
Видатний російський вчений В.І.Вернадський отримав світове визнання за праці, які поклали початок великій кількості нових наукових напрямків в геохімії, біохімії, радіології. Він першим передбачив фантастичну здатність розщепленого атома, але і попередив про величезну небезпеку через необережне поводження з нею. Вчений заклав основи сучасної екології. В 1915 році за ініціативи В.І. Вернадского була створена комісія з вивчення природних продуктивних сил Росії.
Різко виросли наукові зв'язки Росії з іншими країнами. Стали звичайним явищем науково-дослідна і викладацька робота багатьох російських вчених в зарубіжних академіях і університетах.
Як нова науково-технічна галузь на початку століття виникла електроніка. Вдосконалюючи апаратуру радіозв'язку, англієць Дж. Флемінг винайшов діод (двоелектродну лампу). її стали використовувати в радіоприймачах.Розвиткові електротехнічної промисловості сприяло промислове застосування електроенергії, будівництво електростанцій, розвиток телефонного зв'язку. Першу електростанцію змінного струму в Європі побудував у Празі український вчений проф. І. Пулюй. Згодом він запустив у дію низку електростанцій постійного струму в Австро-Угорщині.
Дитям XX століття став телевізор. В 1900 році російський
Loading...

 
 

Цікаве