WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура - Реферат

Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура - Реферат

Татліна, яка відстоювала принципи "конкретного мистецтва". Висхідним пунктом функціоналізму в архітектурі була після світової війни французька архітектура. Це знову ж таки перш за все Ле Корбюз'є, голландський рух "Стиль", німецький Баухауз і російський конструктивізм.
Загалом же модерн в архітектурі містив в собі романтичні жести руйнівників світу. Він був підвладний діям суворих законів позитивістського мислення, відкритого будь-яким змінам відношення до життя, безмежній вірі в утопію людського щастя, поклонінню техніці. Великі надії пов'язувались з грядущою добою машин, і перш за все з новими засобами вираження в мистецтві. Зрозуміло, якою великою була залежність Райта, ле Корбюз'є, Татліна, Міс ван дер Рое від загального інтелектуального контексту епохи. Справді, модернова архітектура виросла з філософського коріння Й. Фіхте, Ф. Ніцше, Е. Гусерля.
На початку століття архітектура в Україні переживала всі фази еклектизму, притаманні мистецтву Європи. Стиль модерн при цьому переважав особливо на західноукраїнських землях під назвою віденьської сецесії. В цьому стилі були зведені будинки залізничних станцій в Жмеринці на Поділлі і у Львові. Останній - за проектом Івана Левинського. Він же побудував готель "Жорж" у Львові, торговельно-промислову палату, будинок "Дністра" і дім Василіянок та інші.
Українські художники і зодчі почали відроджувати вітчизняний архітектурний стиль. Велику роль в цьому відіграла "Українська Громада" студентів інституту цивільних інженерів в Петербурзі. Першим головою цієї організації був архітектор Сергій Тимошенко. Новий мистецький напрямок можна поділити на дві течії. Перша з них намагалася для створення своєрідного українського стилю використати мотиви вітчизняного барокко. Друга ж використовувала народне дерев'яне будівництво.
Великі житлові будинки архітектора Альошина в Києві та Фетісова в Запоріжжі були втіленням ідей першої течії. Будовою представників другої течії була церква єпископа Партенія Левицького в Плішивцяхна Полтавщині 1902-1906 pp., в якій використані форми знаменитого Запорізького собору в Самарі. Визначним твором цього напрямку є також будинок земства в Полтаві архітектора Василя Кричевського за участю живописця Сергія Васильківського.
Серед інших варті уваги шкільні будинки архітектора Жукова на Харківщині, Мощенка на Полтавщині. В Галичині ж відомими були споруди архітекторів Івана і Лева Левинських, Олександра Лушпинського, Романа Грицая, Василя Нагірного. Поєднання форм кам'яної архітектури українсь-кого барокко з дерев'яним будівництвом знайшли своє творче втілення в будинках архітекторів Сергія Тимошенка і Дмитра Дяченка. Першому належить ціла низка вілл та проектів церков. Другому - проект історико-археологічного музею у Кам'янці-Подільському в 1913 p., школи на Полтав-щині та головний корпус сільськогосподарської академії в Києві в 1928 р. З ініціативи Дмитра Дяченка було засновано в Києві Товариство Українських Архітекторів - Українського архітектурного інституту в 1919 p., який в 1924 р. був приєднаний до столичного художнього інституту.
Після війни і революції найбільшого поширення набуває західноєвропейський напрямок конструктивізму, що базувався на принципах функціоналізму. Малося на увазі пристосування кожної частини у відповідності зі своїм практичним призначенням. При цьому цілковито усувалися декоративні прикраси і непотрібні додатки. Конструктивісти відповідно широко вживали залізобетонні конструкції, скло та інші нові будівельні матеріали. Новий напрямок відзначався у створенні великих простих геометричних площин, легких широких перекриттів, великих терасових композицій, плоского даху. До кращих будівель конструктивізму належать електростанція в Києві, сукняна фабрика в Кременчузі, будинки Дніпрельстану, будинок каси хворих у Львові і величезний комплекс будов Держтресту у Харкові.
Оскільки архітектурні споруди найчастіше замовлялися владою, а виконувалися зодчими-художниками, то вони мимоволі ввібрали в себе постійне протистояння гуманізму та влади. Тому архітектурний літопис людства став символом епохи, який уособлює вічну боротьбу людяності з де-спотією.
Сталін вважав, що архітектура є мундиром нації. Підтвердженням цього стали, наприклад, в 30-х pp. видовжена велич колон сталінського класицизму в будинках Кабміну, теперішніх палаців адміністрації Президента на Банковій та Міністерства закордонних справ на Михайлівській горі в Києві. Правда, такий стиль був притаманний багатьом європейським країнам того часу.
Дійсно, художні образи, втілені архітектурою, є важливими засобами ствердження певної ідеології серед сучасників. Нащадкам же вони залишають найбільш реально відчутне уявлення про минуле.
Пануючий в Західній Європі фашизм теж не цурався спотвореного класицизму. Навіть в такій багатій на мистецькі традиції країні, як Італія, так званий стиль Муссоліні мало чим відрізняється від сталінського. Справді, архітектура багатьох міст країн Європи свідчить про причетність цих держав до авторитарних режимів XX століття.
Література
Адорно Т. В. Избранное. Социология музыки.- СПб., 1999.
Антология французского сюрреализма: 20-е годы.- М., 1994.
Антонович Д. Українська культура.- Мюнхен, 1988.
Асеева Н. Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры. Конец XIX - начало XX века.- К., Наукова думка, 1989.
Бергсон А. Два источника морали и религии.- М., 1994.
Бердяев Н. А. Смысл истории.- М., 1990.
Віконська Дарія. James Joyce. Тайна його мистецького обличчя. - К. 1995.
Вуек Якуб. Мифы и утопии архитектуры XXвека.- М., 1990.
Трибунина Н. Г. История мировой художественной культуры. В4ч. -Тверь, 1993.
Добренко Е. Формовка советского писателя. Социальные и эстетические истоки советской литературной культуры. - СПб., 1999.
Жила В. Франц Кафка - видатний письменник XX століття. - Всесвіт, 1998, № 5-6.
Зотов А. Ф., Мелъвилъ Ю. К. Буржуазная философия середины XIX - начала XX века. - М., 1988.
Маркаде В. Українське мистецтво XX століття і Західна Європа. - Всесвіт, 1990, № 7.
Моклиця М. В. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика.-Луцьк, 1998.
Пожнешь бурю. (Ф. Б. Гарт, А. Бирс, М. Твен, Д. Лондон, Э. Колдуэлл, Т. Вулф, Э. Хемингуэй, Д. Лоренс и Р. Ли). Составитель Ю.Я. Лидский. - К., 1987.
Руднев В. П. Словарь культуры XX века. - М., 1997.
Руднев В. Введение в XX век. Статьи 1-4. - М.: Родник, 1988, №№1,3-5,7,11, 12.
Русская поэзия конца XIX - начала XX века. - Издательство МГУ, 1980.
Русский футуризм. Теория. Практика. Критика. Воспоминания // Сост. В. Н. Терехина, А. П. Зименков. - М., 1999.
Симоненко В. Мелодии джаза. - Киев, 1970.
Симоненко В. Лексикон джаза. Справочник. - М., 1981.
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.
Флакер О. Авангард на Україні. - Всесвіт, 1992, № 3-4.
Хейзинга Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня.- М., 1992.
Червинская О. В. Акмеизм в контексте Серебряного века и традиции.-Черновцы, 1997.
Эренбург И. Люди, годы, жизнь.: Собрание сочинений. В 9-ти томах. - М., 1967, т. 9.
Юнг К. Психология бессознательного. -М., 1994.
Якимович А. К. Русское искусство начала XX века. Судьба и облик России.- М., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве