WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура - Реферат

Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура - Реферат

початку століття характеризується, як і інші види мистецтва, двома тенденціями. Класична музична культура найкраще розвивалась в цей час в італійській опері. В Австро-Угорщині класичну музику писав Г. Малер, симфонії якого підготували грунт для виникнення музичного експресіонізму. Автором багатьох опер в Англії був композитор Б. Бріттен.
Кінець XIX - початок XX століття в російській музиці - період розквіту творчості А. Глазунова, А. Скрябіна, І. Стравінського, С. Танеева. На початку XX ст. А. Глазунов написав вісім симфоній, п'ять концертів для оркестру. В той час він був професором і дирижером Петербурзької консерваторії. А. Скрябіним були написані симфоній "Божественна комедія", "Поема екстазу", "Прометей", сонати, прелюдії, етюди. Як сміливий новатор, він був одним з тих, хто заклав основи сучасної російської і світової музики.
С. Танеев на початку століття створив цілу низку нових симфоній, кантат, романсів, написав музично-теоретичні праці з проблем поліфонії, а в 1906 р. він заснував Народну консерваторію в Москві. І. Стравінським на теми російського фольклору були написані балети "Петрушка", "Жар-птиця", "Весна священна".
В цей же період починається творчий шлях видатного російського піаніста, композитора, дирижера Великого театру С.Рахманінова.
В музичних театрах Росії репертуар складали класичні балети Р. Глієра, симфонії і опери Д. Шостаковича, опери і балети С. Прокоф'єва, балети Б. Асаф'єва тощо. До речі, саме стан російської культури за сталінських часів привів Андрія Платонова до думки, що "музика - це остаточно заборонена література, коли вона замукала, - з цього, з остаточної заборони, - явилось самостійне велике мистецтво".
Авангардистський напрям в музиці розвивали - в США це Чарльз Айвз ("Питання без відповіді"), в Австрії теоретиком експресіонізму був Арнольд Шенберг, глава "нової віденської школи", винахідник атональної музики і додекафонії. Й дотепер залишаються знаменитими і виконуваними його симфонічна поема "Просвітлена ніч" і вокальний цикл "Місячний П'єро". Його учнями були Альбан Берг і Антон Веберн. Шенберг своєю музикою прищеплював сучасникам звичку до дисгармонічних звучань. Як і годиться класикові і маестро, Шенберг не тільки писав музику, а й вірші та есе, був непоганим живописцем. "Мистецтво - це зойк художника, який на собі переживає долю людства" - виклав своє кредо Шенберг в "Афоризмах".
Він був глибоко переконаний, що художник тим і відрізняється від простих людей, що переживає лише власний суб'єктивний досвід. Як композитор він і поставив перед собою за мету знайти таку музичну мову, яка дозволила б вести "психоаналітичний щоденник". За Шенбергом, всередині людини накопичується дисгармонія. В кожній людині існує величезна кількість масок і ролей, що ворогують одна з одною. І саме атональність може через звук передати це внутрішнє протистояння. Адодекафонія - це не що інше, як метафора нашого мислення. Додекафонія як метод композиції була започаткована Й. Хауером (1919 року) і А. Шенбергом (1921 року). Техніку додекафонії застосовували А. Шенберг, Й. Хауер, А. Веберн, А. Берг, частково Б. Барток, С. Проко-ф'єв, А. Онеггер, П. Хіндеміт, Д. Шостакович.
В1917 році в Парижі балет С. Дягілєва ставить конструктивістську танцювальну пантоміму Жана Кокто "Парад". Згодом Кокто об'єднав навколо себе групу композиторів - Ф. Пуленка, А. Онеггера та інших і спільними зусиллями вони під назвою "групи шести" стали розвивати музичний експресіонізм. Причому все це відбувалось на основі поєднання класики і новаторства. Наприклад, в балеті "Юнак і смерть", який було поставлено тридцять років поспіль, Кокто здійснює режисуру в дусі італійського неореалізму. Головний герой спектаклю (чи підмайстер, чи ангел в спецовці) мешкає в паризькій мансарді серед богемного скарбу, уламків скульптур і рисунків Кокто і Пікассо.
Всебічно обдарований особисто, Кокто легко уподібнював поезію, архітектуру, кіно, драматургію, живопис, балет, режисуру сполученим посудинам. Авангардистському мистецтву дуже пощастило з таким його талановитим адептом як Жан Кокто.
...Джаз
На північноамериканському континенті виник негритянський джаз, який вже невдовзі блискавично розповсюдився по світу. Він став єдиним національним мистецтвом США.
Джаз - це сленг, який на мові кольорових завсідників дешевих барів означав "алкоголь і секс". І дійсно, в ті часи в США до джазу відносились як до музики злачних місць і кубел розпусти. Тільки в 1917 році вперше написано було на конверті платівки слово "джаз". Та згодом він отримує статус слова з формальної лексики, спочатку, правда, в Європі, куди Дюк Еллінгтон приїхав з концертами в 1933 році і де в Лондоні його приймали як серйозного і відомого композитора. Дюк Еллінгтон вважається першим ком-позитором в історії джазу. Музика, що зародилась у кварталах бідноти, М.Горьким чомусь була названа "музикою товстих".
Джаз - це жанр естрадної музики танцювального і вокального характеру. Він виник на рубежі XIX - XX століть в Новому Орлеані в США на основі деяких жанрів негритянської народної музики, спірічуелс, музики креолів, іспанської музики тощо. Точніше було б сказати, що африканськими є тільки ритми джазу, який ввібрав в себе всю європейську музику. Джаз виник як протест проти прилизаного салонного музичення. Імпровізація перших джазменів, які не знали навіть нот, згодом була названа "диксилендом". Один з піонерів джазу Джеллі Ролл Мортон говорив, що це він зробив джаз. Так це, чи ні, ми не будемо сперечатися, але дійсно, саме Мортон першим став його аналізувати.
Коли в кінці 20-х років весь світ затанцював фокстрот, почали створюватись більші оркестри. В результаті були створені біг-бенди. В 40-х роках у Гленна Міллера була вже класична модель біг-бенда.
Безпосередніми попередниками джазу є спірічуелс, блюз, регтайм тощо. Джазова музика вирізняється імпровізаційністю, підвищеною емоційністю виконання, витонченістю ритмічності (синкопування, поліритмія), специфічністю складу виконавців та інструментів, використанням різноманітних тембрових фарбів і звуконаслідувальних еле-ментів. Відомі різні джазові стилі: диксиленд, свінг, бібоп, кул, ритм-енд-блюз, соул, рок-н-ролл, біг-біт тощо. Джаз вплинув на творчість І. Стравінського, К. Дебюссі, Д. Гершвіна, М. Равеля, Д. Мійо, Е. Кшенеката інших.
Широка популярність джазу символізувала собою швидкий процес демократизації музичної культури.
Кінематограф- "фотографії, що рухаються"
Людство назвало винахідниками кіно французів - братів Люм'єрів, які в 1895 році показали в Парижі "фотографії, що рухаються". Дійсно, брати Люм'єри вважаються винахідниками кіно.
Та ще 9 січня 1894 року, більш ніж за рік до їх першої демонстрації фільму "Прибуття потягу", син українського кріпака, механік-самоук Й. А. Тимченко на ІХ-му з'їзді дослідників природи і лікарів Росії показав на екрані за допомогою винайденого ним кінетоскопа гарцюючих кавалеристів і метальників списа. Й. Тимченко був відзначений декількома золотими і срібними медалями на міжнародних виставках, але в Росії так і не знайшов офіційного визнання, як і не отримав патенту на винахід.
Серед піонерів українського кіно був також Альфред Федецький, який на відміну від самоука Й. Тимченка отримав спеціальну освіту у Відні, де закінчив
Loading...

 
 

Цікаве