WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурна мотивація політико-соціальних змін у світі на початку XX століття - Реферат

Культурна мотивація політико-соціальних змін у світі на початку XX століття - Реферат

експансії революційних сил зі Сходу. Автором цього проекту був президент Чехословаччини Т. Масарик.
В особі Німеччини саме багатовікова європейська культура виявилась безсилою перед фашизмом, який панував там з 1933 по 1945 рік. Європа сама впала в нігілістичну спокусу, коли, на думку Т. Адорно, культура отримала поразку в найбільш культурній країні світу - Німеччині. Один письменник, бувший націонал-соціаліст, що покаявся, епоху фашизму в Німеччині назвав "Великим Сп'янінням".
Російське ж "Велике Сп'яніння", почавшись в 1917 році, скінчилося Біловезькою угодою 1991 року про створення СНД.
В кінці 90-х років в Росії був виданий друком довідник "Система виправно-трудових таборів в СРСР". В ньому вперше представлено документально обґрунтований опис радянської системи таборів. Ось деякі дані. У вересні 1917 року в Росії нараховувалось 36 498 в'язнів. На 1 січня 1934 року їх було вже 510 000. На початку 1935 року - 725 тис, а на кінець року - мільйон. На 1 січня 1938 року кількість ув'язнених перевищила 2 мільйони. Враховувались тільки живі. Автори довідника не знають, скільки в'язнів загинуло на етапах, померло від голоду і холоду.
Ці люди були дармовою робочою силоюна "великих будовах п'ятирічок" - проведенню Біломорканалу, прокладці Турксибу, зведенні Дніпрогесу тощо. Як бачимо, при побудові соціалізму радянська влада на робочій силі не економила.
"Червоне десятиліття" як переддень Другої світової війни.
Під назвою "червоного десятиліття" в історії минулого століття залишились 30-ті роки. Це був час найважчої соціальної кризи, яка стрясла основами західного світу, і жорстких ідейних розмежувань. Це був час краху ліберально-гуманістичних поглядів, здавалось, безповоротнього. Крім того, це був час шаленої агресії тоталітаризму під червоними прапорами Москви і брунатними - Берліна. В ці роки європейська творча інтелігенція особливо захоплювалась радянським режимом. Адже 30-ті роки-це період сум'ятиці.
Європейці втратили віру в гуманізм, який замінив їм християнство. Вони не вірили більше в прогрес, в рятівничість науки, демократії. Вони усвідомили неправду капіталізму і зневірились в утопії досконалого соціального ладу. Франція була з'їдена культурним скепсисом, в Німеччині криза перекинула всі цінності. Вся Європа була приголомшена не-ймовірними подіями, які відбувались в радянській Росії.
В цей час почалася Громадянська війна в Іспанії, яка всіма тоді сприймалась, як переддень другої, великої війни. Передчуттям війни перейнялись всі мешканці Європи в кінці 30-х років. Разючим прикладом цього була реклама з львівського часопису "Назустріч" за 1936 рік: "Нова світова війна висить у воздусі. Хто хоче знати, як виглядають сьогодні збройні сили цілого світу; хто хоче знати, де виростають конфлікти, що спричиняють майбутню війну; хто хоче знати, як буде виглядати майбутня війна, щоб уміти зберегтися перед її страхіттями, - нехай купить собі календар "Український інвалід" на 1937 рік, який про все те докладно пише".
Цей період позначений двома найважливішими датами. Це кінець 1929 року, ознаменований крахом Нью-Йоркської біржі і початком "Великої депресії". Друга вікопомна дата - 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу. З цього почалася Друга світова війна.
30-ті роки були часом краху багатьох стереотипів громадської думки і девальвації понять, які до того здавались незаперечними. Відбувся стрімкий зсув вліво - до пошуку цінностей, які знаходилися поза межами традиційного кола ліберальних вірувань і раціоналістичних концепцій. Наростав радикалізм, який набував форм, що здавалися неосягненними людям, вихованим в іншому духовному кліматі. Культура, як універсальний світ людського, гармонійно довершеного буття, зазнала краху.
Багато кому це здавалося затьмаренням розуму, що скоро минеться. Та в шумі того бурхливого часу все сильніше звучала головна нота всесвітнього катаклізму. Настала пора не просто хитань і сумнівів, а кризи, "яка відбувається в самій людині"(С. Еліот). Однак тільки найбільш вразливі і тонкі натури адекватно сприймали все, що відбувалось. А для більшості все зводилось до звичайної поляризації ідеологій.
Західноєвропейські країни переживали "червоне десятиліття" як час небувалих ідейних боїв. В мемуарній і критичній літературі тих часів відзначається загальне захоплення соціалістичними ідеалами. Чого варті лише схвальні статті і книги Андре Жіда, Едуарда Ерріо, Джорджа Б. Шоу, Уолтера Дюранті про успіхи соціалізму в СРСР. їх поїздки в Радянський Союз були ретельно підготовлені, маршрути по країні наперед прокладені, а показано було найкраще.
Всупереч отриманому цими письменниками і громадськими діячами вихованню в дусі лібералізму вони кинулись студіювати К.Маркса, старанно плекати в собі відразу до буржуазності, проникатись співчуттям до пролетаріату і вірою в близькість світової революції. Напруга соціального протистояння була настільки великою, а безпосередня участь в подіях, що відбувались, настільки активною, що в учасників подій не було можливості об'єктивно оцінити суть того, що діється. Вибір у західноєвропейської інтелі-генції був невеликий: або "світле майбутнє" комуністичного зразка, або "перемога зла" у особі капіталізму.
Відчуття усталеності у сучасників змінилось на почуття конфліктності. Це була криза особистісно орієнтованої культури, яка переважала в Європі століттями. Почався "бунт мас" (X. Ортега-і-Гассет), яким перш за все і характерне XX століття. В культуру вступили великі людські маси. В дуже великих розмірах почалася демократизація культури.
Література
1. Бердяев Николай. Смысл истории.- М., "Мысль", 1990.
2. Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.
3. Волкогонов Дмитрий. Семь вождей.- М., 1999, тт. 1-2.
4. Друкер Пітер. Доба соціальних трансформацій // Сучасність, 1996, № 6.
5. Колаковський Лєшек. Комунізм як культурна формація. - Все-світ, 1993, № 5-6.
6. Кребер А.Л., Клакхон К. Культура. Критический обзор понятий и определений // Культурология.- М., 2000, № I.
7. Левинас Э. Тотальность и бесконечное: эссе о внешности // Вопросы философии, 1999, № 2.
8. Люкс Л. Интеллигенция и революция // Вопросы философии, 1991, № 11.
9. Мережковский Дмитрий. Больная Россия. - Л., 1991.
10. Ортега-и-Гассет X. Философия. Эстетика. Культура. - М., 1993.
11. Пайпс Ричард. Русская революция.- М., 1994.
12. Струве П.Б. Patriotica: Политика, культура, религия, социа-лизм.- М., 1997.
13. Троцкий Л.Д. Сталин. - М., 1996.
14. Яковец Ю.В.. История цивилизаций.- М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве