WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурна мотивація політико-соціальних змін у світі на початку XX століття - Реферат

Культурна мотивація політико-соціальних змін у світі на початку XX століття - Реферат

це тепер не відповідає міжнародному становищу Росії, і кажу цю свою думку крадькома, в бік, на майбутнє. Ну, а щоб дати радість 40 млн. настільки порядних людей, можна іншим народам і посунутись, навіть ледь-ледь кому-небудь і постраждати..." Ці слова стали яскравим прикладом прекраснодушшя.
Як згадував Ісайя Берлін, коли почалася Велика війна (Перша світова), євреї теж не мали нічого протинімців, навіть проти того, щоб вони прийшли. А німці виявились такими ж антисемітами, як і росіяни. Все це відбувалося за двадцять років до початку Другої світової війни.
А тим часом в 1912 році Європа вступає в смугу неспокійного бурхливого життя. Починаються і тривають балканські війни, які стали передднем Першої світової війни.
Цієї війни не передбачав не тільки ідеаліст-філософ . В. Розанов, а й раціоналіст-політик В. Ленін. З характерною для нього нездатністю до передбачення він писав М. Горькому в 1913 році: "Війна Австрії з Росією була б дуже корисною для революції штукою, та мамо вірогідно, щоб Франц Йосип і Ніколаша надали нам таке задоволення".
В той же час письменник Томас Манн обґрунтовував необхідність воєнного протистояння німецької культури з її глибинами побутово-поверхневій французькій цивілізації. Старенький Анатоль Франс, цей адепт вишуканої культури Франції, рвався в окопи добровольцем. І тільки майже через тридцять років в США вигнанець Томас Манн в романі "Доктор Фаустус" на запитання: "Хто винен у всьому?" відповідає: "Ми".
Аж ось настав 1914 рік і почалась війна, яка перекреслила всі плани кожної людини світу і розбила цей світ на скалки. Європа була перетворена на руїни, цінності вікторіанської епохи були втоптані в прах. Війна прискорила прихід російської революції, знищила всі монархічні імперії Єв-ропи, проте сприяла появі двох інших - комуністичної і фашистської імперій, посіяла зерна Другої світової війни і дегенерувала Холокостом.
Перша світова війна стала, за виразом А. Ахматової, некалендарним початком XX століття. Люди на початку війни не розуміли ні подій, ні інших людей, ні самих себе. В середині XX століття вийшла друком переписка Ж. Р. Блока з Р. Ролланом в роки війни. Ж. Р. Блоку в 1914 р. було ЗО років, його зразу ж призвали до війська, він був тричі поранений. Р. Роллан був на 18 років старший віком, знаходився в нейтральній Женеві і писав статті "Над сутичкою" тощо. Ж.Р. Блок в листах з фронту до нього писав про звірства німців, про їх здичавілість. Він вірив, що це остання війна, - варто лише розбити кайзерівську Німеччину, як запанує мир, свобода, щастя. Р. Роллан писав у відповідь, що дорожить єдністю Європи, тому краще всього буде, якщо війна скінчиться нічиєю.
Перша світова війна була чернеткою слідуючої війни. Уряди різних країн видавали друком збірники документів - "білі книги", "жовті", "сині", - пробували переконати світ, що не вони почали війну. Німці, руйнуючи Реймський собор, ратушу Арраса чи середньовічний ринок Іпра, запевняли, що вони не винні у вандалізмі. Чверть віку поспіль бомбардувальна авіація "перестала заглядати в історію мистецтва" (І. Еренбург).
Німці, французи, росіяни обурювалися поганим поводженням з військовополоненими. Ще нікому не могло спасти на думку, що в роки майбутньої війни фашисти будуть вбивати всіх непрацездатних в окупованих країнах Європи, а радянська влада буде мільйонами знищувати власних громадян.
В роки Першої світової війни німці обурювалися в американських газетах, що російські війська примусово евакуюють польських євреїв. Гіммлеру тоді було 14 років, він ганяв собак і не думав про організацію Освенціма або Майданека. 22 квітня 1915 року німці вперше застосували отруйні гази. Це всім здавалося неймовірним звірством,
Німецькі шовіністи вже тоді показали, що майбутнє буде жахливим. Відомий датський мікробіолог проф. Мадсен, який працював в роки війни в датському Червоному Хресті і оглядав продуктові посилки з Німеччини полоненим в Росію, навів такий приклад з своєї практики. В одній з посилок він виявив бацили, що призначалися для зараження крупом великої рогатої худоби. Мадсен був впевнений у непричетності німецького командування до цієї спроби бактеріологічної війни. Ймовірно, посилка була індивідуальним актом.
Правда, в 1915 році здавалось неймовірним повідомлення про те, що на ріці Іпр німецькі війська вперше застосували отруйний газ, а вісімдесят три роки поспіль в Москві хімік-аматор виготовив іприт у власній квартирі. Ще одним результатом цієї війни стало виникнення Югославії, чий розпад більш ніж через 80 років створює світові все нові проблеми.
"Пройдисвіти історії" на чолі тоталітарних режимів
Ще до закінчення "фестивалю" Першої світової війни російський "оркестр" зі 160 мільйонів віртуозів розіграв свою власну варіацію під назвою "комуністична революція". Це слова очевидця і сучасника жовтневої революції 1917 року російського соціолога Пітіріма Сорокіна. Блискучий вердикт революції виніс філософ В. Розанов: "З брязканням, скрипом, вищанням опускається над російською історією залізна завіса. Вистава скінчилася. Публіка піднялась. Пора одягати шуби і повертатись додому. Озирнулись. Та ні шуб, ні дому не виявилося". В межах колишньої Російської імперії встановився тоталітарний режим. Найвлучніше з цього приводу висловився поет Саша Чорний, який назвав події 1917 року "російською Помпеєю".
На початку XX століття спостерігалось різке погіршення людської якості перш за все в Росії та й в багатьох інших країнах Європи. А це привело до зростання хамства в суспільному і особистому житті. Хамство - це не пустощі, а гостра політична небезпека. Це одне з найбільш розповсю-джених психологічних насильств над особистістю, проти якого суспільство так і не створило захисних механізмів. Чи не Горькому належать слова про те, що від хама, хулігана до фашиста відстань коротша за горобиний ніс. Від приходу царства хама застерігав ще раніше і Д. Мережковський.
10-20-ті роки XX століття - це період надзвичайно інтенсивної соціальної мобільності. Маються на увазі переважно політичні і економічні зміни. Це час авантюристів, пройдисвітів і кар'єристів. Пройдисвітами історії назвав Корнілова, Корейського і їм подібних граф М. Толстой. Ними ж були Ленін в Росії, Муссоліні в Італії, Масарик в Чехословаччині, Ататюрк в Туреччині, Радич і "нові люди" в Сербії, Резахан в Ірані, політичне керівництво в Естонії, Польщі, Литві, Латвії, лейбористський уряд в Англії, соціал-демократичний уряд в Німеччині, нові лідери у Франції. Тим часом щезали з політичної авансцени монархії Габсбургів, Гогенцоллернів, Романових, Оттоманів.
Напередодні Першої
Loading...

 
 

Цікаве