WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Предмет, структура та значення культури - Реферат

Предмет, структура та значення культури - Реферат

Реферат на тему:
Предмет, структура та значення культури
План
1. Предмет курсу теорія та історія світової та вітчизняної культури.
2. Структура культури.
3. Функції культури.
Вивчення курсу Українська та зарубіжна культура" є важливим чинником у формуванні особистої культури студентів, а також професійної культури майбутніх дипломованих спеціалістів. У процесі навчання кожен студент повинен оволодіти достатнім рівнем інтелектуальної культури, культури праці, культури спілкування і поведінки та іншими культурними якостями, які складають внутрішню і зовнішню культуру особистості. Без певних культурних якостей неможлива взагалі будь-яка творча і продуктивна праця.
Курс "Українська та зарубіжна культура" дає знання про походження та розвиток людської культури, її місце і роль у житті людини та суспільства, зокрема в тій сфері діяльності, де буде працювати майбутній дипломований фахівець.
Специфіка вивчення курсу "Українська та зарубіжна культура" полягає в тому, що багатий зміст історії та теорії культури опановується за програмою у стислий строк.
Людина створила культуру, а культура - людина. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці і культурі мови.
Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, традиціях, ставленні один до одного, до праці, до мови.
Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм.
Чим міцніші зв'язки людини з культурою, тим більше можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ.
Отже, духовна культура міцними нитками пов'язана з матеріальною культурою. Тому-то наше суспільство, пробудившись від довгого інтелектуального сну і приступивши до морального самоочищення, побачило ті проблеми, які багато років прикривалися бадьорими лозунгами закликами.
Саме слово "культура" походить від латинського і означає в перекладі - обробляти, плекати, вирощувати. Саме поняття "культура" як наукове з'явилося пізно - у ХVІІІ столітті (як об'єкт специфічної діяльності).
Культура - це створене і отримане у спадок матеріальне і духовне багатство, яке служить дальшому розвиткові, примноженню творчих можливостей, здібностей особи і суспільства, тобто служить соціальному, економічному, політичному прогресу.
Економіка, політика і культура - це три основні галузі, без одночасного просування в яких суспільство не має змоги успішно розвиватися.
Культура - це все те, що оточує нас. Поняття "культура" включає в себе:
- свідомість (її рівень);
- релігію;
- мораль;
- мову;
- науку;
- правову свідомість;
- людські здібності і навики;
- смаки, потреби людини.
В сферу культури входить все те, що обіймає етика.
Культура проявляється в трьох образах: істина, краса, добро. Термін "культура" налічує сьогодні багато тлумачень. Але загальним для них є те, що під культурою розуміють те, що створене людиною штучно.
1 Первісне розуміння цього слова - вплив людини на природу.
1 Європейське середньовіччя наближає термін "культурність до цивілізованості".
1 З другої половини ХVІІІ ст. поняття культура входить до філософії.
На прикладі притчі, скажіть, у кого найвища культура.
Перехожий питає у 3 робітників що вони роблять.
1. Важу цеглу.
2. Заробляю гроші на хліб.
3. Собор мурую (символ великої справи).
Особистий сенс і сенс справи співпадають. Людина може бути цивілізованою (освіченою, умілою), але малокультурною, якщо вона бездуховна, тобто сенс її діяльності не зумовлений світовою та вітчизняною культурами. Вітчизняна та світова культури перебувають у відношеннях не жорсткого підпорядкування, а рівноправного взаємозбагачування.
Створюючи ключові цінності культура передає від покоління до покоління цю своєрідну естафету. Саме в цьому і полягає її роль.
Продуктами культури не обов'язково є речі. До цих продуктів належать і відношення (у сім'ї, у колективі, у суспільстві в цілому) і людські дії: кожним своїм кроком людина створює чи руйнує культуру. Наприклад: керівник зробить зауваження підлеглому
(повірить в свої сили - покращить показники чи відчує приниження).
Формування та розвиток культури - складний суперечливий процес, зумовлений певними закономірностями. Культура значною мірою віддзеркалює стан суспільного виробництва, соціальну структуру країни.
2. Культуру прийнято ділити на матеріальну і духовну. При цьому теоретики, як правило, висловили кілька загальних фраз з приводу матеріальної культури, надалі всю увагу зосереджують на аналізі духовної. До певної міри це виправдане, бо галузь духовної культури значно багатша, різноманітніша і справді є основою існування культури. І тому не випадково, що терміни "духовна культура" і "культура" вживаються як тотожні.
Цікаво, однак те, що поділ культури на матеріальну і духовну, ні розуміння самої суті матеріальної і духовної культури не є усталеними.
Поділ культури на матеріальну і духовну відносний.
Про це свідчить те, що:
а) вони не існують цілком відірвано одна від одної, а становлять єдину систему культури як її складові;
б) цінності матеріальної культури містять у собі певний елемент духовної культури через їх художнє оформлення (житло, одяг);
в) цінності духовної культури базуються на матеріальній основі (кіно, книги);
г) сучасна цивілізація визначила досить стійку тенденцію в розвитку культури - інтеграцію її складової
Є інші підходи до питання про структуру культури. Наприклад, у структурі культури можна виділити два рівні - особистий і суспільний, в залежності від того, що саме береться за основу при визначенні специфіки прояву цінностей і норм культури - людина чи суспільство загалом. На особистому рівні в структуру культури входять знання, переконання, світогляд. В свою чергу духовно-культурний світ людини повинен бути наповнений глибиною сприйняття історичного часу і простору, пройнятий толерантністю до людства, до життя загалом.
Втрата цих якостей завжди приводила до страшних катаклізмів, як окремих діячів так і цілі народи.
Можливий поділ культури за організаційними формами її існування: держава, церква, школа.
Культуротворчий зміст їх зводиться до виховання людини, поступу суспільства по шляху свободи, демократії, соціальної справедливості. Хоч не раз в історії ці інститути служили знаряддям поневолення, пригнічення свободи, гальмували суспільний процес.
Серед різноманітних функцій, які виконує культура у житті суспільства, можна виділити кілька найбільш суттєвих:
а) пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу (наприклад, казка добро і зло, правда і кривда);
б) світоглядна функція проявляється втому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи - пізнавальних, емоційних, оціночних, вольових.
в) комунікативна зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадковості та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми;
Ця функція зберігає досвід поколінь за допомогою складної знакової символічної системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігії, засобах виробництва, предметах споживання.
г) оцінно-нормативна реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства: якщо для епохи Ренесансу була цінністю універсалізація особи, то для індустріальної епохи - її вузька спеціалізація.
Однак є цінності не обмежені історичними рамками, наділені статусом вічності. До них можна віднести заповіді Мойсея, Нагірну проповідь Христа.
д) інтегративна функція культури виражається в здатності об'єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи - у світову цивілізацію.
Історія свідчить, що зближення культур, як правило, проходило на основі генетичної або функціональної спорідненості.
Loading...

 
 

Цікаве