WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

перебіг подій в світовій історії, може засвідчити, що рано, чи пізно будь-які з великих держав-конгломератів розпадаються. До речі, така ж доля не мине і США, хоч це буде і не в XXI столітті.
Американські ж футурологи Дж. Несбіт і П. Абурден передбачають десять нових напрямків розвитку сучасної цивілізації. Серед них для нас найбільш цікавим є, принаймні, чотири напрямки. Один з них - це відродження художнього життя. Воно полягає в прагненні мас людей до високого мистецтва і одночасно виявлення своїх творчих можливостей. Слідуючим є нове співвідношення стилю життя і культурного націоналізму, який зростає. Передбачається також виникнення феномену лідерства жінок. Й останнє - навзамін "віку фізики", яким було XX століття, йде XXI століття як "вік біології".
Правда, існує також думка, що найбільш перспективними напрямками в науці і техніці XXI століття будуть глобальна комп'ютеризація і генетичні технології. Поки що Інтернетом користуються 275 млн. осіб, тоді як біля 1 млрд. інших людей (16 відсотків людства) не можуть правильно написати слово "комп'ютер". Виникає новий вид нерівності: той, хто не підключив свій комп'ютер до мережі Інтернету, "випадає" з життя. Правда, з погляду більшості дорослого населення Землі, комп'ютер приносить скоріше шкоду, ніж користь.
Справді, одним з магістральних сюжетів цивілізації XXI століття є неминучість створення світової системи обліку.
Навіть Білл Гейтс в книзі "Дорога в майбутнє" захоплено розповідає про перспективи застосування комп'ютера. Зокрема, його можна буде використовувати при подальшій реєстрації не тільки людей, а й різноманітних, навіть таких, що сьогодні ще не фіксуються, проявів їх життєдіяльності.
Дж. Несбіт і П. Абурден заявили у 1990 році, що "ми знаходимося на початку нової ери. Перед нами найбільш значима декада в історії цивілізації, період приголомшливих технологічних нововведень, надзвичайних економічних можливостей, дивовижних політичних реформ, великого культурного відродження".
Як виявляється, нічого нового американці для нас не відкрили. У свій час ще Ніцше був переконаний, що майбутнє належить політикам-художникам. А вони, в свою чергу, покладаються на волю і інтуїцію і впевнені, що їм належить світ.
На нашу думку, в роздуми про майбутнє вселяє надію новий культурно-моральний вимір, який дає можливість уявити це майбутнє в позитивному світлі.
10. Конфліктологія
Конфліктологія - це наука про конфлікти. Конфлікт існував завжди. Це, власне, форма і засіб взаємодії в людській спільноті з яскраво вираженим антагонізмом. Існує безліч конфліктів, так само, як і проблемних ситуацій. В західній конфліктології навіть панує думка, що всі прояви суспільного життя варто розглядати як результати різноманітних конфліктів між індивідумами і групами людей, або між групами (спільнотами), або всередині окремих соціумів.
Основи соціальної конфліктології були закладені ще К. Марксом, М. Вебером та іншими вченими.
Сучасна теорія конфлікту виникла як спроба створити неідеологічну версію марксизму з наголосом на багатовимірності. Теорія конфлікту як така була чітко сформульована в кінці 50-х років Рольфом Дарендорфом. Одним з родоначальників теорії конфлікту, конфліктології є також американський соціолог Л ьюіс Козер.
Розв'язання конфліктів як галузь академічних досліджень існує вже понад тридцять років. Спочатку вона мала справу з аналізом конфлікту, його структури, походження, динаміки і можливості розв'язання.
Конфлікти бувають на мікро- і на макрорівнях. Збудниками конфліктів на мікрорівні бувають як інстинкт самозбереження, так і індивідуальні агресивні імпульси, викликані особистими потребами. Конфлікти на макрорівні бувають між великими соціальними групами людей(верствами, класами тощо), між державами і народами. Тим більше, що сума поведінки окремих людей - це, власне, поведінка націй.
Історія еволюційних змін була характерною для історичних творів епохи дарвінізму. Катастрофічна ж історія, в якій переважає соціальний конфлікт, - це саме та історія, яка характерна для історичних творів початку і середини XX століття. Нині стало зрозуміло, що взаємодія еволюції і революції є домінуючою темою історії Заходу.
Конфлікти бувають політичні, воєнні, культурні, етнічні, соціальні та інші. Конфлікт - це хвороба спілкування. Вона навіть діагностується за трьома параметрами, схожими на хворобу тіла (дихання, пульс, тиск). Конфлікти супроводжують нас все життя. Як наука конфліктологія почала розвиватися лише після Карібської кризи, конфлікту між Радянським Союзом і США, приводом до якого була установка на Кубі радянських ракет.
Соціальні конфлікти почали цікавити конфліктологів перш за все тому, що найбільш конфліктними явищами були війни, революції, масові рухи. І хоча ці явища становили лише невелику частину всієї соціальної дійсності, вони були її найбільш вагомою частиною.
Головною тезою теорії конфлікту стало наступне твердження: в основі кожного конфлікту знаходиться антагонізм інтересів. Але якщо вдається розв'язати конфлікт, то це стає джерелом розвитку суспільства.
В західній конфліктології є, принаймні, дві основні концепції пояснення конфліктності. Однією з них можна назвати діалектичну теорію конфліктності, іншою ж - конфліктний функціоналізм. В основі теорії конфлікту лежить суперечність інтересів. Останні можуть бути найрізноманітнішими. Але саме інтереси лежать в основі всіх людських стосунків. Зіткнення протилежних інтересів людей неминуче викликають конфлікти.
Існує п'ять основних стилів розв'язання конфліктів: а) конкуренція; б) співробітництво; в) ухилення; г) пристосування; д) компроміс. Активний стиль передбачає конкуренцію або співробітництво. Пасивний - ухилення чи пристосування. Індивідуальні дії в конфлікті передбачають конкуренцію чи ухилення. Спільні ж дії - співробітництво чи пристосування. Якщо ви віддаєте перевагу компромісу, а при цьому ще й виясняється, що до нього схильний і ваш суперник, то цей стиль в даному випадку буде найбільш ефективним. Адже компроміс - це захист своїх інтересів з урахуванням інтересів суперника.
Всі п'ять стилів описані і використовуються в програмах навчання управлінню справами. Ці стилі в сукупності складають метод Томаса - Кілменна (за іменами його авторів). Цей метод дає змогу створити для кожної окремої людини власний стиль розв'язання конфлікту. Найбільш розповсю-джені стилі поведінки в проблемній ситуації пов'язані з загальним джерелом будь-якого конфлікту - розходженням інтересів двох і більше сторін.
Вільний пошуку багатофакторному полі, метою якого є підготовка концепції для розв'язання конфлікту, становить методологію соціальної конфліктології.
Література
1. Аникеева Е. Н., Семушкин А. В. Диалог цивилизаций: Восток - Запад. - Вопросы философии, 1999, № 2.
2. Бжезінський Збігнєв. Велика шахівниця. Америка: її провідна роль та геосграгегічні імперативи. - Всесвіт, і 999, № 2.
3. Богуславская 3. Американки.- М., 1991.
4. Боноски Филлип. Две культуры. - М., 1978.
5. Взаимодействие культур СССР и США XVIII-XX вв. / Отв. ред. О. Э. Туганова. - М., 1987.
6. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. - М., 1991.
7. Жупанський О. На часі Фрейд. - Всесвіт, 1991, № 5.
8. Здравомыслов А. Т. Социология конфликта. Исследование кон-фликта на макроуровне. - Нижний Новгород, 1993.
9. Зиновьев А. А. Запад. Феномен западнизма. - М., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве