WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

західних соціологів уявленням культура Нового часу поділяється на три етапи. Два останніх припадають на другу половину XX століття. Другий її етап - це "масова культура". Вона пов'язана з потребами серійного індустріального конвеєра. Виробництво та уніфікація робочої сили приводять до уніфікації смаків споживацького ринку. Масова культура небезпечна тим, що приводить до нівеляції станових, етнічних і регіональних культурних особливостей. Третій етап - пост-модерністська культура (з 60-х pp.), пов'язана з переходом до "інформаційного суспільства". Культура перетворюється в продуктивну силу, тому що стає одночасно і продуктом, і товаром.
Відомо, що природні явища фатально мінливі, а плоди людських рук і розуму, тобто культура, позбавлені саморозвитку. Вони можуть або перейматись, або руйнуватись. В такому суспільстві людина усвідомлює себе, знаходить своє місце не через виробництво, а через культуру. Вищою сходинкою культури є інтелектуальне самовідсторонення, в ході якого людина дивиться на себе начебто збоку, відсторонено.
Культурологія має три основних значення. По-перше, вона охоплює всю область антропологічного знання. Саме антропологи вважають себе в сучасній науці головними спеціалістами з культури. По-друге, культурологія включає в себе весь комплекс гуманітарних та історичних наук. По-третє, термін "культурологія" може визначити і соціологічне знання там, де його предметом є масова культура.
На кінець XX століття сформувався новий науковий світогляд. Головною його рисою є уявлення про єдність світу, в якому кожний елемент дорівнює за значимістю решті елементів, і людина є одним із багатьох елементів цієї єдності.
9.Футурологія
Футурологія - наука про майбутнє. Вона склалася на Заході, як уявлення про перспективи суспільного розвитку. Футурологія ставила собі за мету обґрунтувати некомуністичне майбутнє людства. Здається, що це їй вдалося.
В сучасну епоху, - стверджують футурологи, - не боротьба класів, а прогрес науки і техніки безпосередньо визначають форми суспільного влаштування. Тому соціальні рухи, а тим більше революції втрачають всякий сенс. Правдоподібно, що вибирати нелегкий, повний жертв шлях, рух по якому супроводжується потрясіннями і втратами, нерозумно. Тієї ж мети поступу можна досягти шляхом еволюції в межах існуючих державних установ і традицій.
Соціалізм футурологами розглядається як глухий кут, приватний випадок еволюції. Його можна обійти, рушаючи до вершин цивілізації іншим, більш вигідним шляхом.
Існує декілька основних тез футурології. По-перше, завдяки перевороту в сфері збору і обробки інформації та організації управління науково-технічний прогрес (НТП) став визначальним в розвитку суспільства. По-друге, завдяки досягненням НТР, стало можливим технічне вирішення со-ціальних проблем. Вже зараз в деяких країнах Заходу більшість людей зайняті у виробництві не товарів, а послуг. Наприклад, в США більше половини людей зайнято в сфері послуг, а на 2000 рік їх там вже працювало три чверті. Третя теза полягає в тому, що проблема власності втратила свою гостроту і все менше впливає на суспільний розвиток. Четверта теза: в результаті зрушень, викликаних НТР в суспільстві, все більшого значення і ваги набирають люди розумової праці. І в п'яте, змінюється і державна влада. Політичною елітою суспільства стають спеціалісти.
В межах розвинутих суспільств Заходу нині наростає нове соціальне протиріччя, набагато небезпечніше, ніж всі раніше відомі. В цих суспільствах все населення вже починає поділятися на дві основні групи, які відрізняються одна від одної родом занять, а, звідси, і способом життя. Перша з них - це клас носіїв знання (knowledge-class), а друга - працівники, зайняті в сфері виробництва життєвих благ (consumption workers). Обидві ці групи виявляються все більш ізольованими одна від одної. Найважливішим фак-тором соціальної стратифікації стає сьогодні освіта. Справді, інформаційний продукт недосить просто купити, треба ще вміти його використовувати, а це вміння не можна придбати за гроші, як раніше здобувалися будь-які права власності. Західні дослідники вже декілька десятиліть тому зрозуміли, що цінності інформаційного суспільства закладаються ще здитинства і формуються на ходу інтергенераційного діалогу. Саме тому взаємний обмін між представниками knowledge-class і consumption workers ставатиме все менш інтенсивним.
Клас носіїв знання буде з кожним новим десятиліттям перерозподіляти на свою користь все більшу частину суспільного багатства. А клас виробників матеріальних благ зіткнеться ще з більшою конкуренцією у боротьбі за робочі місця і за гідну його заробітну плату. Вся сучасна статистика при-бутків підтверджує цей факт: з середини 70-х років, коли на Заході були закладені основи постіндустріального порядку, реальна заробітна плата робітників середньої кваліфікації фактично не збільшується, тоді як прибутки індивідуально зайнятих програмістів, дизайнерів, вчених, не кажучи вже про менеджерів і управляючих, постійно ростуть.
В світі в цілому це протиріччя ще більш очевидне. В його основі виявляється експансія інформаційної економіки в розвинутих країнах. Західні держави, які стали фактичними монополістами у виробництві високих технологій, створили надзвичайної ефективності інструмент перерозподілу на свою користь світового валового продукту. Наприклад, на початок 90-х років члени "клубу семи" володіли 80,4 відсотка світової комп'ютерної техніки і забезпечували 90,5 відсотка високотехнологічного виробництва.
Цікаво, що сьогодні лунають докори на адресу філософів, політологів та істориків. Мовляв, вони не змогли передбачити такі зломи в політичних системах світу. Насправді ж, наприклад, 36. Бжезінський (США) давно вже передбачив, що суперництво між Сходом і Заходом зміниться на протистояння Півночі і Півдня. Він же передбачив, що не слід чекати піднесення революційного руху в країнах "третього світу". І далі 36. Бжезінський додає: "Рим дав світові право, Англія - парламентську демократію, Франція - культуру і республіканський націоналізм, а сучасні США дали НТП і масову культуру, пов'язану з високим рівнем споживання". За його ж прогнозами, на кінець XX ст. США залишаться "основною рушійною силою глобальних змін". І в цьому 36.Бжезінський був абсолютно правий.
Справді, ще за існування СРСР американцям приходилося ділити з ним сфери впливу по всій планеті. Світ був, так би мовити, двополюсним. З розпадом СРСР світ став однополюсним, гегемонія США стала, на жаль, незаперечною.
А за кілька днів до падіння берлінської стіни (листопад 1989 р.) в США було видано друком книгу, де доказово проголошувався кінець історії. Мається на увазі кінець історії світу, що складався до цього з капіталістичної системи, соціалістичної і країн, що розвиваються. Автором цієї книги - "Кінець історії та остання людина" - був визнаний лідер футурологів Френсіс Фукуяма. Книга обійшла увесь світ.
"Кінець історії" в розумінні автора означає, що нічого більш досконалого, ніж ліберальне суспільство, в майбутньому вже не передбачається. Утверджується теза, що ліберальна модель призначена не для всіх народів, а тільки для обраних. Фукуяма переконаний в тому, що в сучасному світі і в майбутньому альтернативи лібералізму немає.
Цей прогноз на очах у мільйонів людей почав частково здійснюватися. А якщо говорити відверто, то ніхто з названих футурологів нічого особливо нового для нас не відкрив. Адже кожен з нас, хто хоч трохи знає
Loading...

 
 

Цікаве