WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

40 років так і не відбулося помітного економічного покращення майже ні в одній з країн. Збройні конфлікти буяють повсюду. Наприклад, в Нігерії за 40 років існування держави військові знаходилися при владі 30 років. Нігерію називають "Африкою в мініатюрі". Це найбільша за кількістю населення країна континенту. В ній відбуваються процеси, які є характерними і для ін-ших африканських держав.
Величезний зовнішній борг Африки західним країнам складає біля 350 млрд. доларів. З них 200 млрд. доларів приходяться на країни Тропічної Африки. Та все ж країни цього континенту багато чого досягли, особливо в сфері освіти. Наприклад, в тій же Нігерії в 1960 році не було жодного університету, функціонувало тільки декілька коледжів. А вже в 2000 році студенти навчалися в 38 університетах. Подібне становище складається і в інших країнах. Помітні успіхи цілої низки держав в охороні здоров'я.
В 1990-1994 роках в Руанді почалися масові вбивства людей з племені тутсі людьми з племені хуту. Загинуло майже 800 тисяч жителів Руанди. Архаїчна соціально-етнічна психологія стала одним з вирішальних факторів цього геноциду. Безпосередньо і опосередковано у війні, що розго-рілася, взяли участь тринадцять африканських країн. Загалом же десятки країн світового співтовариства були втягнуті у війну.
Расизм "західних демократій" по відношенню до африканців проявився навіть в ЗМІ. Так, в період піка геноциду в Руанді, в західних massmedia вчетверо більше писалося про долю горил в національних парках цієї країни і Уганди, ніж про криваву різанину між тутсі і хуту.
Ця африканська трагедія ще раз показала, наскільки ненормальними і ворожими природі людини є конфлікти на етнічному і міжконфесійному ґрунті і як важливо знайти шляхи і засоби їх подолання.
6.Масова культура як панацея
В XX столітті ми стали свідками того, як мистецтво розпалось на елітарне і масове. Для одних бунт проти традиції був необхідною ознакою творчості, а для інших відсутність культури виявилась такою ж насущною умовою успіху. Виникла література для письменників і література для чита-чів. Те ж сталося і з музикою, образотворчим мистецтвом, театром, кіно тощо.
"Масова культура" - це задоволення культурних потреб засобами масової інформації. Цей термін (masscult)3 1-ї половини 50-х років був занесений з США до європейських країн. Збільшення кількості вільного часу створило передумови для масового попиту на культуру. А технічний поступ забезпечив засоби масового тиражування і споживання творів культури і мистецтва. 7км самим поступ перетворив культуру з категорії естетичної в демографічне явище. Маскульт дає звичайній людині засіб орієнтації в найбільш типових ситуаціях. Тобто, він повідомляє цій людині мінімум необхідних культурних знань, які дають їй можливість вписатись в суспільство.
Масова культура розповсюджується і поза засобами масової інформації. Вона панує в концертних залах, кабаре, в театрі. Отже, всі форми шоу-бізнесу теж є масовою культурою. Саме індустрія розваг починає все більше визначати місце США в сучасному світі. Прибутки в цій галузі сяга-ють 300 млрд. доларів на рік.
На Заході широкий попит на масову культуру пояснюється як інтересами "суспільства споживання", так і потребами нової технічної цивілізації. Скажене прискорення ритму життя, нервові перевантаження, бюрократизація суспільних стосунків вкорочують людині віку. Потрібен за-хисний механізм, який би відновлював порушену душевну рівновагу людини. Масова культура і мистецтво покликані розслабити втомлений мозок, знищити всі проблеми вибору хоча б тимчасово. На відміну від справжнього мистецтва, яке стьобає і без того напружені нерви, масове ми-стецтво занурює споживачів у теплу ванну задоволення, не вимагаючи нічого, зате пропонуючи блаженство відпочинку. Оскільки це відбувається регулярно, то відбувається сенсорна і інформаційна депривація особистості, тобто отупіння.
Якщо в минулому людина відпочивала у свята, то в наш час вона потребує такого відпочинку щодня. Виправдання масової культури в тому і полягає, що вона почала задовольняти такі потреби суспільства, перетворившись у могутню індустрію розваг. Саме глобальні комунікації, популярні розваги і масова культура стали однією з тих важливих сфер, де здійснюють свою гегемонію США. Масова культура - це культура більшості, вона демократична. Еліта ж кожного суспільства має, відповідно, свою культуру. Сучасна нівелююча масова культура, як найдоступніша, здатна перетворитись і в загальну звичку. Масова культура - це культура для неосвічених. Для неї характерним є тиражування унікального і зведення його до звичного і загальнодоступного.
7.Контркультура як інтегральне явище
На противагу "масовій культурі" виникла "контркультура". Це був соціально-культурний рух 60-70-х років XX століття. Його характерними рисами були опозиція офіціозу і схильність до компромісу. Контркультура як форма духовного протесту молоді проти ідеалів споживацького суспіль-ства знаменувала собою відверту відмову від стандартів і стереотипів масової культури. її характерною ознакою було негативне ставлення до існуючої буржуазної культури.
Дехто з вчених Заходу вважає, що контркультура - це насамперед нова світоглядна орієнтація. Інші ж - що це новий спосіб життя, нова форма стосунків між людьми. Особливістю контркультури було войовниче несприйняття загальновизнаних норм і цінностей.
Всупереч твердженням, що художня література не повчає, а розважає, прихильники контркультури шукали ідейного підґрунтя своїм переконанням саме в ній. Недарма одна з книг Р. Хайнлайна "Чужинець в чужії країні" в епоху носіїв контрультури, яких називали "хіппі", стала бестселером, настільною книгою університетських кампусів: адже вона проповідує "вільну любов", де кожний може подарувати радість іншому. А це допомагає відкрити невідомі людству раніше духовні можливості. Полігамія, груповий шлюб, проміскуїтет всередині замкнутих соціальних груп, матрилінійна родинність без матріархату, інцест за допомогою "машини часу" - все це в книгах класика американської фантастики Р. Хайнлайна сприймається в тексті як норма.
До носіїв контркультури зараховували "хіппі", "нових лівих" тощо. "Нові ліві" і "хіппі" були двома крилами контркультури. Мешкали представники контркультури в численних комунах. їх зовнішній вигляд був запозичений з різноманітних екзотичних джерел східних культур.
Кажуть, що контркультура є інтегральним явищем, яке поступово охоплює все західне суспільство. З іншого боку, контркультура, мовляв, стосується тільки сфери мистецтва. Відповідно, на контркультуру покладаються і різні надії. Деякі її прихильники називають контркультуру справжньою революцією, яка приведе до якісно нового суспільства. Адже лише рух молоді породжує новий тип революції і нове суспільство. Дуже знайомі слова, чи не так? Вони проголошувалися ще на початку XX століття багатьма революціонерами, серед яких найбільш нам відомим був Л. Троцький, який саме на молодь покладав великі надії в революційних подіях.
Носіями контркультури є гомогенні вікові групи молоді. Вічно існуюча проблема батьків і дітей змушує останніх створювати неформальні малі групи однолітків, рівних не тільки за віком, а й за соціальним статусом, за поглядами і нормами поведінки. Суть існування молоді в таких групах полягає в пошуках соціального статусу у тому віці, коли світ дорослих ще не сприймає її за рівну собі.
Часто-густо все обмежується лише ексцентричною поведінкою і
Loading...

 
 

Цікаве