WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

умов, яка не вміє жити сьогоднішнім днем. Такою є вітчизняна культурна традиція на відміну, наприклад, від американської з її культом сили і успіху.
Характерними рисами північноамериканської культури є культ речей. Вони виступають у якості головної теми життя американців: "Життя - чуцоваріч!" Речі стають мірою людини. Соціальне становище свого співвітчизника американці визначають дуже просто: "Він коштує 12 мільйонів доларів" чи "Він виглядає на мільйон доларів". Цей культ був створений переселенцями, які починали своє життя на порожньому місці. В умовах жорстокої боротьби за виживання в диких преріях півдня чи лісостепові півночі кожна річ була на вагу золота.
Ще однією рисою американської культури є значення майстерності в будь-якій справі. Сучасний феномен "ноу-хау" - це притаманне перш за все американцям поєднання культу речей і майстерності. В основі його лежить виробництво все більшої кількості речей для все більшого споживання.
Північноамериканська культура розкривається в зборищах та іграх. Масові ігри породжують і масові ілюзії та мрії. В основі "великої американської мрії" лежить сподівання кожного американця на виграш мільйона, а кожного чистильника взуття - стати президентом.
Наприклад, в 70-х - 80-х роках принципи індивідуалізму, незалежності і зверхсамостійності стають обов'язковими атрибутами успішної реалізації "американської мрії".
"Європа - це не Америка минулого десятиліття, а американці - не європейці майбутнього століття. Глибока прірва в галузі культури розділяє Старий і Новий Світ". До такого висновку прийшли американські спеціалісти в книзі "Соціальний стиль в США". Спосіб дії і навіть думання у американців не такі, як у європейців. З одного боку, вони люди сучасні (в тому, що стосується економіки і технології), з іншого - консерватори (коли мова йде про мораль). їм не притаманні шалені пристрасті. Вони однаково добре почувають себе як в "царстві ідеалізму", так і в "царстві реалізму".
Для американця як носія англо-саксонської цивілізаційної традиції суспільними вартостями є свобода і демократія, плюралізм, власність та ринкова економіка. Європейця ж, який не цурається цих вартостей, турбує інший суб'єкт історії - народ, нація та національна меншина.
Тобто для американців, країну яких ще Гегель назвав "буржуазним суспільством без держави", вся політична боротьба велась за вартості. На індивідуальному рівні це проявилось в тому, що американець віддає перевагу кар'єрі перед родинними стосунками. Навпаки, в розумінні європейця в основі концепції нації знаходиться цілість етносу.
Європейцям весь час необхідно почувати себе в історії - чи це буде історія сім'ї, чи історія народу, нації. Американцям, як молодій нації, не притаманне почуття історії. Вони живуть поза нею і завжди готові її розірвати.
Політичний соціолог Роберт Патнем в книзі "Боулінгсам з собою: крах і відродження американського співтовариства" показав процеси суспільної дезінтеграції. Причиною цього стало те, що матеріальні цінності в США превалюють над усіма решта. Наукові відкриття і технічні вдосконалення си-стематично розмивають смисли, які колись знаходилися тут в основі формування громадянського суспільства. Тобто Америка втрачає громадянське суспільство, оскільки втрачає свою культуру.
Правда, Європу і Америку єднають і деякі спільні проблеми. В європейському і в американському світі останнім часом спостерігається настільки безрозсудна перевага проблематики цивілізаційної над рефлексіями про характер духовний, що відлік може прийти власне з боку гуманітарних наук, ближче з духу мистецтва, а не техніки (К. Зануссі). Варто додати, що євроамериканська культура з її пафосом активного реформування дійсності привела до глобальних глухих кутів прогресу.
І все ж таки безумовна впевненість, що світова історія обмежена замкненою сферою євроамериканської культури, сьогодні щезла. Ми вже не можемо ігнорувати величезний світ Африки чи Азії як область неісторичних народів і вічної бездіяльності.
Швденноазійський вид культури відрізняється від інших феноменом натовпу, яким переповнені густонаселені території і міста. У населення цих територій культивується володіння своїм тілом і волею, що поєднується з масовою схильністю до задоволень.
Що означає термін "Схід"? Під цим розуміється щось єдине в культурному значенні. Хоча Схід був і залишається надзвичайно різноманітним, там і сьогодні існує декілька культур. Наприклад, всесвіт китайця не боїться пустоти. Це світ, в якому немає нічого постійного, світ, який не знає метафізики. В цьому світі важливі не речі, а зв'язки між ними, світ, в якому реальність вважається банальністю, а потойбічного немає зовсім. Безкінечна різноманітність китайського універсуму зводиться до символічного світосприйняття. Для китайця "природний світ - натяк на незриме" і "будь-яка річ - його символ" (В. Малявін).
При цьому слід пам'ятати, що цивілізація і культура - поняття зовсім не тотожні. Правда, як пише антрополог М. Мосс, філософи і широка публіка Франції надають терміну "цивілізація" значення культури.
Навпаки, англійський вчений А. Тойнбі нарахував 21 цивілізацію в історії людства. Багато які з них просто неповторні, але всі вони мають спільні риси. А більшість з них поєднується поняттям "Схід". Цим терміном визначаються традиційні суспільства і традиційні культури. Традиція - це засвоєні впродовж віків правила поведінки. Це незвичайний стан цивілізаційного розвитку, набагато раніший, ніж машинна цивілізація. Ще в XII столітті Європа взнала, що вся влада і мудрість людини беруть початок зі Сходу, а Захід користується тільки тим, що від них залишилося.
Як вважає В.Ж. Келле, цивілізація - це певний спосіб існування людства в умовах суспільного поділу праці. Машинна (техногенна) цивілізація Заходу виникла як мутація культури традиційного суспільства і традиційного шляху розвитку. Західні метафори про природу підкреслюють відмінність між людиною і природою, а також зверхність людини, яка керує світом у своїх власних інтересах. Недавня метафора "Земля -то космічний корабель" є несвідомою спробою підкреслити верховенство людини. Таку ж мету переслідують вислови: "керування довкіллям", чи "екологічний баланс", які наводять нас на думку, що ми - володарі світу.
Традиційне або східне суспільство може вести один і той же спосіб життя століттями, а навіть тисячоліттями. На користь ефективності цивілізацій Сходу свідчить факт надзвичайної стабільності його соціальних утворень. Прямою протилежністю йому є цивілізація Заходу. Характерною її рисою є рухливість і різноманітність, мінливість.
Загибель одних східних суспільств і виникнення інших не змінює самий тип культури. Східні суспільства змінюються вкрай повільно. Види діяльності, їх засоби і цілі там консервативні. їх основною культурною ідеєю є традиції, міфи, канонізовані стилі мислення. Лексикон людей Сходу демонструє потребу взаємного контролю і порозуміння людини і природи. Він передає доконечну необхідність рівноваги між людиною та її землею. Східна людина відчуває себе часткою природи і ніколи не вирізняє себе з неї.
Ці два типи цивілізацій взаємодіють між собою. Вся історія людства впродовж XIX та XX століть характеризується як поглинанням цивілізацією Заходу цивілізації Сходу, так і прищепленням західної культури на східному грунті. Наприклад, в Японії, як і скрізь на Сході, мистецтво йде двома шля-хами. Перший з них - традиція, другий - цивілізація.
Разом з тим
Loading...

 
 

Цікаве