WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

уявити, скільки ще таких "досягнень" обіцяє нам наука.
В другій половині XX століття людство накопичило таку величезну кількість "мертвої матерії", що вона перевищила обсяг відходів виробництва за всю світову історію. Територія колишніх республік СРСР використовується сьогодні країнами Заходу як полігон для поховання "мертвої матерії". Так, біля 20 % експорту Німеччини в країни СНД скла-дають токсичні відходи німецьких заводів. В кінцевому рахунку наші системи життєзабезпечення руйнуються у нас на очах, що привело цілий народ на межу вимирання.
3. Катастрофічний стан екології
Екологія - це взаємовідносини різних форм життя і оточуючих його умов. Традиційна культура ґрунтується на уявленні про беззастережну вищість людини у світі. Прогрес розглядали як звільнення людства від багнюки божевілля, нерозумності й тваринного підкорення природі, - зазначає американський вчений М. Букчін.
Однак постмодерн істи, наприклад, застерігають, що людина, борючись з природою, руйнує і себе, якії частку. Тобто могутність людини обертається проти неї ж самої. Нова ж культура, носіями якої вважають себе постмодерністи, закликає до єдності людини і природи, до гармонійного співіснування. Отже, нова культура - це культура виживання, її теоретики закликають до простоти, відповідальності й самообмеження, які так важливі вже зараз. Це якості майбутньої суспільної культури. А поки що наш світ повен руйнівних технологій, екологічних лих і ядерних катастроф.
Кожна людина мусить зрозуміти, як багато ми сьогодні маємо і як страшно все це втратити, ганяючись за перемогою над природою. Ще Спіноза сказав, що в природі немає нічого, що суперечило б всерозуміючій любові. Як бачимо, то були щасливі часи - людина не вступала в бій з довкіллям, не нівечила його, бо не вважала ще себе осереддям всього сущого.
В кінці XX століття на передній план вийшло завдання попередження глобальної екологічної катастрофи. В певному значенні це завдання містить в собі антизахідний контекст. Адже саме Захід відрізняється від решти світу екологічно безвідповідальним техноцентризмом і не стриманим споживацьким гедонізмом. Захід сьогодні став генератором споживацької ідеології в межах ойкумени. Західні стандарти життя і супутній їм споживацько-гедоністичний комплекс активно запозичуються іншими континентами. При цьому у туземних економік немає можливостей Заходу, а перспектива глобальних екологічних катастроф у них більша, ніж деінде. Безперечно, ця тенденція в світовій культурі повинна бути подолана. Експансія споживацької психології рано чи пізно буде зупинена. З часом колективна психологія людей змінюється за допомогою могутніх ідейних реформацій. Вони за енергетикою дорівнюють світовим релігіям. Людство стоїть на порозі утвердження нової, пост-індустріальної аскези. Підставою для неї є екологічне самообмеження споживацьких суспільств. Виникла настійлива потреба у відновленні гармонії між людиною і природою, між свідомістю та дійсністю.
Цивілізація необмеженого розвитку приречена. Вихід з цього знаходиться тільки в житті людини, яка повинна гармонійно вписатися в природу і не виходити за певні розумні межі виробництва. Людству треба змінити свої пріоритети. А для цього треба змінити своє розуміння кращого. Треба перейти від накопичення нових речей до накопичення тих цінностей, які дають нам споглядання, медитація, високе мистецтво. Як сказав поет:
Есть ценностей незыблемая скала Над скучными ошибками веков.
(О.Мандельштам)
4. Загальне і національне в культурах країн Сходу і Заходу
Впевненість відомого англійського письменника Ред'ярда Кіплінга, що "Захід - є Захід, а Схід - є Схід, і їм не зійтися вдвох", сьогодні набула особливого значення і змісту. Дійсно, філософія Сходу дуже відрізняється від філософії Заходу.
Завдяки експансії Західна Європа на початок XX століття вирішувала долю решти світу. Проте Перша світова війна привела до серйозного ослаблення, а Друга - до втрати Європою своєї провідної ролі в міжнародних зносинах. З цього часу вся влада і могутність були поділені між США і СРСР.
Існує декілька характеристик окремих культур, здійснених ще Конрадом Лоренцом. Так, західноєвропейська культура базується на минулому. Вона успадкувала сім попередніх цивілізаційних надбань і культуру декількох імперій. Осередками культури стали міста, які існували вже задовго до виникнення європейської культури. Міста і села зформували стійку і просту класову структуру. Саме тут зародились і, розповсюдились гасла рівності і братерства таромантизму і жертовності.
Очевидно, що єдиного культурного простору немає і в самій Європі. Мало того, що вона поділяється на Західну і Східну Європу з відповідною відмінністю культур. Але ж навіть в самій Західній Європі існує дуже велика різниця, наприклад, між культурами народів Скандинавії і народів Середземномор'я. Якщо ж порівняти культури країн Західної і Східної Європи, то тут розбіжності між ними стають ще більш помітними.
Наприклад, росіянину чи українцю завжди видається обтяжливим картезіанський раціоналізм французів. Ще Курно відзначив, що французи завжди схильні відтворювати картину світу за схемами розуму, а в своїй більшості набагато менше схильні вдаватися до колективних спогадів, ніж, наприклад, німці.
Тому слов'янин бунтує проти раціоналізму, проти колючої волі розуму, проти присутності його в кожному жесті, вчинку, помислі, проти його безжальної проникливості. Це слов'янину завжди чуже, це заважає йому і породжує щирий рефлекс відрази. Або приклад ще ближчий. Здавалося б, Скандинавія, завдяки її "північності", повинна мати багато спільного з Росією. Насправді ж Скандинавія надзвичайно далека від Росії через свій протестантський пуританизм. Нудотна до спазмів пуританська етика з її остаточним позалюдським прагматизмом незрозуміла слов'янам. У скандинавів зовсім інший тип інтуїції, інше розуміння життя і світу, ніжте, яке носять в собі східнослов'янські народи.
Великою стала різниця між культурами країн Європи і Америки. Пропонуємо вашій увазі міркування з цього приводу знаменитого російського режисера Андрія Тарковського, записані польським режисером і сценаристом Кшиштофом Зануссі. Останній був гідом і перекладачем у Тарковського, коли той приїхав в США на запрошення діячів кіно. Як стверджує Зануссі, який часто бував в США, американська психологія для європейця була незрозумілою, і навпаки. Так, на одній із зустрічей з американськими кіноглядачами А. Тарковський говорив про мистецтво, про призначення художника. В СШАнадзвичайно сильною є потреба в гуру, вчителі, наставникові. Один з присутніх молодих американців наївно запитав у А. Тарковського, що треба робити, щоб стати щасливим. Це питання приголомшило А. Тарковського. Він просто не міг зрозуміти, що від нього вимагають.
Справді, сказав він, як тут можна що-небудь радити? Хіба той же американський юнак сам не знає, для чого він живе? Нехай він сам замислиться над тим, для чого він викликаний з небуття, нехай спробує відгадати роль, яка йому була визначена в космосі, нехай виконає її, а щастя або прийде, або ні.
Тобто європейцю-слов'янину важко усвідомити, що існування взагалі може бути якоюсь проблемою і, отже, незрозумілим як таке; що варто задумуватися над смислом свого існування; що воно до чогось зобов'язує. Все це для прагматичного американського мислення є речі недосяжні.
Слов'янам і сьогодні ближчою за людину успіху є зайва людина, не здатна адаптуватися до соціальних
Loading...

 
 

Цікаве