WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат

Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру
ПЛАН
1. Наслідки прогресу
2. Ілюзія прогресу
3. Катастрофічний стан екології
4. Загальне і національне в культурах країн Сходу і Заходу
5. Негритюд як альтернатива расизму білих
6. Масова культура як панацея
7. Контркультура як інтегративне явище
8. Культурологія
9. Футурологія
10. Конфліктологія
1. Наслідки прогресу
XX століття стало початком нової, постіндустріальної, інформаційної або постекономічної епохи, що характеризується швидким НТП, радикальною зміною структури суспільного багатства й зайнятості. Завдяки високим технологіям сьогодні задоволені основні потреби більшості на-селення розвинутих країн Заходу. Творчість витісняє традиційні форми праці, утверджуються нові системи цінностей, осереддям яких є людина з її прагненням до досконалості.
Протягом останніх ста років подвоїлась середня тривалість життя людини. Були переможені багато які з вірусів та мікробів. Але виникли нові віруси, найстрашнішим серед яких виявився СНІД. Людство перед ним просто безсиле. Кожні 12 секунд на Землі з'являється новий хворий на СНІД. 33,6 млн. чоловік у всьому світі на початку 2001 року будуть носіями СНІДу. На кінець 2000 р. в Росії їх кількість складала 600 тисяч. Зате знизився рівень неписьменності та підвищилася енергоозброєність кожної людини.
Тому-то прогрес може розглядатись як міф індустріальної сучасності. Надія людства на те, що розвиток технологій зможе розв'язати економічні, політичні та культурні проблеми, швидко розвіялась.
Розрив між бідними і багатими зростає, а не скорочується. 358 мільярдерів планети контролюють багатство, що перевищує суму національних валових доходів держав, чиє населення становить половину всіх жителів Землі. А десятеро найбагатших людей світу зосередили у своїх руках 250 млрд. доларів. На початок 2001 року з 6 мільярдів сьогоднішніх мешканців Землі 3,3 мільярда недоїдають. Величезним є і технічне відставання бідних від багатих: у всій Африці сьогодні менше автомобілів, ніж в одній-єдиній німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія. Всього ж по планеті їздить 700 млн. автомобілів.
На кінець 2000 року половина населення Землі жила в містах, 24 з яких мають більше 8 млн. мешканців. Кожного дня 170 тисяч осіб переселяються до міст. В основному це жителі країн, що розвиваються. Причому вони переселяються з бідних сіл в міські трущоби.
В усіх культурах здобутки поступу очевидні в галузях науки і технології. Проте ідеї поступу не справили жодного впливу на мистецтво, релігію і політику. Прогрес не приніс миру і соціальної гармонії, не поклав край ворожнечі між релігіями та етнічним конфліктам. Поступ втратив значення в політиці, бо війни XX століття страхітливіші, ніж війни XIX. Дійсно, жодну війну минулого не можна порівняти з грандіозною мерзенністю війни цивілізованих націй. Навпаки, науково-технічний прогрес стандартизував культури.
Впродовж 50 років живе надія на прогрес як на розвиток. І дійсно, залучаючи до дії ринок, світову економічну систему, прогрес сприяє фінансовим структурам. При цьому він руйнує довкілля. Рухатись швидко вперед завжди краще, ніж тупцювати на місці. Добре було б при цьому ще знати, куди йдеш. Сучасність розвіяла міф про загальний розвиток природи, суспільства і людини. Як виявилось, ці сфери чітко розмежовані. Роль політики й культури, наприклад, Заходу полягає в тому, щоб регулювати зв'язки між ними.
Досягнення науки і техніки, що породили цілий комплекс проблем і поставили людство на край загибелі, не сприяють вирішенню питань духовного характеру.
Невір'я в силу людського розуму висловили у своїх працях такі несхожі філософи, як Т. Мальтус, Ф. Ніцше, К. Леонтьев, О. Шпенглер, М. Гайдеггер, X. Ортега-і-Гассеттаінші. Цієї ж думки дотримувались і митці. Наприклад, Й. Бродський був впевнений, що цивілізація гине. Єдине, що зближувало таких різних людей, була невіра в прогрес і в можливість накопичення позитивного досвіду.
З цього приводу іронізував Йосиф Бродський, стверджуючи, що історія людства - це всього-навсього історія костюму.
Коротше кажучи, помилки і омани минулого (як і технічний прогрес) не убезпечують від повторення їх в майбутньому.
У зв'язку з глобалізацією світу світоч німецької філософії Г.-Г. Гадамер закликав усе людство до нової солідарності: "Ніякий контроль не врятує нас від зловживання руйнівною зброєю, якщо ми не відновимо взаємного довір'я". Цього не досягнути швидкісною передачею інформації з одного кінця світу в інший, а тільки розумінням і повагою до великих світових релігій та інших життєвих форм. Філософ переконаний, що технічний прогрес не повинен бути самоціллю, а за мету людству може служити лише "окиття, в якому панують культура і різноманітність форм".
2.Ілюзія прогресу
Більша частина людей, які народилися після Другої світової війни, а це майже чотири п'ятих населення Землі, уявляють економічний прогрес як безперервний процес. На сьогодні валовий продукт, що виробляється на планеті, збільшився у порівнянні з серединою XX століття майже в п'ять разів. Світове сільське господарство розвивалося рекордними темпами. Високий рівень попиту на продукти харчування, зумовлений ростом чисельності населення і підвищенням його добробуту, сприяв збільшенню виробництва зерна в світі у 2,6 раза порівняно з серединою століття. Жодне покоління людей не бачило нічого подібного.
Всі ці успіхи, здавалося б, мусили стати приводом для тріумфу, та наведені цифри - лише ілюзія, перебільшена оцінка прогресу. Система національних рахунків, що використовується для оцінки економічного росту, дозволяє врахувати знос машин і обладнання, але не виснаження природних ресурсів Землі. За останніх 50 років людство умудрилось втратити майже одну п'яту частину родючого ґрунтового шару на орних землях, стільки ж великих тропічних лісів і десятки тисяч різних видів рослин і тварин. На-приклад, людство використовує для задоволення своїх потреб або просто розтринькує в результаті бездумного руйнування екосистем майже сорок відсотків органічних речовин, що створюються на суші в результаті фотосинтезу. Сьогодні всі визнають, що головне завдання людства полягає в тому, щоб задовольнити свої природні потреби, не ставлячи при цьому під загрозу інтереси майбутніх поколінь.
Продовжується інтенсивна експлуатація природних родовищ. Кістяк економіки України - хімічна, металургійна, вугільна і атомна промисловість. Криворізько-Донець-кий басейн - чемпіон Європи з викидів сірководню і хлору. За обсягом хімічних викидів у Чорне море Україна сто-їть після Німеччини і Польщі. В результаті станом на 1998 рік тільки 2 % річкової води в Україні придатні до пиття.
Одна тільки всесвітня техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС відкинула Україну в її розвитку далеко назад. Радіоактивне забруднення охопило 150 млн. кв. км території України, Білорусії, Росії з населенням біля 7 млн. чоловік. Тисячу роківпотрібно для того, щоб щезли останні наслідки катастрофи.
Український біолог проф. Коновалов впродовж багатьох років вивчав наслідки радіоактивних викидів четвертого реактора АЕС. Вчений довів, що для ліквідації всіх мутагенних наслідків популяції людей в Україні потрібно не менше 40 поколінь. Тобто для повного одужання населенню України потрібно 800 років, оскільки зміна поколінь відбувається кожних 20 років. Такими є наслідки експлуатації "мирного атома". Можна собі
Loading...

 
 

Цікаве