WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Аспекти правової культури Заходу і Сходу - Реферат

Аспекти правової культури Заходу і Сходу - Реферат

порядок.
Цікаво, що з подібними судженнями виступав ще в 1909 році українсько-російський вчений, правник-мислитель європейського рівня Б. О. Кістяківський. В своїй праці "На захист права" він стверджує: "Немає одних і тих же ідей свободи особистості, правового устрою, конституційної держави, однакових для всіх народів і часів... Усі правові ідеї у свідомості кожного окремого народу отримують своєрідне забарвлення і свій власний відтінок".
ООН проігнорувала меморандум М. Герсковіца. В основу "Загальної декларації прав людини" нею була покладена універсалістська концепція прав людини. Згідно з нею, права людини єдині для представників всіх співтовариств світового порядку, незалежно від специфіки конституюючих ці співтовариства традицій і властивих їм принципів розуміння свободи. Змістовно ж ці універсальні права представляють собою саме постулати, що випливають з уявлень і морального кодексу однієї, а саме європейської культури (Л. Г. Іонін).
Ставало очевидним, що потрібна поглиблена розробка прав людини. її універсальні міжнародно-правові стандарти доповнюються регіональними, які базуються на врахуванні історико-культурної своєрідності окремих регіонів світу. В зв'язку з цим у Лондоні в 1970 році була видана друком книга Султан хусейна Табанде "Мусульманський коментар до Загальної декларації прав людини. В 1981 році в Парижі вийшла в світ "Загальна ісламська декларація прав людини". Вона була підготовлена неурядовою організацією - Ісламською радою Європи (ІСЄ). З одного боку, цей доку-мент відтворив багато які з мусульмансько-реформаторських постулатів, а з другого - був прямим відгуком на євро-американський варіант постановки питання про права людини. На жаль, в євроамериканських країнах ні книзі, ні документові не надали належної уваги.
В минулому колонізатор з Заходу впевнено насаджував по світу свої закони. Проте з розпадом в 60-х роках XX століття глобальної колоніальної системи світ став з великою підозрою відноситися до євроамериканських норм права. Та й сам Захід засумнівався в універсальній придатності свого традиційного уявлення про право, особливо для незахідних культур. Право, яке раніше здавалося "природним", виявилося всього лише "західним". А багато хто стверджує, що воно й для Заходу застаріло (Гарольд Дж. Берман).
Отже, неминучим виявляється таке становище, коли ідея втілення в життя універсальних (на думку ООН) прав людини або лишається утопією, якщо їх не відстоюють там, де вони порушуються, або виявляється засобом, який використовується для задоволення власних потреб країнами - лідерами співтовариства. А це теж є порушенням прав людини.
Демократія - це оптимізована сукупність законів, за якої громадяни відчувають себе вільними. Народовладдя не можна накинути народові насильно. Навпаки, демократія повинна народитися з потреб освіченого, культурного суспільства. Насильно, штучно можна насадовити лише диктатуру, а демократія повинна вирости. У євроамериканській демократії влада народу заснована на величезній внутрішній відповідальності кожного громадянина. Йому не треба примушувати себе до нормальної і відповідальної соціальної поведінки. На Заході громадянин підготовлений до неї історично, тому він сприймає демократичні норми, як такі, що не потребують пояснення. Це його спосіб життя. Там відбулося не лише вдосконалення системи державної влади і законодавства, а й розвиток кожним громадянином своєї політико-правової культури.
Виховання громадянами в собі національної та громадянської свідомості, поваги до протилежних світоглядних та конфесійних поглядів є одним з найважливіших факторів суспільної гармонії. Інакше стають фактично нездоланними труднощі демократичної консолідації в країні в умо-вах багатопартійної системи.
У світі є 31 країна з режимом стійкої демократії. Вони існують не менш ніж 25 років. І тільки чотири з них мають президентські режими - Венесуела, Колумбія, Коста-Ріка і США, але не більше двох політичних партій в кожній з цих країн. Безсумнівно, що приклад США сприяв стійкій популярності цієї форми правління. Більш ніж за 200 років американці створили такі страхувальні механізми, які компенсують недоліки президентства: доцентрову і прагматичну двопартійність, мажоритарну систему виборів, федералізм, ротацію держслужбовців, функціональний чи-новницький кар'єризм, принцип старшинства в конгресі, лобізм тощо.
Бомбардування Югославії авіацією НАТО в 1999 р., яким завершилось XX століття, знаменує собою переважання права сили над силою права. США стали втручатися у внутрішню політику країн Європи. Це нагадує світ часів Римської імперії, коли римляни визначали спосіб життя підкорених ними народів. А ми вже знаємо, що у витоків західної цивілізації лежить так звана "римська ідея", тобто ідея універсальної цивілізації. Рим дав середземноморському світу свій кодекс і перший закон народів. В сучасному світі те, що ми називаємо міжнародним правом, було розроблено і утверджено західною цивілізацією і в цілому відображає перш за все її інтереси і цінності.
Тому сучасний Захід шукає шляхи інтеграції світу на основі перш за все своїх економічних і політичних досягнень. А там, де вони не утверджуються, схильний, як ми бачимо на прикладах Югославії або Афганістану, вдаватися до воєнної сили. Цей новий світовий порядок вже не буде базуватися на принципах державного і національного суверенітету і на рівноправності народів.
В сучасному світі більшість демократій є неконсолідованою. Тому в них політичні і громадянські права реалізуються в основному на виборах. Все ж решта - влада закону, права власності, поділ властей, свобода слова, зборів і віросповідань - не гарантовані. Такий лад отримав назву "делегованої демократії", тобто зовнішньо схожої на представницьку демократію.
Жовтнева соціалістична революція 1917 року в Росії стала початком нової ери, в якій соціалістичне право замінило собою капіталістичне. В основі постулатів комунізму, як і християнства, закладені принципи справедливості і соціальної рівності. Доктрини комунізму набули святості одкровення, а його керівники - ореол вищих священнослужителів. Партійна ієрархія була копією ієрархії церковної.
Відповідними християнським були і правові постулати соціалізму. Радянський "Моральний кодекс будівника комунізму" був копією "Десяти заповідей" з Біблії. "Кодекс" вивчали школярі і студенти в школах і вузах СРСР. Він був покладений в основу радянської правової політики.
Після розпаду Радянського Союзу багато хто з колишніх радянських республік, як і Україна чи Росія, обрали "делеговану" формуправління. Це пов'язано зі спадкоємністю політичних еліт цих країн. Тобто стара номенклатура продовжує функціонувати в новій системі влади. У кожній з таких країн утворилось два суспільства, що знаходяться в стані ворожнечі. Тому і трансформація життєвого устрою йде дуже повільно і болісно. А глибина і гострота соціальних суперечностей блокує розвиток демократичних інститутів.
З погляду універсалістського сенсу будь-яка цивілізація чи культура повинні до певної міри визнати людину головною цінністю всього сущого. Тільки за такої умови вона стане дійсно гуманістичною. Така культура повинна не тільки зберігати цю цінність, але й захищати її, забезпечувати їй можливість вільного самовираження, в чому й полягає суть будь-якого права.
Однак, правда й те, що людина з погляду вічності не цінніша за будь-який інший біологічний вид, який існує на планеті.
Loading...

 
 

Цікаве