WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Традиційний одяг XVIII—XIX ст. у контексті загальноєвропейської культури. Відмінності в костюмі Ліво- й Правобережжя - Реферат

Традиційний одяг XVIII—XIX ст. у контексті загальноєвропейської культури. Відмінності в костюмі Ліво- й Правобережжя - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Традиційний одяг XVIII-XIX ст. у контексті загальноєвропейської культури. Відмінності в костюмі Ліво- й Правобережжя
Розвиток українського костюма цього періоду відбувався у своєрідних соціально-культурних і політичних умовах. З одного боку, Україна продовжувала зміцнювати зв'язки з зарубіжною Європою, а з іншого - вона перебувала в залежності від Росії. Щоправда, остання в особі Петра І прагнула увійти до загальноєвропейського культурного процесу, посиливши орієнтацію на Захід. На відміну від Росії Україна впліталась у цей процес більш органічно, поскільки була й залишалася важливим осередком духовної культури, що притягав до себе іноземців як Заходу, так і Сходу.
Московія ж тільки-но "прорубала вікно в Європу", цілеспрямовано форсуючи зближення з нею, що нерідко досягалося впровадженням суто зовнішніх атрибутів. Зокрема, у костюмі штучно порушувалися традиційні елементи та силоміць насаджувалися нові, європейські. Так, згідно з указом Петра І заборонялося з'являтися при дворі в "російському" вбранні; за словами сучасниці, "іноземна манера спостерігалася і в етикетах, і в хатніх лаштунках, і в уборах, і в столах". Усе це стосувалося насамперед вищих верств суспільства. Селянам, як і раніше, дозволялося носити "образ і подобіє Божіє" - бороду.
Загалом петрівські реформи за всієї своєї позитивної спрямованості значно послабили усталені культурні зв'язки між поколіннями, а у певному сенсі й міжсоціальні зв'язки.
Дедалі посилювалися прагнення придворної знаті до розкоші у побуті та в одязі, спроби наслідувати спосіб життя Західної Європи. Одначе це поки що не відповідало об'єктивному станові культури та економічного розвитку імперії.
Костюм "благородних мужів" петрівської епохи складався з дорожнього кафтана, поли якого обшивалися позументом, довгого камзола, коротких пан-талонів, черевиків із багатьма пряжками та довгих панчіх. На голову вдягали завиту перуку та прямокутного капелюха.
Найбільше віддалився від традиційного вбрання жіночий одяг. Якщо давні моральні норми наказували жінці закривати волосся, то нові, навпаки, допускали глибоке декольте, відкриті руки та голову. Талія затягувалася вузьким і високим корсетом, спеціальні каркаси з китового вуса - фіжми - підтримували форму широченних суконь, які викінчувалися довгими шлейфами. Волосся жінки укладали у складну зачіску. Із традиційних звичаїв збереглися лише накладання на обличчя рум'ян і білил, підведення брів та очей. Нові види верхнього вбрання знаті - дорогі, шиті золотом зипуни, жупани, літники - передавалися у спадщину і використовувались у святковому костюмі, доки не зношувались.
Розквітом придворної моди були часи імператриць Анни та Єлизавети. На численні бали, парадні виїзди, полювання придворні мали з'являтися в яскравих багатих нарядах, причому вдягати одне вбрання двічі суворо заборонялося. Вельможі змагалися між собою у розкоші костюмів. За царювання Катерини II вони стали ще більшими розтратниками, у будень носили золототканий із шитвом одяг, парадні ж кафтани повністю обшивали діамантами. Це був період максимального використання в одязі діамантів і кольорового каміння.
Придворні дами носили складні вироби з дорогого жовтого шовку на фіжмах. Фасони були різноманітні. Зокрема, під впливом французької моди ввійшли до вжитку костюм "а ля Ватто" - з широкою задрапірованою складою по спині, круглі сукні з довгим шлейфом, а також сукні з глазету (різновид парчі) з відкидними рукавами.
Реформи Петра І викликали певну двоїстість культури Росії та Лівобережної України ("Малоросії"), що входила до її складу. Прилучення вищих верств суспільства до західноєвропейських цінностей призводило до нівелювання національних рис. З іншого боку, різкі відмінності умов життя населення великих міст і глибокої провінції сприяли збереженню у побуті останньої патріархальних звичаїв і традицій. Водночас відбувався і неминучий взаємовплив культур різних верств суспільства, міста й села.
Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. побут придворної знаті, найзаможніших поміщиків, дворянства, аристократії продовжував орієнтуватися на західноєвропейську моду, законодавцем якої утвердила себе Франція. У Російській імперії, як і в усій Європі, після тривалого панування стилю бароко дістав поширення класицизм, після нього - романтизм, а на рубежі XIX-XX ст.- модерн. Риси західноєвропейської культури в різних регіонах імперії набували своєрідного національного за-барвлення і проникали навіть у селянський побут.
Традиційний український одяг цього періоду рельєфно віддзеркалює соціальну структуру суспільства. В костюмі української знаті, як і раніше, використовувалися дорогі місцеві та імпортні матеріали. Крім того, наявнішими стали західноєвропейські, а також східні впливи, переосмислені та пристосовані до місцевих умов. Це можна простежити у назвах одягу, його видах, крої, оздобленні. Свої особливості в одязі мало духовенство; його вбрання зберегло форму давньоруської та візантійської ризи з незрівнянним багатством її золотого ткання, прикрас, культової атрибутики. Для виготовлення нарядного жіночого й чоловічого вбрання заможних меш-канців Лівобережжя вживали багато орнаментовані шовкові тканини - пар-чу, оксамит, штоф. Характер орнаментації відповідав ренесансному та бароковому стилям. Тканини прикрашалися досить великими елементами стилізованих квітів, листя, плодів, вписаних у різноманітні медальйони. Окрім привізних, в ужитку були й дорогі місцеві тканини. Ще з XVII ст. в Україні розвивається золототкацьке виробництво у Бродах, Слуцьку та інших містах.
Використання багатокольорових орнаментованих коштовних тканин було продовженням культурних традицій Київської Русі, яке підтримувалося постійними торговельними стосунками з країнами Заходу і Сходу. Такі тканини йшли
Loading...

 
 

Цікаве