WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Особливості моди народів Африки - Реферат

Особливості моди народів Африки - Реферат

голові не буде цієї споруди, то вітер і сонце виб'ють із неї все, що духи вклали. Щоб корж не зменшувався, до нього весь час додавали нові прошарки глини. Чоловіки також носили на кінці списа зроблені з дерева підголівники для збереження цієї дивної зачіски. Підголівники прикрашали різьбленням, малюнками, шкірою.
Цікавою була чоловіча зачіска африканського племені боран, яка нагадувалаїжака. Змазане смолою, оформлене у вигляді голок волосся стирчало у різні боки. Посередині голови волосся було коротшим, з боків - довшим. Час від часу його підбивали дерев'яними паличками або гребенем, надаючи зачісці круглої форми. Поверх такої зачіски надівали тканину, формуючи її в чалму. В результаті утворювалася велика куля. Зустрічалися зачіски з горизонтальними та вертикальними проділами, підстриганням волосся, різноманітними малюнками.
Заможні люди носили зачіски з рівно підстриженого волосся, гладенькі, змазані глиною, жиром, прикрашені квітами, стрічками, шнурами, гілками.
Незвичними були зачіски із застосуванням штучного волосся. Це високі, до 50 см, зачіски, що нагадували валик, їх прикрашали намистом, кольоровими нитками, порошком, додавали глину, сік трав. Особливо цінувалося чорно-блакитне пір'я райських" птахів.
В африканських племенах існували дивовижні обряди. Так, якщо чоловік готувався до шлюбу, він робив велику і круглу зачіску, яку зверху прикрашав кошиком із гілок верби або льону. З цією зачіскою чоловік в очікуванні шлюбу перебував у лісі, після чого волосся стригли, а голову змазували жиром тварин.
Рис. 7.59. Прикраси африканців
У деяких племен волосся накручували на дерев'яні палички й укладали рядами. Зверху наносили сік трав, червону глину, смолу, кізяки.
У зачісках африканських народів ще й досі побутує звичай єднання роду зачісками. Декілька родичів стригли волосся, яке складали у глиняний глечик. Робили суміш із піску, води, глини і зрізаного волосся. Потім ділили її на кілька частин, скачували в плоскі коржі й клали на маківку. Це був символ споріднення, що передавався з покоління в покоління. Навіть якщо помирав батько, його глиняний символ належав старшому синові, який продовжував рід.
У деяких племен, крім гілок, шнурів і глини, що абстрактно прикрашали зачіску, робили форми, які нагадували гриву лева, гребінь півня, роги тварин, крила птахів. Ці споруди доповнювали пір'ям страуса, бісером, мушлями, риб'ячими кістками, паличками, травою, кошиками з гілок верби. За формою вони нагадували кулі або конуси. У свята такі зачіски прикрашали пір'ям колібрі.
Найпопулярнішою африканською зачіскою була така: пасма волосся на маківці ховали під глиняною формою, а те, що залишалося поза формою, стригли.
Велику увагу африканці приділяли прикрасам, які доповнювали зачіски, одяг, тіло. Чоловічі прикраси робили з мушель, камінців, шкаралупи яєць, глини, зубів тварин. Улюбленою прикрасою чоловіків було намисто (рис. 7.59).
Жінки віддавали перевагу намисту, прикрасам із соломи та глини, металевим обручам, які прикрашали шию. Робили також прикраси з кісток риб і крокодилів, плодів рослин, бісеру.
Особливо популярним у народів Африки були амулети, яким надавали великого значення, вірили в їхню магічну силу. Амулети носили на шнурку на шиї або на одязі.
Зустрічалися й дивовижні прикраси. Наприклад, воїни племені банту прикрашали одяг великою кількістю дзвоників, на пальці рук і ніг надівали багато кілець. Жінки надівали на шию кільця, кількість яких із часом збільшувалася, на руках і ногах носили браслети у вигляді змій.
Жінки в Бенині носили прикраси з коралів та агата. Це були особливі прикраси, які вручали вожді племені, їх неможливо було губити, бо за це суворо карали.
Крім начіпних прикрас, у народів Африки велике значення мало татуювання. Кожне плем'я мало свої малюнки, узори. Татуюванню надавали великого значення, воно переходило з покоління в покоління. Це були справжні витвори мистецтва. Поступово зміст татуювання втрачався і залишалася тільки традиція розмальовувати тіло. Процедура татуювання була дуже болісною. Майстер брав гостру кістку або мушлю, малював нею узор на шкірі людини, а потім засипав деревним вугіллям, кольоровим порошком.
Жінки розмальовували тіло червоною та жовтою фарбами. Використовували духмяні трави, олію, настоянки, якими для блиску змазували тіло.
Крім декоративних прикрас і косметики, африканці в свята користувалися головними уборами як доповненням до зачіски. Це були різноманітні тіари, що порушували природні пропорції своїми великими розмірами. Жінки скручували у вигадливі форми шматки строкатих тканин і прикрашали ними голову. Носили солом'яні капелюхи, головні убори з пір'ям.
Весільні зачіски прикрашали тонкими сріблястими сітками, які прикріплювали за допомогою гребінців. У Конго дівчата та жінки прикрашали зачіски широкою стрічкою. Волосся приховували від стороннього ока під конусоподібним головним убором, а дома обмежувалися круглим капелюшком, прикрашеним бісером.
Жінка вождя племені носила на голові незвичайне кубло. Це були складені в декілька ярусів широкі смуги тканини, до яких прикріплювали ікла собак, кольорове пір'я.
Взагалі африканські зачіски приваблюють самобутнім мистецтвом плетіння та оформлення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будур Н. История костюма. - М.: Олма-Пресе, 2001.
2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. - К.: Мистецтво, 2003. 26 с.
3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. - М.: Иск, 1968.
4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. - 320 с.
5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. - СПб.. 1910. - 176 с.
8. Матейко К. М. Український народний одяг. - К.: Наукова думка, 1996.
9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. - 112 с.
10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. - М.: Аваита, 2002.
11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
12. Пономарьжов А. Українська минувшина. - К.: Либідь, 1993.
13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. - К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. - К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.
15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. - К., 1961.
16. Ясіевич В. Про стиль і моду. - К.: Мистецтво, 1968.
Loading...

 
 

Цікаве