WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Зачіски у стилі бідермейєр - Реферат

Зачіски у стилі бідермейєр - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Зачіски у стилі бідермейєр
Після повалення наполеонівської імперії в Європі перевагу віддали новому стилю, який у моді й побуті набув назви бідермейєр, у мистецтві - романтизм. У світі моди пріоритет перейшов до Австрії. Прикладом для наслідування став герой літературного твору Людвіга Ейхродта Бідермейєруіюдерлюст - сільський учитель, пізніше успішний комерсант. Його смаки та погляди відповідали поглядам буржуазного суспільства. Кар'єра цього героя була прикладом для багатьох чоловіків.
Бідермейєр трансформував форми ампіру в дусі інтимності й домашнього затишку; в ньому відбилися як демократизм міщанського середовища, так і його смаки та вподобання. Найяскравіше цей стиль проявився у моді, яка до середини XIX ст. мала характерні риси фантазійного декору із відбитком міщанства. Ідеалом жіночої краси стала "світська левиця" із золотавим, мідно-каштановим або темно-каштановим кольором волосся, тонкою талією й замріяними виразними очима на блідому обличчі.
Характерною рисою зачісок були об'єми на скронях і маківці (рис. 4.6 а, б, в). Маючи єдину силуетну форму, вони практично не повторювалися за оформленням. Це були справжні витвори мистецтва.
Кожна жінка по-своєму розв'язувала проблему красивої зачіски. Для створення форм використовували буклі, локони, кучері, коси, петлі, джгути (рис. 4.7 а, б, в). Модними стали різноманітні проділи: зиґзаґ, поперечний, прямий, косий, боковий, У-подібний.
Дуже популярними були зачіски, в яких волосся від вуха до вуха, через середину тім'я, ділили поперечним проділом, збоку робили додатковий проділ.
Рис. 4.6. Зачіски у стилі бідермейєр:
а - портрет герцогині Ангулемської. Французька літографія (1823-1825);
б - В. Бичей. Портрет королеви Аделаїди, дружини Вільяма IV (1831);
в - Г. Ватт. Портрет дами (1830-1834)
Рис. 4.7. Жіночі зачіски з використанням буклів, джгутів, локонів:
а - з буклями, V-подібним проділом і бантом з волосся;
б- комбіновані зачіски;
в - із завитими локонами (портрет Олександри Муравйової)
З одного боку па скроні волосся щільно закручували в дрібні локони, а з другого - укладали об'ємну хвилеподібну форму, що переходила у велику буклю. Волосся, що залишалося на тім'ї й потилиці, збирали на маківці в "хвіст". З "хвоста" формували велику петлю і тонкі джгути або кіски, якими обв'язували петлю біля її основи. На потилиці знизу петлі кріпили прикрасу (бант, квіти, брошка або гребінець). Таку зачіску носили жінки на початку 20-х років XIX ст.
Наприкінці 20-х років переважна більшість зачісок стали ще ошатнішими. Популярності набула асиметрія, багато зачісок нагадували китайські (рис. 4.8. а б, в). Конструкції зачісок будувалися на основі каркасів, шиньйонів, уже готових деталей.
Модними стали пухнасті зачіски зі збитим волоссям на скронях у вигляді стружки, їх називали "збиті вершки", "навіяний сніг" (рис. 4.9 а, б}.
У середині 30-х років XIX ст. з'явилася зачіска з висячих локонів на скронях, прикрашена декоративним пір'ям, її назвали "а-ля Гортензія Манчіні".
У 40-х - 50-х роках на стиль бідермейєр помітно вплинув англійський романтизм, що проявився в довгих, правильної форми локонах - англезах. Ці охайні зачіски отримали назву "плакуча верба" (рис. 4.10).
б в
Рис. 4.8. Асиметричні зачіски 20 - 30-х років XIX ст.:
а ,б - з буклів і петель, оздоблена мереживом та пір'ям; із використанням штучного волосся; в - асиметричне оформлення зачіски
а б
Рис. 4.9. Зачіски "навіяний сніг":
а - доповнена бантом і квітами; б - доповнена тюрбаном
В останній період романтизму (40-ві роки XIX ст.) змінилися силуетні форми зачісок. Поширення набули високі пучки на маківці, при цьому волосся на скронях гладенько зачісували у вигляді півкола (рис. 4.11) або заплітали в коси й укладали "бубликом" на скронях, забираючи кінці волосся на потилицю, де знизу прикріплювали шиньйон чи пучок із кіс (рис. 4.12 а, б).
Рис. 4.10. Зачіска "плакуча верба" Рис. 4.11. Зачіска з півколами
на скронях і об'ємом на маківці
а б
Рис. 4.12. Зачіски 40-х років XIX ст.:
а - "бублик"; б- "ізабо" середньовічного типу
Зачіски доповнювали головними уборами, які в цей період також стали витворами мистецтва. Капелюшки типу "кибитка" багато прикрашали квітами, мереживом, стрічками, бантами, брошками, пір'ям. Ці ж прикраси використовували і для зачісок, доповнюючи вінками з троянд, черепаховими гребінцями, діадемами, аграфами. Ювелірні прикраси набули надзвичайної краси й витонченості. Гігієна тіла стала культом.
Чоловічі зачіски мало змінилися порівняно з початком XIX ст. Короткі стрижки домінували впродовж усього періоду панування стилю бідермейєр. Залишилося популярним завите волосся в зачісці "а-ля Каракалла". Зачіски типу "а-ля Титус" набули більшого об'єму над чолом у вигляді "кока" (рис. 4.13).
Волосся зачісували переважно до обличчя. У зачісці "подих вітру" на обличчя зачісували волосся навіть із потилиці (рис. 4.14).
Залишилися популярними проділи. З'явився наскрізний проділ, який починався від чола і закінчувався унизу на потилиці (рис. 4.15).
Він начебто поділяв зачіску навпіл. Під кінець довжина волосся дещо збільшувалася, зачіски завивали в локони або у хвилі (рис. 4.16).
Збереглася мода на бакенбарди "фаворит" (рис. 4.17 а), а також голене обличчя.
У деяких військових можна було побачити невеликі вуса, що доповнювали коротку стрижку й бакенбарди. В кінці панування стилю бідермейєр з'являються бакенбарди різних видів - "акулячі плавники", "ковбаски", штопороподібні та ін. (рис. 4.17 б, в).
Рис. 4.13. Варіант чоловічої зачіски "а-ля Титус" із більшим
об'ємом над чолом у вигляді "кока"
Рис. 4.14. Зачіска "подих вітру" Рис. 4.15. Зачіска з наскрізним
із зачісуванням волосся на обличчя проділом
Рис. 4.16. Зачіска із локонами і хвилями
Чоловічі зачіски доповнювали головними уборами у вигляді циліндра, ширококрисих капелюхів. До аксесуарів належали тростини, рукавички, парасольки, носові хусточки, годинники на ланцюжках, краватки.
Рис. 4.17.Бакенбарди різних видів:
а - "фаворит"; б- "акулячі плавники"; в - "ковбаски"
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будур Н. История костюма. - М.: Олма-Пресе, 2001.
2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. - К.: Мистецтво, 2003. 26 с.
3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. - М.: Иск, 1968.
4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. - 320 с.
5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. - СПб.. 1910. - 176 с.
8. Матейко К. М. Український народний одяг. - К.: Наукова думка, 1996.
9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. - 112с.
10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. - М.: Аваита, 2002.
11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
12. Пономарьжов А. Українська минувшина. - К.: Либідь, 1993.
13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. - К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. - К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.
15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. - К., 1961.
16. Ясіевич В. Про стиль і моду. - К.: Мистецтво, 1968.
Loading...

 
 

Цікаве