WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Зачіски східних народів - Реферат

Зачіски східних народів - Реферат

(для дівчат приблизно з 15 років).
Японія. Ця держава розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку та інших (усього близько 4000), оточених Тихим океаном, Японським, Охотським і Східно-Китайським морями. Панівна віра - буддизм і синтоїзм. Держава утворилася у VІІ-VІП ст. До 1868 р. Японія була закритою від усього світу країною, куди не допускали іноземців. Чимало запозичивши у Китаю, японська культура відрізнялася своєрідністю, вірністю історичним традиціям; японське мистецтво вражало європейців благородним лаконізмом і вишуканістю художніх засобів.
У XX ст. Японія стала високорозвиненою індустріальною державою із власним неповторним обличчям, визначеним поєднанням західних впливів із національними особливостями.
Характерною рисою японських чоловічих зачісок були різні "хвости", петлі з волосся, зібрані переважно на маківці, а також голена повністю або частково скронево-тім'яна зона.
Зустрічалися зачіски, в яких залишали невеликий пучок волосся на маківці, укладали його у вигляді петлі й зав'язували стрічкою. Кінець пучка був спрямований до потилиці. Навколо пучка волосся голили, а від середини потилиці залишали пряме волосся, яке рівненько підрізали на рівні шиї. Доповнювали подібні зачіски пишні від скронь до підборіддя бакенбарди.
Серед знаті популярними були зачіски з джгутоподібно скрученого волосся, яке кріпили шпилькою. Пасма зачісували догори від маківки. Іноді таку зачіску прикривали шовковим або оксамитовим чохлом.
Серед чоловіків літнього віку можна було побачити зачіску з прямим проділом і двома невеликими "хвостами" на скронях. Таку ж зачіску носили хлопчики до повноліття.
Більшість створеного в межах японської культури можна назвати мистецтвом. Жіноча мода - не виняток. Нанесення гриму вважалося знаком поваги де старших осіб, наділених владою. Для дами з'явитися перед батьком або чоловіком ненабіленою, ненарум'яненою, із зубами, не пофарбованими у чорний колір, вважалося непристойним. Жіночі зачіски виконували здовгого прямого, жорсткого, чорного волосся. Характерна риса їх - комбінація об'ємів, спрямованих догори, складність, симетрія. Всередині об'єми заповнювали чорними оксамитовими валиками, наповненими сухою травою. Спеціальні шпильки, стрічки, гребені, зроблені з дерева, дорогоціних металів, коралів, панцира черепахи, слугували кріпленням для зачісок. Зовні зачіски нагадували китайські, але їхні відмітні риси - відсутність асиметрії, чілок, проділів (рис. 7.41 а, б, в).
Рис. 7.41. Японські національні зачіски:
а - з помірним об'ємом; б - з компактними валиками; в - із спадаючими пасмами
Рис. 7.42. Зачіска японської гейші
Високі складні зачіски носили жінки з вищої знаті, які у святкових ви-падках покривали волосся фіолетовим напиленням. Щоб отримати справжні витвори мистецтва, перукарі годинами чаклували, споруджуючи вигадливі башти з волосся. Такі зачіски створювали на декілька днів і навіть тижнів.
У жінок із народу були спрощені зачіски, але при цьому національний колорит зберігався.
Імператриця у святкових випадках носила розплетене волосся або робила "хвіст" на потилиці, доповнюючи його штучним волоссям, щоб зробити довшим.
Зачіски чарівних гейш прикрашали маленькими віялами, які кріпили до шпильок боа і встромляли у вільний простір валиків. Шия завжди залишалася відкритою (рис. 7.42).
Усі валикоподібні зачіски складалися з чотирьох головних пасом: двох на скронях, тім'яного і потиличного. Саме з них робилися валики й петлі, які розміщували на маківці (рис. 7.43 а, б). Своєрідними були зачіски самураїв: подовжене волосся на скронях і потилиці збирали на маківці, протягали через бамбукову або картонну трубочку (іноді замість трубочки використовували тканину) й укладали створений "хвіст" на голену тім'яну зону (рис. 7.44). Носили також зачіски, зібрані знизу на потилиці у "хвіст", перев'язаний у кількох місцях стрічкою і спрямований до маківки, де він закінчувався петлею.
а б
Рис. 7.43. Валикоподібні зачіски:
а - з об'ємами на маківці; б- з об'ємами на скронях і маківці
Рис. 7.44. Зачіска самурая Рис. 7.45. Зачіска знатного чоловіка
Рис. 7.46. Дитячі зачіски
Серед чоловіків - представників знатної верхівки - особливо популярними були щіткоподібні зачіски різних варіантів. Деякі чоловіки обмежувалися оформленням щітки тільки в тім'яній зоні, а зі скронь і потилиці збирали подовжене волосся на маківці у вигляді петлі, підв'язуючи стрічкою (рис. 7.45).
Вишуканими були дитячі зачіски (рис. 7.46).
Японська культура значно впливає на європейський стиль. Все більше створюється зачісок на основі східного фольклору.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будур Н. История костюма. - М.: Олма-Пресе, 2001.
2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. - К.: Мистецтво, 2003. 26 с.
3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. - М.: Иск, 1968.
4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. - 320 с.
5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. - СПб.. 1910. - 176 с.
8. Матейко К. М. Український народний одяг. - К.: Наукова думка, 1996.
9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. - 112 с.
10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. - М.: Аваита, 2002.
11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
12. Пономарьжов А. Українська минувшина. - К.: Либідь, 1993.
13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. - К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. - К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.
15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. - К., 1961.
16. Ясіевич В. Про стиль і моду. - К.: Мистецтво, 1968.
Loading...

 
 

Цікаве