WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Зачіски стилю рококо - Реферат

Зачіски стилю рококо - Реферат

зачіска з драпірованою стрічкою
Леонар придумав і механізм, який давав змогу зачісці ставати меншою, коли дама користувалася каретою. В застосуванні косметики змін у цей період майже не сталося.
Наприкінці XVIII ст. популярною стала зачіска принцеси Ламбаль. її характерна риса - асиметрія. Волосся хвилясте зачісували від чола до маківки. З правого боку від маківки кріпили каркас із м'якого валика й начісували на нього волосся. Зверху на потилиці укладали три великих буклі, під ними - дрібні завитки, а знизу на потилиці залишали три пасма. Одне завивали штопороподібне, друге підгортали у вигляді петлі, третє робили коротшим і завивали легкою хвилею.
Рис, 3.15. Зачіска принцеси Ламбаль
Зверху зачіску прикрашали бантом і стрічками, доповнювали квітами, розміщеними асиметрично. Зачіска мала величезний успіх; було розроблено велику кількість її варіантів (рис. 3.15).
Більшість зачісок у період панування рококо виконувалися на перуках. Це вимагало великої кількості штучного волосся, шиньйонів, різних доповнень. Наприкінці XVIII ст. замість білих пудрених перук, з'явилися каштанові, мідні, золотаві, руді.
Чоловічі зачіски стилю рококо порівняно з попереднім стилем стали менші за розміром (рис. 3.16), їх щільно покривали пудрою.
Як правило, перуки були без проділів, із невеликим збитим об'ємом над чолом, горизонтальними буклями на скронях і "хвостом" на потилиці. Маючи ті самі характерні риси, чоловічі зачіски все ж зустрічалися у великій кількості модифікацій.
Наприклад, зачіска "кйо" була популярною серед придворних. Вона мала характерні риси стилю, її доповнювали на потилиці чорним бантом (рис. 3.17). А вкладенийдо спеціальної сітки або мішечка "хвіст" мав нову назву - "а-ля гаманець".
Коли волосся на скронях спускали донизу, трохи закручуючи або залишаючи стирчати у боки, таку зачіску називали "крила голуба" (рис. 3.18). Деякі чоловіки носили зачіски з укладеними від скроні до скроні, через тім'я, правильними рядами буклів.
Залишок волосся гладенько зачісували на потилицю і спускали в "хвіст" на рівні шиї, де його перев'язували стрічкою в один-два етапи або підгортали у вигляді петлі. Ця зачіска мала назву "а-ля катоган" (рис. 3.19).
Рис. 3.16. Чоловічі зачіски стилю рококо
Рис. 3.17. Зачіска "кйо" Рис. 3.18. Зачіска "крила голуба"
Рис. 3.19. Зачіска "а-ля катоган" Рис. 3.20. Перука "три молоточки"
Зачіски "свинячий хвіст", "хвіст щура", "хвіст миші" мали замість вільно спущеного волосся на потилиці тонку кіску, тонкий джгут або жорсткий "хвіст", які додатково перев'язували ремінцями чи вставляли всередину дріт. Деякі чоловіки використовували спеціальні футляри. Часто кіски, джгути, "хвости" були знімними.
Особливо модною вважалася перука "три молоточки". Мабуть, це од-на з небагатьох перук, що мали прямий проділ. Він поділяв волосся на два боки. Від проділу до скронь волосся завивали хвилясто, поступово переходячи на кучері на скронях. Потім у напрямку до потилиці й по всій середньопотиличній зоні горизонтальними рядами укладали буклі. Знизу на потилиці залишали три пасма; середнє пасмо, найкоротше, завивали штопороподібне, а з боків пасма підгортали у вигляді петель і зав'язували стрічками. Зачіска мала декілька варіантів, її спрощували, збиваючи об'єм на тім'ї, середню зону потилиці зачісували гладенько, знизу в два-три ряди укладали буклі або валики, а під ними кріпили постижні деталі (хвилясті та петлеподібні пасма). Перуку посипали пудрою (рис. 3.20).
Під кінець панування стилю рококо у чоловічій моді з'явилися зачіски з частково стриженим волоссям. Наприклад, при виконанні зачіски "їжак" підстригали скроні, чуб (його зачісували від обличчя), вся тім'яна зона та верхня частина потилиці. Знизу залишали подовжене волосся, яке по колу укладали у вигляді петель. До такої зачіски іноді кріпили "хвіст". Подібні зачіски робили не тільки на перуках, а й на своєму волоссі. Пудра в зачісці на той час вийшла з моди.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будур Н. История костюма. - М.: Олма-Пресе, 2001.
2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. - К.: Мистецтво, 2003. 26 с.
3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. - М.: Иск, 1968.
4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. - 320 с.
5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. - СПб.. 1910. - 176 с.
8. Матейко К. М. Український народний одяг. - К.: Наукова думка, 1996.
9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. - 112 с.
10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. - М.: Аваита, 2002.
11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
12. Пономарьжов А. Українська минувшина. - К.: Либідь, 1993.
13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. - К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. - К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.
15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. - К., 1961.
16. Ясіевич В. Про стиль і моду. - К.: Мистецтво, 1968.
Loading...

 
 

Цікаве