WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Зачіски стилю модерн - Реферат

Зачіски стилю модерн - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Зачіски стилю модерн
Провідний стильовий напрям кінця XIX - початку XX ст. у культурі та мистецтві має назву "модерн". Під цим поняттям слід розуміти прикмети сучасного, новітнього стилю. Модерн виник як протест проти міщанської еклектики та внаслідок наміру створити абсолютно інший "смак" епохи. Прогресивні риси модерну дали поштовх до розвитку нових творчих напрямів, таких, як конструктивізм і функціоналізм. У цей час єдиний напрям у галузі моди відсутній. Більшість використовувала зручні моделі, їх зміна відбувалася швидко. Законодавцями моди виступали актори, співаки, спортсмени. Популярними стали асиметричні форми, вигадливі обтічні лінії; відзначалося захоплення романтизмом та історією (антична, середньовічна мода, слов'янські й східні мотиви).
Це був час відкриттів і винаходів у перукарській справі й косметології. У 1880-х роках німецький перукар І. Мейєр вперше використав плоске накручування волосся для завивання. Це дало змогу поєднати в одній зачісці локони різних видів. У 1884 р. перукар Фішер винайшов метод завивання "мертвого" волосся (для постижерних виробів). У 1891 р. видатний винахідник Едісон відкрив, як застосувати електрику для завивання волосся.
У жіночій моді деякий час залишався актуальним 8-подібний силует сукні; підкреслювалися тонка талія, пишні груди.
Дедалі частіше зустрічалися зачіски з ондульованим волоссям (рис. 4.31 а, 6). Активна текстура стала основою зачісок.
Хвилеподібні, асиметричні форми зачісок нагадували романтичні моделі попереднього періоду (рис. 4.32).
Зачіски "бандо" у період модерну нагадували "бандо Ежені" - імператриці Євгенії. Зачіски конусоподібної форми створювали як з прямого, так і з ондульованого волосся (рис. 4.33 а, б).
Великою популярністю користувалися накладні шиньйони та окремі постижі у вигляді локонів, пучків, буклів. У період російсько-японської війни (1904-1907) стали модними зачіски з валиками; вони трохи нагадували японські й доповнювали їх гребінці, декоративні шпильками.
а б
Рис. 4.29. Бакенбарди: а - заокругленої форми; 6 - із загостреними кінцями
Рис. 4.30. Бороди і бакенбарди:
а - круглі бороди "жабо" з вусами;
б- клиноподібні бороди; в - бакенбарди
Рис. 4.31. Зачіски з ондульованим волоссям: а - хвилеподібна, прикрашена мереживом; б - з об'ємом над чолом
Хвилясте волосся міцно увійшло в моду. Час вимагав докорінних змін у технологіях. Технічний прогрес впливав на перукарське мистецтво. У 1904 р. німець Карл Неслер винайшов особливу термічну завивку; хвилястість волосся зберігалася протягом кількох місяців. У моду перманент увійшов на початку XX ст. і дуже довго був популярним. Протягом 1909-1925 рр. провідні перукарі багатьох країн (Неслер, Мейєр, Шифф, Ежен, Лямер, Уеллс) проводили експерименти з хімічними сумішами та різними інструментами для надання перманенту природного вигляду. З 1912 р. в розпорядженні перукарів з'явилися філіровочні ножиці та електричний фен - громіздкий агрегат, який поступово вдосконалювали.
Волосся завивали як горизонтально, так і вертикально, використовуючи для цього пару, а згодом - електрику. Ця технологія зберігалася майже до кінця XX ст. Хоча термічна завивка й стала у період модерну основною, однак перукарі успішно продовжували користуватися щипцями Марселя. Деякі жінки, не маючи фінансових можливостей зробити професійну завивку, в домашніх умовах дрібно накручували волосся або заплітали багато кісок і потім їх розчісували. Так з'являлася
Рис. 4. 32. Хвилеподібна, асиметрична форма зачіски
а б
Рис. 4.33. Зачіски конусоподібної форми:
а - вертикальна, прикрашена наколкою; б - горизонтальна пишна форма з активною текстурою волосся, яку потім укладали валикоподібне.
У період Першої світової війни багато жінок пішли на поля битви санітарками. У зв'язку з цим для зручності більшість із них підстригали волосся. З'явилися стрижки "російська", "а-ля гарсон", "під хлопчика". Поширенню моди сприяли зірки німого кіно, співаки та інші знаменитості. Стали популярними стрижки "бубі копф", "боб". Більшість стрижок укладали хвилями за допомогою гарячих щипців або пальців рук. Різноманітність стрижок полягала в оформлені хвиль, розміщенні проділів (рис. 4.34 а, б, в). Така мода не означала відмови від довгого волосся. Пе-рукарі виконували зачіски з довгого гладенького чи завитого волосся, розділеного на проділ і зав'язаного у вузлик або пучок знизу на потилиці (рис. 4.34 г).
У період модерну серед жінок домінував темний колір волосся, але блондинки також мали успіх. Головні убори, що доповнювали зачіски, були різних розмірів - від невеликих капелюхів із вуалями до дуже великих з пір'ям, брошками та драпіруванням. Зачіски і головні убори оздоблювали шовковими або оксамитними стрічками з аграфами, намистом, коштовностями (рис. 4.35).
У чоловічій моді перевагу віддавали елегантності, діловитості, практичності. Чоловіки майже не змінили зачісок. Як і раніше, у моді була охайна стрижка (рис. 4.36 а, б, в, г, д), дбайливо доглянуті борода й вуса, для яких використовували спеціальні помади, воски, фарби, бріоліни. Капелюх, тростина, парасолька, годинник на ланцюжку, пенсне, краватка - ось аксесуари галантного чоловіка в період модерну.
Рис. 4.35. Зачіски у стилі модерн
Рис. 4.34. Стрижки часів Першої світової війни:
а, б- стрижка "бубі копф"; в - "боб"; г - технологія виконання зачіски
з вузлом
г д
Рис. 4.36. Вигляд галантного чоловіка у період модерну:
а - зачіска, доповнена бородою "хвіст ластівки"; б - зачіска, доповнена
бородою "жабо"; в - зачіска, доповнена бородою "лопатка"; г - зачіска,
доповнена овальною бородою; д - зачіска, доповнена роздвоєною квадратною бородою
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будур Н. История костюма. - М.: Олма-Пресе, 2001.
2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. - К.: Мистецтво, 2003. 26 с.
3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. - М.: Иск, 1968.
4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. - 320 с.
5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. - СПб.. 1910. - 176 с.
8. Матейко К. М. Український народний одяг. - К.: Наукова думка, 1996.
9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. - 112 с.
10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. - М.: Аваита, 2002.
11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
12. Пономарьжов А. Українська минувшина. - К.: Либідь, 1993.
13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. - К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. - К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.
15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. - К., 1961.
16. Ясіевич В. Про стиль і моду. - К.: Мистецтво, 1968.
Loading...

 
 

Цікаве