WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Рекреація, туризм і дозвілля: тлумачення і співвідношення понять - Реферат

Рекреація, туризм і дозвілля: тлумачення і співвідношення понять - Реферат

насолоджувалися спокоєм сільських ландшафтів і знаходили у них сховок від міської метушні. Поступово сформувалося стереотипне уявлення про ідеальний ландшафт, важливими елементами якого є розкішний луг, затінений лаврами і в'язами, струмок із прохолодною й чистою водою. Це - куточок, де панує вічна весна, де невідомі дощі й буревії, мороз і спека.
Таким чином, саме античність дала світові еталон ідеального місця для відпочинку, що знайшло своє відображення у творах мистецтва, і запропонувала класичну схему організації рекреації, головними складниками якої є втеча від міста, усамітнення і споглядання куточків "дикої" природи. Саме такий підхід у поєднанні із активним відпочинком останнім часом відроджує екологічний туризм.
Зовсім іншим духом пронизане ставлення до природи і дозвілля у ранньохристиянську епоху. Всі помисли людини тієї доби були звернені до прийдешнього світу, до "царства Божого". Вважалося, що гріх закрадається навіть у душу того, хто отримує естетичну насолоду від споглядання природної краси. Тому аскетизм на тривалий час стає моральною поведінковою нормою і сприяє зародженню руху самітників-анахоретів, найбільш характерного для східної гілки християнства на етапі його становлення.
Середньовічна рекреація була не лише часом відновлення психофізичної енергії, відпочинку, а й перетворилася на своєрідну соціальну"візитну картку", ставши надзвичайно витратною і показною у своїй розкоші. Наявність вільного часу в індивідуума і його використання для отримання насолоди стали ознаками благородного походження, багатства і вла-ди на противагу "рабському" часові праці.
Таке сприйняття вільного часу, певною мірою, характерне і для наших днів. Але воно, переважно, стосується багатої аристократичної верхівки індустріального та постіндустріального суспільств.
Зовсім інше етичне підґрунтя дозвілля запропонували християнські протестантські течії. Духовною основою існування людини проголошується робота і служіння Богу. Відпочинок же розглядається як ледарство і марна витрата часу. Саме ця релігійна доктрина стала невід'ємною етико-моральною нормою в часи промислової революції та формування індустріального суспільства і лишається істинною для значної частини населення й сьогодні.
Протестантська трудова етика розглядає роботу як основну мету життя, а роль рекреації зводиться до відновлення сил для того, щоб робота могла виконуватися ще краще. Така інтерпретація рекреації стала невід'ємною частиною індустріального і постіндустріального суспільств.
Власне трактування проведення вільного часу пропо-нує і православ'я. Православні релігійні канони відпочинок людини пов'язують із її якомога повнішим відстороненням від мирських проблем і повній віддачі себе служінню та спілкуванню з Богом через систему відповідних інституцій. По суті, увесь свій вільний час православний віруючий має присвячувати своєму духовному збагаченню, точніше, спасі-нню своєї душі.
Протягом тривало історичного періоду дозвілля мало чітке значення і відігравало свою роль. У Давній Греції і Римській Імперії, в середньовічні і пуританські часи було закладене етичне, естетичне і моральне підґрунтя використання вільного часу - сучасної рекреаційної діяльності. Її основою у кожному випадку було соціальне життя, яке формувало стереотип поведінки людини в її вільний час.
Сучасна рекреаційна діяльність набуває популярності через те, що вона оцінена не лише як знаряддя фізичного і духовного збагачення, а й тому, що перетворилася на обов'язковий модний атрибут людини, що здобула певного успіху у житті і, що є найголовнішим, приносить прибуток, ставши потужним сектором індустрії.
На зміну епосі створення культури прийшла епоха її масового споживання; на зміну епосі завоювання і підкорення природи прийшла епоха її збереження. І культура, і природа, точніше, об'єкти культурної атракції і привабливі для відпочинку природні ландшафти стали товаром, а рекреація, туризм перетворилися на акт споживання цього товару.
Таким чином, короткий огляд винесеної в заголовок проблеми дозволяє зробити такі висновки:
1. надзвичайно складно запропонувати універсальні визначення понять "дозвілля", "рекреація" і "туризм", оскільки їх семантичне наповнення міняється в залежності від контексту і завдань конкретних досліджень;
2. дозвілля доцільно інтерпретувати як часове поняття, а рекреацію і туризм - як поняття про дію, спосіб організації вільного від роботи часу;
3. підґрунтя сучасної рекреаційної діяльності і уявлення про її доцільність, необхідність і способи реалізації закладене в давньогрецькі і давньоримські часи;
4. в епоху античності сформувалося уявлення про ідеальний для відпочинку ландшафт, яке з певними видозмінами дійшло до наших днів;
5. прагнення людини отримати якісний відпочинок стало головним чинником формування потужної індустрії туризму;
6. рекреація і туризм - акт індивідуального споживання культурних надбань людства й естетико-енергетичного потенціалу природних атракцій.
Knudsoп D. M. Outdoor Recreation. - New York, London: Macmillan Publishing Company & Collier Macmillan Publishers, 1984.
Gordes K. Millennium Trails and Scenic Byways: Recreation in the 21st Century // The Journal of Physical Education, Recreation & Dance, Jan 2001 №72 i1. - Р. 21-32.
Hall C. M., Page S. J. The Geography of Tourism and Recreation: Environment, Place and Space. - New York: Routledge, 1999.
Книга Буття, 2; 2-3.
Для пересічного американця звичною є кількасот кілометрова поїздка на автомобілі наприкінці робочого тижня з метою розваг чи відпочинку в національний чи тематичний парк, на узбережжя озера, річки чи океану. Активний відпочинок - це велосипедні й лижні прогулянки, катання на конях, човнах чи сноубордах, плавання, заняття серфінгом і багато іншого.
Див.: Ganzenmuller W. Das Naturgefuhl im Mittelalter (Beitrage zur Kulturgeschichte des Mittelalters und der Renaissance, hrsg. von Walter Gotz, Bd. XVIII). - Leipzig-Berlin, 1914; Geikie A. The Love of Nature Among the Romans During the Later Decadens of the Republic and the First Century of the Empire. - London, 1912; Райт Дж. К. Географические представления в эпоху крестовых походов: Исследование средневековой науки и традиции в Западной Европе: Пер. с англ. - М.: Наука, 1988.
Loading...

 
 

Цікаве