WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Ораторське мистецтво Греції - Реферат

Ораторське мистецтво Греції - Реферат

риторики й укладач епідектичних промов, хоча на початку своєї діяльності писав судової промови, що самий вважав не заслуговують уваги. У промови "Проти софістів" Ісократ передає програму своєї діяльності. Він доводить, що не можна змішувати щиру філософію, що він ототожнює з риторикоюс із хитруваннями софістів, що вважали спритність у промовах єдиним предметом, гідним вивчення.
Щирий оратор, на думку Ісократа, повинний мати талант, бути утвореною людиною й вправлятися, тобто дбайливо працювати над укладанням промов. Ісократ дожив до похилого років і був відомий як один із видатних письменників свого часу. Від нього залишилися 21 промова і 9 листів.
Після поразки Афін у 404 р. до н.е. Ісократ незмінно зображував бідування Греції, порятунок якої він бачив у союзі або під керівництвом Спарти й Афін або навіть під владою якого-небудь
правителя, наприклад Пилипа. Його промови використовувались як політичні памфлети, звернення, що захищали інтереси грецького народу і прославляють Афіни. Такий був його "Панегірик" (промова на всеелинській нараді), над яким він працював біля 10 років. Велике значення додає Ісократ мистецтву вираження думок: у цьому відношенні важлива роль належить виборові слів і їх сполучення. Осуджуючи особливу пристрасть до метафор, Ісократ вважає, що стиль водночас повинен бути обробленим і піднятими
Слідуючи Горгію в уживанні засобів, що прикрашають, Ісократ водночас не зловживав ними. На його думку, важливо уникати різких і важких сполучень звуків і різкого переходу від одного сюжету до іншого. У мистецтві робити легкі і природні переходи немає йому рівних.
Ісократ поклав початок закругленому ритмічному періоду з ритмічним початком і ритмічною кінцівкою. Стиль Ісократа знайшов відбиток у "Риториці" Аристотеля, у промовах Демосфена, а надалі - у римській літературі в Цицерона.
4. Демосфен, а) Біографія і діяльність. У результаті розпаду другого Афінського морського союзу Греція опинилася роздрібненої і знаходилася в стані глибокої економічної, соціальної і політичної кризи.
Персія прагнула позбавити Грецію її самостійності, не менша небезпека була в загарбницьких планах Пилипа II, при якому Македонія стала могутньою державою. Намагаючись підкорити Афіни, Пилип II використовував слабкість грецьких держав і боротьбу між ними. Серед греків були прихильники об'єднання Греції під владою Македонії для війни з Персією. Проти них виступала антимакедонська партія, вождем якої став прославлений оратор Демосфен. Демосфен жил від 384 р. до 322 р. до н.е., напередодні елліністичного періоду. Батько Демосфена був заможною людиною, володів в Афінах двома майстернями - збройної і меблевої. Після смерті батька стан Демосфена був розкрадений опікунами, проти яких він написав ряд ранніх промов. Вже в них виявляється та сила переконання, якої відрізнявся Демосфен згодом.
Після успішного процесу проти опікунов Демосфен займався укладанням судових промов. Він виступає як політичний оратор, присвячуючи своєї промови цивільним обов'язкам, підтримуванню рівноваги сил у сусідніх з Афінами державах(
Розповідають, що Демосфен, борючись із своїми природними нестачами промови, проробляв управи, щоб чітко вимовляти слова, говорив під шум моря, брав у рот камінчики. До нас дійшло біля 60 промов, із них не усі вважаються справжніми. Найбільшою відомістю користуються його політичної промови проти македонського царя Пилипа і судова промова "Про вінок", що має також політичне значення.
Демосфен виступає як вождь антимакедонської військової партії. Він указує на небезпеку, що насувається, і пропонує міри для її усунення. Його промови проти Пилипа називаються "філіппіками". У "Олінфских промовах" Демосфен наполягав на необхідності фінансових реформ, забутті особистих інтересів в ім'я суспільних нестатків. Він
виступає проти бездіяльності афінян, зайнятих голосуванням і практичними вирішеннями, що приймають не. Демосфен використовував усю силу свого ораторського таланту, щоб призвати афінян до енергійних дій і створення коаліції проти македонського царя. і жагучому заклику до боротьби за волю демократичних Афін проти тиранії і деспотизму Пилипа звучить голос патріота, що хоче запобігти загибелі держави.
У Херонейській битві, що поклала кінець незалежності Греції, Демосфен особисто брав участь. Йому доручили вимовити епітафію - промова над воїнами, що пали в Херонейській битві. Заслуги Демосфена за пропозицією Ктесифонта повинні були бути відзначені увінчанням його золотим вінком. Однак його політичний противник Есхін, проти якого Демосфен виступав у "Промові проти аморального посольства", опротестував цю пропозицію і наполягав на залученні Ктесифонта до суду. Відповідь Демосфена Есхину "Промова за Ктесифонта про вінок" приніс перемогу оратору. У цій промови Демосфен доводить зборам правильність своїх політичних дій, продиктованих гарячим почуттям патріотизму.
Однак довіра до Демосфену похитнулося, коли він не зміг довести, що витратив на державні нестатки гроші, приміщені під його спостереженням в Акрополі. Демосфен відправився у вигнання і тільки після смерті Олександра Македонського повернувся в Афіни, щоб очолити антимакедонський рух. Спадкоємець Олександра незабаром придушив цей рух і зажадав видачі його ватажків. Демосфен у розпачі прийняв отруту.
б) Мова і стиль промов Демосфена. Демосфен - один із найвидатніших ораторів стародавності. Його промови - судові, эпідектичні і, головним чином, політичні - відрізняються високим пафосом і великою силою переконання.
Необхідно взяти до уваги, що древні оратори були свого роду художниками, поетами, мистецтво яких було підпорядковано визначеним правилам, заснованим на традиції і надалі удосконаленим. Демосфен мав своїми попередниками Лісея, Ісократа, але він їх багато в чому перевершив. Древні критики (Діонісій Галикарнаський) говорили, що Демосфен випливав стислості і пафосу Фукидида, силі характеристики Лісея, митецькому розподілу частин Ісократа. Гармонійно з'єднавши все це, він виробив свій особливий стиль промов, що потрясали слухачів. Особливо уражали величезний пафос і ораторську силу, із якими він обрушувався на ворогів.
У залежності від утримування і напрямки промовиДемосфен уживає різний стиль. Якщо в судових промовах Демосфена зустрічаються простонародні вираження і приказки, то в політичних промовах і зверненнях він застосовує піднятий стиль.
У цьому відношенні велике значення Демосфен додавав виборові слів. Він застосовував метафори і порівняння з повсякденного життя, але вони в нього завжди стиснуті і тісно зв'язані з утримуваннїям. У більшому ступені, чим його попередники, він використовував ті засоби, котрі древні називали "фігурами думки", повторюючи слова при початку частин періо-
дов, задаючи питання, що, можливо, будуть задані противником, питаючи самого себе і т.д. Для його стилю характерно уведення вигуків, особливо у фразах, що виражають обурення. Жагуча переконаність його промов зв'язана із силою аргументації, завдяки котрої кожний навіть незначний епізод служить переконливим доказом. Жвавість промов Демосфена, що захоплювала слухачів, досягалася його умінням уводити барвисті розповіді. .вірші, діалоги, давати блискучі характеристики. Періоди його промови робили гармонійне враження, причому особлива благозвучність полягала в клаузулах (висновках періоду).
Антична риторика називала стиль Демосфена "потужним". Цицерон ставив його вище всіх інших грецьких ораторів, називаючи його "досконалим оратором".
Використана література.
1. Лекції з історії світової культури. Навч. вид. /за заг. ред. Яртися А.В., Шендрика С.М., Черепанової С.О., - Львів: Світ, 1994р.
2. Тронський І.М., "Історія античної літератури" Л., 1957р.
3. Кузишин О.П., "Історія Древньої Греції", М., 1986р.
Loading...

 
 

Цікаве