WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Стратегічні напрями державної культурної політики - Реферат

Стратегічні напрями державної культурної політики - Реферат

повноформатного бюджетного фінансування об'єктів базової інфраструктури від місцевого до загальнодержавного рівня; розробка системи кредитування у культурі, експериментальна перевірка нових моделей господарювання, орендних відносин і т.д.
11. Роздержавлення об'єктів культурно призначення - це одинз підходів, який дає можливість покращити ситуацію в культурі, в тому числі фінансово - але за умови зваженості, продуманості. В нинішніх економічних умовах закриття, ліквідація чи перепрофілізація закладів культури на складські приміщення, як це відбувається - не є позитивним рішенням. Роздержавлення - передача частини об'єктів у недержавну власність - дає можливість позабюджетного фінансування, зробити культурне життя різноманітнішим, повноструктурним, впровадити нові форми дозвілля, нові послуги, ідеї, проекти.
12. Роздержавлення повинно відповідати державним потребам в галузі культури. Для цього необхідно:
1. визначити "базову інфраструктуру культури", яка б повністю утримувалась за рахунок бюджету.
2. вирішити питання про гарантований "кошик мінімальних культурних потреб" людей;
3. вирішити питання про податкові стимули для тих, хто надає культурні послуги соціально незахищеним верствам населення (інваліди, пенсіонери, безробітні та ін.);
4. перепрофілювати моно-функціональних об'єктів у багато-функціональні, сприяння появі соціально-культурних комплексів (особливо в районних центрах), які б виконували функцію культурного обслуговування села.
13. Інформатизація є стратегічним пріоритетом державної культурної політики. Це означає:
1. будівництво глобальних комп'ютерних мереж; оснащення закладів культури і мистецтв новою технікою;
2. створення веб-сайта у кожному "базовому" об'єкті культури;
3. обов'язкове бюджетне фінансування підписки нового переліку періодики в бібліотеках та бібліотечних системах;
4. підтримка наукових досліджень у сфері інформатизації культури; інтенсивні інформативно-культурні акції України в Інтернеті (в тому числі інтерактивні міжнародні конференції, чати та ін.);
5. законодавчий захист авторського права у глобальних мережах.
14.Вирішення завдань розвитку культури передбачає розробку і впровадження новітніх освітніх технологій. Освіта й культура настільки тісно пов'язані, що розгляд одного не може біти здійснений без іншого. Освіта є складової культури, і водночас - саме через освіту можливий культурний розвиток. Успішне вирішення проблем освіти, на мій погляд, потребує застосування сучасних технологій діагностики, моделювання і вирішення складних соціальних проблем - у широкому розумінні технологій управління проектами. Менеджмент проектів - це розуміння природи проектів, планування проекту, контроль за проектами - і тільки потім - визначення ролі та дій менеджера як особливого управлінського ресурсу. Говорячи про національну освіту як проект, ми повинні, перш за все, визначити місце освіти у контексті культурних, соціальних, економічних процесів у державі, вибудувати стратегії і пріоритети, визначити відповідні проблемні блоки, виявити природу проблем, розробити інтегральну модель їх комплексного вирішення, інвентаризувати всі ресурси - матеріальні, кадрові, інформаційні, обгрунтувати конкретну програму дій з визначенням етапів, строків, джерел фінансування і конкретних виконавців".
15. Є кілька чинників, які обумовлюють необхідність кардинальних змін у національній освіті, переосмислення її парадигми в цілому. Це розвиток мультимедіатехнологій навчання, доступність і постійне оновлення інформації, зростання обсягу інформаційних потоків, перетворення фізичної взаємодії між учасниками всіх процесів у суспільстві на віртуальні. Сучасна освіта - це багатогранний процес, який містить всю сукупність різноманітних впливів на людину, і для її результату не має суттєвого значення спосіб і місце її здобуття. Це означає свободу вибору засобів, методів, форм навчання, доступ до будь-яких видів й типів освіти. Не диплом на все життя, а освіта протягом усього життя стає необхідним атрибутом життя суспільства і людини".
16. Стратегія розвитку вищої освіти полягає у зміцненні національної системи освіти, адаптації її до ринкових і демократичних перетворень, вибудуванні інформаційної концепції освіти, входження освіти України в європейський і світовий інформаційний простір. Пріоритетом освіти є не власне передача знань студентам й навіть не "потреби народного господарства", а розвиток особистості, здатної самостійно і вільно мислити й діяти.
17. Ефективність освіти можна розглядати з точки зору потреб як суспільних, так і особистісних. З першої точки зору вона визначається внеском в економіку держави, впливом на продуктивність праці людини, на рост добробуту нації. З другої - тим, як вона задовольняє освітні потреби людини: маються на увазі спектр напрямків фахової підготовки, зміст, якість, здатність працювати на перспективу, допомогти людині бути успішною в інформаційному суспільстві".
18. Те, що освіта часто розглядається як затратна, неприбуткова сфера, є, на мій погляд, неправильним. Відомо, що існує прямий зв'язок між освітою і економічним зростанням суспільства. Але для того, щоб отримати прибуток, треба спочатку зробити капіталовкладення. Це - бізнес.
Часто бізнес-освіту розуміють як процес підготовки менеджерів. Це, на мій погляд, дуже вузько. В рамках концепції бізнес-освіти, розробленої на базі національного університету культури і мистецтв, бізнес розглядається у контексті управлінських технологій відповідно до актуальних соціальних, культурних, економічних проблем суспільства. Саме у цьому полягає відмінність між "цивілізованим" і "нецивілізованим" бізнесом. Управління - це компетентність і культура, це вміння відчувати потреби суспільства і бути потрібним суспільству. Це, по-перше, розуміння того, що освіта є основою економічного розквіту країни; по-друге, це створення нових престижних, конкурентноздатних спеціальностей, які формують фахівця нового покоління, по-третє, реформування вищої освіти відповідно до законів ринкової економіки, по-четверте, наповнення змісту освіти найновітнішим матеріалом, запровадження сучасних технологій навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу; по-п'яте, ділові зв'язки з замовником фахівців, бо у кінцевому варіанті і студент, і викладач, і керівник вищого навчального закладу мають перебудувати свою роботу відповідно до нових підходів до управління системою вищої освіти, що базуються на ринкових засадах.
19. В умовах інформаційного суспільства актуальною стає підготовка "менеджера знань" - спеціаліста, який вміє управляти інформаційними потоками, здатен систематизувати, квантувати, структурувати
Loading...

 
 

Цікаве