WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Понятійний апарат законів про культуру - Реферат

Понятійний апарат законів про культуру - Реферат

продюсеру посвідчення національного фільму (форма 2), яке реєструється у Національному центрі Олександра Довженка.
Це посвідчення надає право продюсеру на звернення в державні і недержавні організації і заклади, зарубіжні кіноорганізації за допомогою чи сприянням у виробництві та розповсюдженні національного фільму і є документом-гарантом кінопрокату".
...Яка турбота про "національне"! Продюсер ще навіть не… той , не "вагітний" - він щойно лише збирається "пошлюбитись" (назвемо це так), - а гаданому ненарожденному ще фільму- на відміну від громадян - уже й паспорт виписують: аби чимхутчіш графу "національність" заповнити...
Як кажуть у народі: теля ще в ... (ну, десь там!..), а той (отой самий!) уже з довбнею бігає...
До речі, а як бути стосовно національної (ще не здійсненої) вистави, національного (ще ненаписаного) роману, національного (ще не поставленого) балету, національної (ще не здійсненої) опери, національної (ще не скомпонованої) симфонії? Чому б сусідам по дружньому колу мистецтв та не скористатись цими кіновинаходами?..
Державна "підтримка", або законне право на... жебрацтво
А тепер спробуймо з`ясувати, що то воно за "продюсерська система", у якій "держава" збирається підтримувати "національний фільм".Та підтримувати так щедро що аж відважується надавати продюсеру право ... звертатись за допомогою чи сприянням ! і то не тільки до неї, а навіть до "недержавних" організацій та закладів... над те: до "зарубіжних кіноорганізацій"...Що то значить батьківська турбота! Як наділяти "правами" так наділяти!.(Чи може, боронь боже, це означає, що ті, хто не ощасливилений такими "посвідченнями", не мають права навіть клопотатись про допомогу та сприяння - звертатись хоч би до зарубіжних та й своїх "недержавних" (до "державних", ясно, зась!) організацій? А що? За принципом: дозволено тільки те, що "дозволено", а що "не дозволено" -те, значить, заборонено... )
" До суб"єктів продюсерської системи належать продюсерські і дистрибюторські фірми, кіновідеостудії,технічні сервісні підприємства,кінотелеканали,кінотеатри, кіно- і відеоустановки, рекламні і фестивальні агентства в галузі кінематографії, кіноринки,інші фізичні чи юридичні особи, що займаються підприємницькою дяльністю у галузі кінематографії ".
По суті це визначення співпадає з визначенням терміну кінематографія, як воно подане у Законі.Порівняймо:
"кінематографія - галузь культури, що об"єднує комплекс видів професійної діяльності, пов"язаної з виробництвом, розповсюдженням,зберіганням та демонструванням фільмів, навчально-науковою роботою у цій галузі ".
"Випадає в сухий осадок" при порівнянні лише апендикс про "навчально-наукову роботу". І закономірно випадає : ця діяльність, хоча й пов"язана з виробничою, по суті галуззю кінематографії, до неї власне не належить: це особлива й окрема, "невиробнича" (в цьому розумінні), сфера: науки та освіти.
Отож визначення "продюсерської системи" є визначенням іншими й більш точним словами системи кінематографії. Але в такому разі, до чого тут фраза "державна підтримка ... в продюсерській системі", коли це одне й те ж ( в "розумінні" творців цих документів")?
Справа в тому, що визначення продюсерської системи є некоректне. В тексті Закону про кінематографію термін продюсер подається в такому формулюванні:
" продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка бере на себе ініціативу й відповідальність за фінансування, виробництво та розповсюдження фільму ".
У Законі про авторське право і суміжні права (Ст.4., абз.15) поняття продюсер тлумачиться дещо інакше:
" продюсер - особа, яка організує або організує та фінансує постановку аудіовізуальних творів".
Не надто точні, не цілком вичерпні визначення, але загалом задовільні.
Точніше було б таке: продюсер - це особа або група осіб, або юридична особа), яка фінансує і тим самим здійснює створення (виробництво) фільму (рекламних оголошень, відео- чи радіокліпів, естрадних шоу, радіопередач, театральних вистав і т.д. і т.п.). Для порівняння наведемо визначення терміну продюсер в країні з класичною кінопродюсерською системою.В американському довіднику Mass media dictionary //NTC, 1991,p.460-461) значиться: " ? producer- an individual who is ultimately responsible for a production, commercial. television series, and so on.Sometimes, the financial backer of a production.Cf. director. ? A third person to whom a commercial has been sold, assigned, transferred, leased, or othewise disposed of. ? An individual or company that packages bооks for distribution by a publisher.Also called a book packеger or packager. ? An advertising agency employee resposible for the phoduction of commercials; includes such functions as selection of production supplier, cost control, and quality control.Also called production director. ? In studio animation, the administrative head of the film, usually resposible for budget, staff, legal contracts, distribution, scheduling, and so on." )
Так от, навіть за логікою уже наявних у законодавстві України визначень терміна продюсер до продюсерської "системи" входять ті і лише ті види діяльності, які безпосередньо складають процес виробництва (англ. to produce - втробляти) фільмів. ( В даному разі фільмів , оскільки мовиться про них.) Отож, насправді до продюсерської системи не належать "дистрибюторські фірми", "фестивальні агентства", "кіноринки" і т.п., хоча вони є невід"ємною частиною кінематографічної (як і інфраструктура будь-якої іншої функціонуючої й економічно) галузі.
Далі. З тексту Закону випливає, що в Україні буцімто запроваджується "продюсерська система". Так ніби її раніше не було.Скажіть на милість, хоч де-небудь у світі існує чи існувала коли-небудь кінематографія, не заснована на "продюсерській" системі?..Навіть у колишньому СРСР кінематографія була заснована не на чомусь іншому, а саме на "продюсерській" системі: бо "продюсерська система" в перекладі з "новояза" на українську означає " система виробництва ".І діяла ця система в умовах ринку, кіноринку .Обмеженого, регульованого, затиснутого, але - ринку . Витрати на виробництво фільмів співвимірювались з доходами від їх прокату, перегляд фільмів був платним (хай ціна білетів була значно нижчою від вартості, необхідної для самоокупності окремих фільмів, часто-густо - просто символічною, але - за перегляд фільмів належало платити.. )
Інша річ - якою була та "продюсерська" система і той кіноринок. А були вони монополістичними . І монополію тримала КПРС. Формально, щоправда, продюсерські повноваження делегувались державі. " Спів-продюсерами" (co-producer) цього квазі - продюсера (держави) виступали кіностудії як юридичні особи. На кіностудіях для знімання кожного
Loading...

 
 

Цікаве